Перегляд за Автор "Шишак, Альона Вячеславівна"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Життєвий цикл організації системи тривожної сигналізації(2021) Шишак, Альона Вячеславівна; Пупена, Олександр МиколайовичАвтоматизована система керування технологічним процесом передбачає наявність функцій тривожної сигналізації, які виконують надзвичайно важливу роль. Від ефективності роботи підсистеми тривожної сигналізації залежить передусім безпека людей, виробництва та функціонування автоматизованої системи керування технологічним процесом в цілому. В Україні розробленню, впровадженню та експлуатації систем тривожної сигналізації приділяється недостатньо уваги. Тому це дослідження присвячено передусім трактуванню сучасного стандарту ISA-18.2 «Management of Alarm Systems for the Process Industries», який є визнаною хорошою інженерною практикою та покликаний забезпечити безпеку, якість та продуктивність технологічних процесів. Даній тематиці присвячено дві публікації. У першій вже опублікованій статті розкриваються основні сутності та положення, на яких базуються механізми організації системи тривожної сигналізації. Ця стаття присвячена роз'ясненню та аналізу робочих процесів життєвого циклу організації, які стандарт передбачає для розроблення, впровадження та експлуатації системи тривожної сигналізації. Організація функціонування системи тривожної сигналізації – це неперервна діяльність, усі робочі процеси якої розділені на десять стадій життєвого циклу, що вказують на функціональний аспект робіт, обов’язкових або рекомендованих до виконання. До них належать означення, документування, проектування, експлуатація, моніторинг та обслуговування систем тривожної сигналізації. Представлення системи через призму життєвого циклу організації її роботи дозволяє систематизувати уявлення розробників/користувачів про процеси, які відбуваються навколо системи за рахунок стадійного структурування вимог та рекомендацій.Документ Керування життєвим циклом людино-машинних інтерфейсів(2020) Шишак, Альона Вячеславівна; Пупена, Олександр МиколайовичСтаття присвячена дослідженню підходів і принципів керування життєвим циклом людино-машинного інтерфейсу. Ефективність роботи автоматизованих систем керування технологічними процесами значною мірою залежить від засобів людино-машинного інтерфейсу (ЛМІ), які є складовою частиною автоматизованих систем керування. Тут людина відіграє визначальну роль у процесах керування, тому правильна побудова та супроводження людино-машинного інтерфейсу безпосередньо стосується ефективності роботи систем у цілому. Хоч для задоволення вимог до збільшення кількості контрольованих параметрів оператором використовуються новітні технології збору, обробки та відображення даних, які стрімко розвиваються, в той же час здатність людини (оператора) до виявлення, діагностування та реагування не змінилася. Окрім стандартних функцій моніторингу та керування, розроблений людино- машинний інтерфейс допомагає на етапах пуску і налагодження АСК ТП, що обумовлює зменшення часу та затрат на запуск виробництва й зміну продукту. Світовий досвід ефективного керування життєвим циклом ЛМІ та правила їх побудови знайшли відображення у спеціалізованих стандартах, які проаналізовані у статті. Читач може ознайомитися з основними стадіями та діяльностями життєвого циклу ЛМІ відповідно до стандартів, які слугують основою для побудови ефективних систем керування. Незважаючи на існування затверджених практик у спеціалізованих стандартах, є ряд труднощів у використанні ЛМІ, пов ’язаних з його складністю та спрямованістю на великі функціонально безпечні системи, тому знайдено методичне рішення для керування життєвим циклом ЛМІ з використанням засобів SCA1)А НМІ, яке, з одного боку, засноване на основних положеннях сучасних стандартів стандартів, а з іншого — менш громіздке і придатне для використання в більшості АСКТП, що не мають особливих вимог. Результати дослідження мають прикладний характер і перевірені на практиці. Стаття передусім буде цікава науковцям у сфері автоматичного керування і спеціалістам, які задіяні в процесах проектування, розробки й експлуатації автоматизованих систем керування технологічними процесами. The article deals with the study of approaches and principles of the management of human-machine interface lifecycle. The efficiency of automated process control systems largely depends on the means of human-machine interface (HMI), which are an integral part of automated process control systems. Here the human plays a decisive role in control processes. Therefore, the correct building and maintenance of the human-machine interface has a direct impact on system efficiency. Although the operator uses the latest rapidly evolving data collection, processing and display technologies to meet the requirements for increasing the number of controlled parameters, the human (operator) ability to detect, diagnose and respond has not changed. In addition to the standard monitoring and control functions, a well-designed human-machine interface helps to commission APCS, that reduces the time and cost of starting production and changing the product. The world experience of effective lifecycle management of HMI and the rules of their building are reflected in the specialized standards, which are analyzed in the article. The reader can get acquainted with the main stages and activities of the HMI life- cycle that serve as the basis for building effective control systems. Despite the existence of approved practices in specialized standards, there is a number of difficulties in its use due to its complexity and focus on functionally secure systems. Therefore, the authors’ aim was to find a methodological solution for managing the lifecycle of HMI using SCADA/HMI, which on the one hand is based on the basic principles of modem standards, and on the other — suitable for use in most APCS that do not have special requirements. The results of the study are applied and tested practically. The article will primarily be of interest to scientists in the field of automated control and specialists involved in the design, development and operation of automated process control systems.Документ Розробка комунікаційної архітектури моделі Індустрії 4.0(2017) Шишак, Альона ВячеславівнаВиробництво в рамках підходу Індустрії 4.0 передбачає гнучкість, високу ефективність та продуктивність, а головне задоволення потреб кожного клієнта. Production within the approach Industry 4.0 involves flexibility, high efficiency and productivity, and above all satisfaction of the needs of each client.