Теоретичний аналіз міжнародних cистем оцінки фінансового стану банків

Abstract

Узагальнюючою комплексною характеристикою та відображенням ефективності процесу управління фінансово-економічною діяльністю банку є його фінансовий стан, параметри якого не є постійною величиною і весь час змінюються, особливо в умовах фінансово-банківської кризи. Одна їх частина аналізує фінансовий стан банківської установи у короткостроковому періоді за допомогою відповідних коефіцієнтів, інша – з позиції середньострокового та довгострокового фінансово-економічного розвитку банку, що визначається структурою джерел його фінансування, необхідних для здійснення ефективної фінансово-економічної діяльності. У статті досліджено та проаналізовано системи рейтингової оцінки фінансового стану банківських установ; системи дистанційного моніторингу (розрахунок фінансових коефіцієнтів і аналіз банків за групами); комплексні системи оцінки ризиків банківської діяльності; статистичні прогнозні моделі, або «системи раннього реагування». За результатами дослідження зроблено висновки, що кількість оціночних показників і глибина аналізу фінансового стану мають залежати від мети дослідження та інформаційної бази, що використовується, а напрями аналізу, як правило, мають відповідати чотирьом обов’язковим умовам стійкого фінансового стану будь-якої банківської установи: достатності капіталу, якості активів і пасивів, прибутковості та ліквідності. Виокремлення саме цих показників зумовлене такими причинами: по-перше, аналіз динаміки і структури ліквідності та прибутковості охоплює всі основні аспекти фінансово-економічної діяльності банку і відображає рівень його фінансового стану; по-друге, ефективність здійснення фінансово-економічної діяльності менеджерами банківської установи визначається її загальним фінансовим станом, який залежить від обсягу наявних фінансових ресурсів, що мають раціонально розподілятися між усіма видами активів, але за обов’язкової умови дотримання банком відповідного рівня ліквідності.