Перегляд за Автор "Стаднічук, Наталія Олександрівна"

Зараз показуємо 1 - 15 з 15

Актуальність визначення акриламіду в харчових продуктах та питній воді
(2024) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Левицька, Ніна Петрівна; Деміч, Анна Анатоліївна; Кроніковський, Олег Ігоревич
The development of new research methods enables the monitoring of substances impact on the overall burden on the human body. The issue of acrylamide exposure is linked to regulatory requirements for its presence in water and food products. Modern instrumentation allows for the control of acrylamide content in food products and drinking water through various analytical methods, notably high-performance liquid chromatography (HPLC). The monitoring of acrylamide levels in food products is conducted based on the European Commission Regulation (EU) 2017/2158 of 20 November 2017, which establishes mitigation measures and benchmark levels to reduce the presence of acrylamide in food products. The European Food Safety Authority (EFSA) in 2015 issued an opinion emphasizing the need to control acrylamide levels in food products. Given that acrylamide is present in many food products consumed daily, this concern affects all consumers. Requirements for acrylamide content in drinking water are regulated considering its use in the synthesis of polyacrylamide, which is employed as a flocculant. These requirements were put forward both in the Council Directive 98/83/EC of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption, and in the Directive (EU) 2020/2184 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on the quality of water intended for human consumption. An analysis of conducted studies regarding the acrylamide content in drinking water and food products has shown that the issue of its negative impact exists and requires monitoring
Аналітичний контроль вмісту нітратів у харчових продуктах та питній воді
(2022) Коваль, Алла Вікторівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна; Деміч, Анна Анатоліївна; Кроніковський, Олег Ігоревич
На підставі проведеного інформаційного пошуку за напрямом роботи здійснено узагальнення отриманих даних щодо методів аналізу, в тому числі порівняння з фотометричним методом для визначення нітратів у питній воді, розробленим у Дослідницько-випробувальному токсикологічному центрі ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров’я України» (м. Київ).
До питання вмісту кремнію у воді питній
(2022) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Кудрявцева, Алла Григорівна; Кроніковський, Олег Ігоревич; Мисюк, Олексій Миколайович
Дослідження комплексоутворення та розробка методики визначення Бісмуту з краун-етерами та трихлорацетатною кислотою
(2022) Кроніковський, Олег Ігоревич; Стаднічук, Наталія Олександрівна
В роботі досліджено механізм, умови та фактори, що впливають на комплексоутвореня Ві3+ з 18-краун-6 та трихлорацетат-йоном.
Екстракційно-аналітичні характеристики комплексів карбоксил атів металів з краун-етерами
(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Cокол, Єва Володимирівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна
Комплексні сполуки металів з краун-етерами в воді чи органічних розчинниках, взятих окремо, мало використовуються в аналітичній практиці. Найбільш перспективним є використання краун-етерів в якості екстрагентів для вибіркового вилучення металів з водної фази в органічну з метою їх розділення. Дані екстракційні системи можуть бути перспективними для екстракційного вилучення та розділення ряду елементів. Можливість розробки таких методик може бути передбачена, якщо відомі кількісні характеристики стійкості цих сполук – константи стійкості, а в екстракційних системах – константи екстракції. Маючи значення цих величин, можна розрахувати повноту зв’язування визначуваного йона в комплексну сполуку за даних умов, підібрати оптимальні концентрації реагентів, визначити селективність комплексоутворення. Показана та обгрунтована можливість селективного вилучення певних катіонів металів в виді різнолігандних комплексів з поліетерами і відповідними протийонами з водної фази в органічну. Проаналізовано фактори, що впливають на селективність екстракції, та зроблено висновки про доцільність використання тих чи інших реагентів і розчинників для розробки методик екстракційного розділення та вилучення металів в виді комплексів з краун-етерами. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.
Екстракція комплексів тризарядних катіонів металів з краун-етерами та трихлорацетатною кислотою
(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Мисюк, Олексій Миколайович; Стаднічук, Наталія Олександрівна
Комплекси тризарядних катіонів металів з краун-етерами та їх екстракція органічними розчинниками
(2022) Кроніковський, Олег Ігоревич; Стаднічук, Наталія Олександрівна
Методом зміщення рівноваги визначено склад екстрагованих комплексів. Виходячи із даних методу зміщення рівноваги, нами розраховані концентраційні та термодинамічні константи екстракції комплексів РЗЕ і Вісмуту з краун-етерами та трихлорацетат-йоном. Встановлені кореляційні залежності між екстракційними властивостями краун-етерів та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.
Комплексоутворення та екстракція лантаноїдів з краун-етерами
(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Мисюк, Олексій Миколайович; Стаднічук, Наталія Олександрівна
Комплексоутворення та екстракція тризарядних катіонів металів в присутності краун-етерів і трихлорацетатної кислоти
(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Терещук, Діана Олександрівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна
Необхідно відзначити, що для тризарядних йонів металів неможливо побудувати такі ряди вибірковості, які відомі для екстракційних систем краун-етер – катіон лужного або лужно-земельного металу. В випадку лантаноїдів ряд вибірковості залежить не лише від будови краун-етера, а й від природи розчинника та протийона. Так найкраща екстракція хлороформом пікратів рідкісноземельних елементів спостерігалась для Pr і Nd для 15-краун-5, 18-краун-6 і дибензо-18-краун-6, в той же час як у хлористому метилені спостерігалась висока екстракція пікрату Sm для бензо-краун-етерів і La – для дициклогексил-18-краун-6. При екстракції нітратів РЗЕ бензеном в присутності 18-краун-6 і дициклогексил-18-краун-6 залежність коефіцієнтів розподілу відповідних комплексів від атомного номера РЗ-йонів має два максимуми – для Ce – Nd і для Gd – Dy, а при вилученні трихлорацетатів лантаноїдів 1,2-дихлоретаном спостерігається монотонне зниження коефіцієнтів розподілу зі збільшенням атомного номера. Нами отримані дані про склад та константи екстракції трихлорацетатів тризарядних катіонів металів (Бісмуту, Лантану, Церію, Празеодиму і Неодиму) в присутності ряду краун-етерів. В якості розчинника був вибраний хлороформ, для якого отримані значення констант екстракції для значної кількості трихлорацетатних комплексів. Методом зміщення рівноваги нами визначено склад екстрагованих комплексів; розраховані концентраційні та термодинамічні константи екстракції комплексів РЗЕ і Бісмуту з краун-етерами та трихлорацетат-йоном. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.
Комплексоутворення та екстракція тризарядних катіонів металів в присутності краун-етерів і трихлорацетатної кислоти
(2022) Кроніковський, Олег Ігоревич; Прокопенко, Анастасія Сергіївна; Стаднічук, Наталія Олександрівна
Мета роботи полягає в дослідженні та аналізі факторів, що впливають на комплексоутворення тризарядних катіонів металів з краун-етерами та трихлорацетат-йоном в воді і органічних розчинниках, встановленні складу та стійкості утворюваних комплексів з метою підбору умов кількісної і разом з тим селективної екстракції цих комплексів для розробки методик вилучення та послідуючого визначення відповідних металів в різних об’єктах.
Контроль вмісту нітратів у плодоовочевій продукції
(2021) Коваль, Алла Вікторівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна; Голінько, Ольга Миколаївна; Кроніковський, Олег Ігоревич
Методика концентрування та визначення Плюмбуму у воді з використанням краун-етерів
(2020) Кроніковський, Олег Ігоревич; Мисюк, Олексій Миколайович; Стаднічук, Наталія Олександрівна
Особливості безпечного використання і токсикологічна оцінка сучасного харчового пакування та вимоги до нього
(2020) Горцева, Людмила Валентинівна; Костюченко, Тетяна Петрівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна; Міхлик, Ірина Вікторівна; Кроніковський, Олег Ігоревич
Інтенсивний розвиток індустрії харчових продуктів і напоїв призвів до впровадження нових пакувальних технологій, розширення ринку пакувальних матеріалів та збільшення об’єму їх використання. Різноманітність харчових продуктів і матеріалів, що використовуються для їх пакування, потребують індивідуального підходу до вибору пакування. Враховуються властивості пакувальних матеріалів, комплекс вимог загального та спеціального призначення і властивості харчового продукту, з яких головним є склад, консистенція, маса, умови зберігання й терміни реалізації. Основні матеріали, які використовуються для пакування харчових продуктів і напоїв: скло, полімерні та пластичні матеріали, алюмінієва фольга, жерсть, тканини, дерево, папір, картон, ламінати — багатошарове пакування. В останні роки особливого поширення набули полімерні та інші синтетичні матеріали, що застосовуються для пакування, зберігання, перевезення, реалізації харчових продуктів і в складі технологічного обладнання, приборів та пристроїв, які використовують при виготовленні харчових продуктів. Використання синтетичних матеріалів дає змогу економити традиційні матеріали. При цьому з ’являються нові можливості подовження термінів зберігання, зниження втрат харчових продуктів, а також забезпечення більш високих споживчих властивостей запакованої продукції. З гігієнічних позицій синтетичні матеріали, які контактують з їжею на різних етапах її виробництва і споживання, розглядаються як потенційно небезпечні тривалодіючі фактори, пов ’язані з можливістю міграції їх компонентів до складу продукту. У зв'язку з цим встановлено жорсткий гігієнічний регламент санітарно-епідеміологічної експертизи полімерних і синтетичних матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами, на етапах їх виробництва, реалізації та утилізації. Остання вимога, пов'язана з нормами екологічної безпеки нових синтетичних матеріалів, що надходять у біосферу, передбачає їхню максимально швидку біодеградацію в природному середовищі або промислову реутилізацію. The intensive development of food and beverage industry has led to the introduction of new packaging technologies, an expansion of the packaging materials market and an increase in their usage. The variety of food products and materials used for packing requires an individual approach in each case. Properties of packaging materials, the set of general and special purpose of food product, such characteristics as composition, consistency, mass, storage condition and terms of realization should be taken into account. The main materials used for packaging of food and beverages are glass, polymers and plastics, aluminum foil, tin, fabric, wood, paper, cardboard, laminates and combination as multilayer packaging. Polymeric and other synthetic materials have become especially widespread in recent years. They are used for packaging, storage, transportation, sale of food products and as a part of technological equipment, devices used in manufacture of food products. The usage of synthetic materials gives an possibility to save traditional materials. At the same time, new possibilities are emerging for prolonging shelf life, reducing food losses, as well as providing higher consumer properties of packaged products. From a hygienic standpoint, synthetic materials that come into contact with food at different stages of its production and consumption are considered as potentially dangerous lasting factors which are associated with the possibility of migration of their components into the composition of the product. In this regard, a strict hygienic regulation of sanitary-epidemiological examination of polymeric and synthetic materials intended for contact with foodstuffs was established at the stages of their production, sale and disposal. The latter requirement is related to the environmental safety standards of new synthetic materials entering the biosphere and provides their fastest biodegradation in the natural environment or for industrial re-utilization.
Особливості комплексоутворення та аналітичні характеристики ациклічних поліетерів
(2024) Кроніковський, Олег Ігоревич; Михалюк, Андрій Петрович; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна
The complex formation of neutral ligands such as polyethylene glycol (PEG) with metal cations can be represented as follows. The flexible molecule of polyethylene glycol sequentially fills the solvation sphere of the cation, like the behavior observed in crown ethers. Evidently, the polymer chain itself becomes multiply charged in the process, as in the limiting case, every 6-8 oxygen atoms bind one cation. This leads to certain conformational changes in the chain. For example, in the case of polyethylene glycol binding salts, a decrease in intrinsic viscosity and an increase in polymer chain rigidity are observed, indicating an expansion of the ligand macromolecule coil during complex formation due to electrostatic repulsion between the metal cations. As the charge accumulates, the polymer molecule unfolds, attempting to adopt an extended chain conformation with crown-like complexes arranged along it. The electrostatic repulsion forces are partially offset by the screening effect of counterions, but at low salt concentrations, the anionic screening effect is insufficient to reduce the electrostatic potential that arises from cation binding, and the cations cannot be placed closely together on the chain. The stoichiometry of metal salt complexes with polypodands is quite varied. For instance, the composition of PEG complexes with HgCl2 corresponds to a molar ratio of 1:1 (salt: monomer unit). The number of monomer units per binding site for salts such as Na+, K+, Rb+, Cs+ in methanol are 16.8, 12.3, 13.2, and 14.5, respectively, and increase with decreasing salt concentration. The binding constant of the salt significantly depends on the molar mass of PEG. Generally, the binding constant initially increases and then remains practically unchanged when the polymer's molar mass reaches around 1000-2000
Характеристика полімерних матеріалів, що використовуються при виробництві бутильованої питної води
(2023) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Костюченко, Тетяна Петрівна; Кроніковський, Олег Ігоревич
Використання полімерних матеріалів у господарсько-питному водопостачанні є однією з гігієнічних проблем через можливий несприятливий вплив на якість води, що контактує з ними, за рахунок виділення вихідних мономерів, різних добавок і продуктів деструкції цих матеріалів. Пакувальні полімерні матеріали для виробництва бутильованої води повинні забезпечувати адекватний захист та мінімізувати зараження, запобігати пошкодженням та мати відповідне чинному законодавству маркування. Пакувальні матеріали, повинні бути не токсичними і не загрожувати безпеці та придатності питної води за певних умов зберігання та використання. Тара, що багаторазово використовується, повинна бути відповідно довговічною, легко піддаватися очищенню і дезінфекції. Останнім часом саме бутильована питна вода набула широкого розповсюдження як в промислово розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. Споживачі купують упаковану питну воду з таких причин, як зручність використання, смак. Важливими міркуваннями є також безпека та потенційна користь для здоров'я. Тому особливе значення на сьогодні має контроль безпеки матеріалів, що використовуються для виробництва бутильованої (фасованої) упакованої питної води. Бутильовану воду виробляють у різних ємностях – від пляшок на одну порцію до великих пляшок, що вміщують до 80 літрів. Призначену для споживання воду упаковують у різноманітні полімерні ємності (каністри, бутелі, пляшки), але самою найпоширенішою упаковкою серед них є пластикові пляшки та бутелі виготовлені з поліетилентерефталату та полікарбонату. Доцільність та безпека їх використання й розглядається в даній роботі.