Сидерофори як нова альтернатива антимікробним засобам

Abstract

Нині є актуальним пошуки нових антимікробних засобів для боротьби з великою кількістю резистентних форм мікроорганізмів. Серед таких виділяється клас низькомолекулярних органічних молекул - сидерофори , які синтезуються бактеріями та грибами, для захоплення заліза та інших мікроелементів, що є досить важливим елементом для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів. Сидерофори можуть бути використані у боротьбі зі збудниками багатьох захворювань, оскільки завдяки їх тісному взаємозв'язку з вірулентністю, стратегія залізозалежної боротьби з патогенами є перспективним напрямком для майбутніх досліджень і пропонує широкий спектр можливих терапевтичних застосувань як альтернатива поширеним типам антибіотиків. Для досягнення високої концентрації під час синтезу сидерофорів потрібно враховувати низку факторів, таких як склад поживного середовища, наявність феруму, рН, температуру. В даному огляді наведено інформацію за останні десять років щодо досліджень антимікробних властивостей нових та уже відомих сидерофорів мікробного походження, а також інформацію, що стосується оптимізації складу поживного середовища та підбір оптимальних показників культивування мікроорганізмів, що здатні синтезувати сидерофори з антимікробними властивостями. Мікроорганізми, що здатні синтезувати сидерофори були виділені з різних природних джерел таких, як ґрунт, рослини, моря та океани. Не всі з них проявляють антимікробні властивості, однак, за рахунок проведення ряду досліджень було доведено антимікробну активність для таких бактеріальних сидерофорів як: альбоміцин (Streptomyces griseus SCAK3), піовердин (Pseudomonas aeruginosa, P. fluorescens, Р. рutida), шизокінен (Bacillus megaterium), феритин (Brevibacillus brevis GZDF3). Також серед грибів було виділено штами, що синтезують антимікробні сидерофори такі як: ферихром (Penicillium commune JJHO), ферикроцин (Aspergillus fumigatus AF293).