Мотиви винограду і вина в українській та болгарській поезії

Abstract

У статті порівнюються поетичні твори М.Рильського та В.Ханчева, сполучені умовним жанровим маркером «виноградна поезія». Установлено, що на художній деталі «вино» автори вибудовують натурфілософську концепцію осягнення світу, в якій природа та творчість перебувають у стані кругообігу. Вивчення інтерпретацій виноградарського мотиву в образній структурі слов’яномовної поезії другої половини ХХ століття показує: чим глибше проникає автор у внутрішній вимір життя ліричного героя, тим ширшим стає коло значень символів «виноград» і «вино». The article presents an analysis of M. Ryl’s’ky’s and V. Khanchev’s poems joined by a figurative genre marker ‘wine-making poetry.’ There was asserted that an artistic detail ‘wine’ had become the basis for the poets’ individual natural-philosophical conception of cognition of the world, in which nature and arts are at the constant circulation state. The studies of ‘wine-making’ motifs’ interpretations in Slavic-language poetry shows: however deep is the author’s penetration into the speaker’s internal world, the circle of meanings of ‘grapes’ and ‘wine’ symbols gets wide.