Інституційний репозитарій

Національного університету харчових технологій

ISSN 2310-8282

Положення про Інституційний репозитарій

Кількість документів у репозитарії: 49845

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Удосконалення технології кулінарних напівфабрикатів з круп
    (2026)
    Віноградов, Валерій Максимович
    ;
    Кунтий, Ілля Богданович
    ;
    Губеня, В'ячеслав Олександрович
    Робота присвячена удосконаленню технології кулінарних напівфабрикатів з круп. Обґрунтовано актуальність використання круп як основи для багатокомпонентних кулінарних виробів підвищеної поживної цінності та з вираженими структурними, текстурними і в’язко-пластичними властивостями.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Комунікаційний розрив і капітал перспективи: нові виклики для формування інтелектуального капіталу в цифровій економіці
    (2026)
    Макаревич, Ольга Вікторівна
    Мета статті - з'ясувати механізм впливу дефіциту живої синхронної комунікації на процеси формування інтелектуального капіталу (ІК) підприємства в умовах масового переходу на дистанційний та гібридний формати роботи, а також розробити операціоналізовану модель ролі керівника команди у подоланні «комунікаційного розриву» через вимірювані індикатори ефективності. Методика дослідження: систематичний огляд 25 верифікованих джерел (Scopus, Web of Science, PubMed/PMC, Google Scholar, 1995–2025); пілотне анонімне опитування керівників та HR-фахівців українських підприємств (n=25) за авторською анкетою з чотирьох блоків; порівняльний аналіз трьох міжнародних кейсів (GitLab, Microsoft, Shimizu Corporation); концептуальне моделювання. Результати: введено та обґрунтовано поняття «комунікаційного розриву» як самостійної системної категорії управління ІК — на відміну від ситуативних комунікаційних бар’єрів; встановлено диференційований вплив розриву на три складові авторської тріади ІК: людський, структурний та капітал перспективи (останній визначено найбільш вразливим); запропоновано дворольову модель керівника як «комунікаційного компенсатора»: Архітектор взаємодії (превентивна роль) та Діагност прихованих ризиків (реактивна роль) — з шістьма операційно визначеними індикаторами ефективності; сформульовано гіпотезу про механізм прихованого вигорання через «productivity paranoia»; результати підтверджено пілотним опитуванням (Б2: M=4,08; SD=1,04) та трьома міжнародними кейсами. Практична значущість: результати придатні для формування компетентнісного профілю керівника дистанційної команди, розроблення HR-політики підприємств щодо управління знаннями та профілактики вигорання, а також слугують методологічною основою для подальших кількісних досліджень з репрезентативною вибіркою. Дослідження є особливо актуальним в контексті воєнного та постконфліктного відновлення України, де дистанційна робота набула масового і тривалого характеру. The large-scale and largely involuntary transition to remote and hybrid work — driven by the COVID-19 pandemic and, in Ukraine, by wartime conditions since 2022 — has exposed fundamental vulnerabilities in how enterprises form and sustain intellectual capital (IC). Purpose: to examine the mechanism by which a sustained deficit of live, synchronous communication disrupts IC formation at the enterprise level, and to develop an operationalised model of the team leader’s role in overcoming the ‘communication gap’ through measurable performance indicators. Methodology: systematic review of 25 verified sources (Scopus, Web of Science, PubMed/PMC, Google Scholar, 1995–2025); pilot anonymous survey of Ukrainian enterprise managers and HR professionals (n=25) using an original four-block questionnaire; comparative analysis of three international case studies (GitLab, Microsoft, Shimizu Corporation); conceptual modelling. Results: the concept of the ‘communication gap’ is introduced and substantiated as an independent systemic category of IC management — distinct from situational communication barriers; its differentiated impact on all three components of the proposed IC triad is established, with capital of prospects identified as the most vulnerable; a two-role model of the team leader as a ‘communication compensator’ is proposed — Interaction Architect (preventive role) and Hidden Risk Diagnostician (reactive role) — with six operationally defined performance indicators; a hypothesis on the mechanism of hidden burnout through ‘productivity paranoia’ is formulated; findings are supported by the pilot survey (B2: M=4.08; SD=1.04) and three international case studies. Practical significance: the findings are applicable to building competency profiles for remote team leaders, developing enterprise HR policies on knowledge management and burnout prevention, and serve as a methodological basis for further quantitative research with a representative sample. The study is particularly relevant in the context of wartime and post-conflict recovery in Ukraine, where remote work has become mass and sustained.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Вплив дизайну упаковки на імпульсивні покупки в галузі харчових продуктів
    (2026)
    Лелека, Ольга Олександрівна
    ;
    Марченко, Віолета Вікторівна
    У тезі досліджено теоретичні та практичні засади трансформації гендерних образів у новітньому українському рекламному просторі. Розкрито сутність поняття «гендерний стереотип» та проаналізовано три основні групи стереотипів, які відтворюються через медіа. На основі моніторингу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення висвітлено проблему гендерного дисбалансу та сексизму в ефірі загальнонаціональних телеканалів. Розглянуто прогресивний зарубіжний досвід правового регулювання та повних законодавчих заборон на шкідливу стереотипізацію контенту (Велика Британія, скандинавські країни). Особливу увагу приділено нормативно-правовим змінам в Україні, зокрема імплементації антидискримінаційних норм до Закону України «Про рекламу». Визначено специфіку видозмін рольових моделей після 2022 року в умовах повномасштабного вторгнення, що зумовило появу образів жінки-захисниці й лідерки та емоційно відкритого чоловіка. Доведено, що подолання сексуалізації та сексизму в маркетингових комунікаціях залежить не лише від штрафних санкцій, а й від формування свідомого суспільного попиту на гендерну рівність і повагу. The thesis explores the theoretical and practical principles of the transformation of gender images in the modern Ukrainian advertising space. The essence of the concept of "gender stereotype" is revealed and three main groups of stereotypes that are reproduced through the media are analyzed. Based on the monitoring of the National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting, the problem of gender imbalance and sexism on the air of nationwide TV channels is highlighted. The progressive foreign experience of legal regulation and complete legislative bans on harmful stereotyping of content (Great Britain, Scandinavian countries) is considered. Special attention is paid to regulatory and legal changes in Ukraine, in particular the implementation of anti-discrimination norms to the Law of Ukraine "On Advertising". The specifics of the changes in role models after 2022 in the conditions of a full-scale invasion are determined, which led to the emergence of images of a woman-protector and leader and an emotionally open man. It has been proven that overcoming sexualization and sexism in marketing communications depends not only on penalties, but also on the formation of a conscious public demand for gender equality and respect.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Емоційні тригери в рекламі як фактор впливу на споживчу поведінку
    (2026)
    Лелека, Ольга Олександрівна
    ;
    Карпенко, Анастасія Юріївна
    У тезі досліджено теоретичні та практичні аспекти функціонування емоційних тригерів у рекламі як чинника впливу на споживчу поведінку в сучасних умовах. Проаналізовано психологічні механізми дії ключових стимулів (страх, FOMO, дефіцит, гумор, соціальний доказ, шок) та особливості їхнього масштабування в цифровому середовищі за допомогою алгоритмів персоналізації та гейміфікації. Визначено специфіку трансформації українського медіаринку під час війни, що виражається у зростанні чутливості аудиторії до тем безпеки, стабільності, соціальної користі та щирості брендів. На прикладі рекламної кампанії Нової пошти «Завтра буде» обґрунтовано ефективність воєнного сторітелінгу, побудованого на спільних цінностях та надії, порівняно з прямим продуктовим позиціонуванням чи експлуатацією травматичного контенту. Особливу увагу приділено етичним межам використання емоційного маркетингу, демаркації між підтримкою та маніпуляцією, а також довгостроковим репутаційним ризикам для бізнесу в кризових умовах. The thesis explores the theoretical and practical aspects of the functioning of emotional triggers in advertising as a factor influencing consumer behavior in modern conditions. The psychological mechanisms of action of key stimuli (fear, FOMO, scarcity, humor, social proof, shock) and the features of their scaling in the digital environment using personalization and gamification algorithms are analyzed. The specifics of the transformation of the Ukrainian media market during the war are determined, which is expressed in the increased sensitivity of the audience to the topics of security, stability, social benefit and sincerity of brands. Using the example of the Nova Poshta advertising campaign “Tomorrow will be”, the effectiveness of war storytelling built on shared values ​​and hope is substantiated, compared to direct product positioning or exploitation of traumatic content. Special attention is paid to the ethical boundaries of the use of emotional marketing, the demarcation between support and manipulation, as well as long-term reputational risks for business in crisis conditions.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Digital and ai tools in state financial policy: european experience and a case for Ukraine
    (2026)
    Zhuykov, Hennadii
    ;
    Prokhorchuk, Svitlana
    ;
    Mazur , Dmytro
    ;
    Kulynych, Yurii
    ;
    Mazur, Halina
    This publication presents the results of a comprehensive interdisciplinary study of the impact of digital technologies and artificial intelligence on the effectiveness of state financial policy. The research focuses on the comparative analysis of Ukraine, neighboring European Union countries (Poland, Slovakia, Hungary, Romania), and Turkey as a candidate country actively implementing digital transformation initiatives. The purpose of the research is to assess the role of digitalization and artificial intelligence in improving the effectiveness of public financial management and to identify practical directions for strengthening Ukraine’s financial policy through the adoption of advanced European digital practices. The purpose of the work determined the solution of the following tasks: – analysis of the level of digital readiness, innovation potential and institutional capacity of selected countries in the field of public finance management; – assessment of the relationship between digital infrastructure, artificial intelligence adoption, digital skills, e-government development and budget transparency; – identification of key factors influencing the effectiveness of digital transformation in financial policy; – development of recommendations for Ukraine regarding the integration of digital and AI tools into the public finance management system. The object of the study is the system of state financial policy in the context of digital transformation. The subject of the research is digital technologies, artificial intelligence tools, institutional mechanisms and financial management processes that influence the effectiveness of public finance administration. Methods/Approach: The study applies a combination of system analysis, comparative analysis, statistical and trend analysis, indicator-based assessment and qualitative comparative evaluation. International indicators and rankings were used, including the E-Government Development Index (EGDI), Open Budget Survey indicators, digital skills statistics, artificial intelligence adoption rates, R&D expenditure indicators and ICT sector development measures. Results: The research revealed substantial differences in digital readiness, innovation capacity and institutional effectiveness among the analyzed countries. It was established that the most significant positive impact of digitalization on financial policy is observed in countries characterized by a developed ICT sector, strong research and innovation infrastructure, high digital skills and balanced indicators of budget transparency and citizen participation. Ukraine demonstrates high demand for digital services and advanced e-government solutions; however, the effectiveness of digital transformation is constrained by insufficient institutional capacity, declining scientific potential, limited innovation activity and weaknesses in budget transparency mechanisms. Conclusions: The study confirms that digitalization and artificial intelligence can significantly improve the effectiveness, transparency and accountability of state financial policy when supported by strong institutions, innovation ecosystems and human capital. For Ukraine, the priority should be the transition from the provision of digital services toward a comprehensive institutional transformation integrating AI and digital technologies into all stages of the budget cycle. The findings may serve as a practical basis for the modernization of public financial management systems in Ukraine and in other countries facing similar socio-economic challenges. У статті представлено результати комплексного міждисциплінарного дослідження впливу цифрових технологій та штучного інтелекту на ефективність державної фінансової політики. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оцінки того, як цифровізація та інструменти штучного інтелекту впливають на якість управління публічними фінансами в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. На основі порівняльного аналізу України, сусідніх держав-членів Європейського Союзу (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії) та Туреччини досліджено рівень цифрової готовності, інноваційного потенціалу та інституційної спроможності країн щодо використання цифрових технологій у фінансовій політиці. Методологія дослідження базується на поєднанні кількісних та якісних показників, зокрема розвитку ІКТ-сектору, фінансування наукових досліджень і розробок, рівня цифрових навичок населення, використання штучного інтелекту, розвитку електронного урядування та прозорості бюджетного процесу. Результати дослідження засвідчили суттєві відмінності між країнами щодо рівня цифрової зрілості, інноваційної активності та ефективності інституційних механізмів управління фінансами. Встановлено, що найбільш позитивний вплив цифровізації на фінансову політику спостерігається у країнах із розвиненою цифровою інфраструктурою, високим рівнем цифрових компетентностей населення, потужним науково-дослідним сектором та збалансованими показниками бюджетної прозорості й участі громадян. Україна демонструє високий рівень використання цифрових сервісів та активне впровадження електронного урядування, проте ефективність цифрової трансформації стримується недостатньою інституційною спроможністю, скороченням наукового потенціалу, обмеженою інноваційною активністю бізнесу та проблемами бюджетної прозорості. Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо інтеграції цифрових технологій і штучного інтелекту в систему управління державними фінансами України з урахуванням європейського досвіду. Отримані результати можуть бути використані для модернізації фінансової політики України та інших держав, які здійснюють цифрову трансформацію системи публічного управління.