Перегляд за Автор "Майстренко, С. Я."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Веб-система прогнозування атмосферного забруднення в Україні на основі ланцюга моделей прогнозу погоди та атмосферної дисперсії
(2019) Майстренко, С. Я.; Халченков, Олександр Вікторович; Донцов-Загреба, Т. О.; Беспалов, В. П.; Хурцилава, К. В.; Полонський, О. О.; Ковалець, Іван Васильович
У представленій роботі запропонована інформаційна технологія, яка дозволяє прогнозувати атмосферне поширення забруднюючих речовин у результаті аварійних викидів в Україні на основі ланцюга моделей чисельного прогнозування погоди та атмосферного переносу, а також веб-технологій для завдання вхідних даних, отримання та візуалізації результатів. Для прогнозування забруднення атмосфери після аварійного викиду в Україні створена і встановлена для дослідної експлуатації пілотна версія веб-системи. У системі можна проводити розрахунки поширення на відстані до 3000 км від джерела. Система може бути доопрацьована для роботи у хмарній інфраструктурі. Модель атмосферної дисперсії CALPUFF призначена для розрахунку переносу трьох основних типів забруднень: аерозолів, газів і пасивної домішки. Зазначені значення параметрів описують сухі випадіння газів, типові геометричні характеристики забруднюючих речовин, що моделюються у вигляді частинок, а також типові параметри вологого випадіння. Користувачам системи були надані можливості візуалізації результатів моделювання, такі, як просторовочасовий розподіл концентрацій і випадінь у картографічній формі та у вигляді часових діаграм концентрацій і випадінь у комірках сітки. Якщо необхідно виводити результати в певних точках, які не співпадають із центрами комірок сітки, користувач може вказати точкові рецептори для виведення результатів. Крім стандартних характеристик, користувачам системи надається можливість виведення результатів моделювання, які можна порівняти з нормативними характеристиками забруднення, а саме: з середньодобовими і максимальними концентраціями забруднюючих речовин. Розроблена інформаційна технологія може бути використана в Українському гідрометеорологічному центрі, Державній службі з надзвичайних ситуацій і інших відомствах, яким потрібні докладні дані гідрометеорологічного аналізу і прогнозування. Розроблені сервіси також можуть бути надані широкому колу дослідників навколишнього середовища в рамках Європейської хмарної ініціативи.
Порівняння деяких просторово-часових моделей геоданих у застосуванні до організації інформаційних ресурсів гіс сфери державного управління (на прикладі лісового господарства)
(2019) Хурцилава, К. В.; Литвинов, Валерій Андроникович; Майстренко, С. Я.
Географічні (просторові) дані складають значну, якщо не переважаючу, частину об’єму інформаційних ресурсів, що використовуються для підтримки прийняття рішень у галузі державного управління. Концептуальною основою представлення таких даних і опису їх змін у часі є просторово-часові моделі (ПЧ-моделі). Мета статті полягає у порівняльному аналізі ПЧмоделей часових шарів, найменших спільних геометрій та псевдооб’єктної моделі у застосуванні до геоданих адміністративного типу на прикладі предметної області сфери управління лісовим фондом. Для виконання порівняльного аналізу як основи «бенчмаркінга» розглядаються зміни стану набору «виділів», що входять в один лісовий квартал, протягом 4-х тактів (років) і особливості опису цих змін обраними ПЧ-моделями. Аналізуються показники, які описують динаміку кількості вершин (точок), що характеризують потрібний ресурс пам’яті, та об’ємів таблиць зв’язку компонентів (таблиць рекомбінацій), що характеризують додаткову часову трудомісткість обробки геоданих. На основі отриманих результатів, з урахуванням додаткових літературних даних, обговорюються переваги й недоліки обраних моделей у випадку їх застосування до геоданих обраного типу. Проведене моделювання дає відповіді на найбільш загальні питання відносно улаштування та властивостей розглянутих моделей і в цьому відношенні більшою мірою ілюструє практичну методику такої порівняльної оцінки. Для конкретних застосувань необхідно уточнювати очікувані об’єми даних, частоту внесення змін, характер та частоту запитів. Що стосується саме сфери управління лісовим господарством, то в ній у теперішній час оновлення геоданих виконується з річним інтервалом, і поки що прийнята найбільш проста для реалізації модель часових шарів. Проведений аналіз з урахуванням додаткових специфічних властивостей саме лісових геоданих дає певні підстави для вибору моделі найменших спільних геометрій як основи подальшого розвитку задач управління лісовим фондом
Інформаційна технологія зберігання та візуалізації даних гідрометеорологічного прогнозування на основі WRF-УКРАЇНА
(2019) Грибков, Сергій Віталійович; Ковалець, Іван Васильович; Майстренко, С. Я.; Донцов-Загреба, Т. О.; Хурцилава, К. В.; Харчук, М. І.
Запропонована інформаційна технологія зберігання та візуалізації даних гідрометеорологічного та агрометеорологічного прогнозування для сільського господарства. Крім стандартних метеорологічних параметрів, передбачається можливість зберігання та надання за запитами специфічних для даної предметної області розрахункових показників, таких, як температура і вологість ґрунту на різних глибинах та інші. Розглядається можливість інтеграції до системи вимірів мережі наземних синоптичних метеостанцій та даних радіозондування, які проводяться національними гідрометеослужбами у відповідності з вимогами Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО). Проведено аналіз даних результатів прогнозування та вимірів на предмет вибору середовища розробки веб-системи та архітектури її серверної і клієнтської компонент. Як результат досліджень, визначено набір рекомендацій для створення спеціалізованих веб-систем гідрометеорологічного прогнозування. Для ілюстрації ефективності запропонованої інформаційної технології створено прототипну версію веб-системи з урахуванням вказаних рекомендацій. У статті докладно наводяться можливості прототипної версії системи як щодо набору прогнозних показників і результатів вимірювань метеостанцій та радіозондів, так і візуалізації результатів з метою спрощення проведення аналізу. Дані метеопрогнозів відображаються на цифровій карті та у вигляді графіків зміни динаміки показників за період 108 годин. Для результатів вимірювань метеостанцій та радіозондів період часу для побудови графіків визначається користувачем і обмежений лише наявними в БД даними. Розроблена інформаційна технологія може бути впроваджена для планування сільськогосподарської діяльності та гідрометеорологічного моніторингу в Україні. Загалом, стаття може представляти інтерес як для розробників веб-додатків, так і фахівців, відповідальних за гідрометеорологічне прогнозування.The informational technology for saving and visualizing data of the hydrometeorological and agri-meteorological forecasting for agriculture is proposed. In addition to the standard meteorological parameters, it allows to save and provide on application the calculated data which is peculiar to this subject matter, for example, temperature and humidity of soil at different depth, etc. The possibility of its integration into the measuring system of the network of the ground-based synoptic meteorological stations and also data of radiosonde measurements conducted by the national hydrometeorological services in accordance with requirements of the World Metrological Organisation (WMO) is examined. The data of forecasting results and measurements concerning selection of environment for developing a web-system and architecture of its server and customer component are analyzed. As researches result, a number of recommendations for developing specialized web-systems are offered. As an illustration of efficiency of the proposed informational technology, the prototype version of a web-system incorporating the above said recommendations are offered. The capabilities of the prototype version of the system, including an array of the forecasting data and measurement results, and also visualization of results for easier analysis are presented in detail. Meteorological forecasting data is reflected in the digital map and also in the graphs showing change of data dynamics during 108 hour period. For measurement results, the time period for drawing graphs is determined by the user and is limited only by data available in the database. The developed information technology can be implemented for agricultural planning and hydrometeorological monitoring in Ukraine. Overall, the paper may be interesting both for the software developers of the web-applications and hydrometeorological forecasting professionals.