Вивчення кількісних характеристик комплексоутворення тилорону з полінуклеотидами різного походження

Abstract

За допомогою спектрофотометрії вивчали термодинамічні параметри зв’язування дигідрохлористої солі 2,7-біс-[2-(діетил-аміно)етокси]-флуорен-9-ону (гідрохлорид тилорону) з нуклеїновими кислотами. Визначено, що константи зв’язування для ДНК та poly(U) дорівнюють 5,3 • 105 M-1 та 4,7 • 104 M-1 відповідно, у той час як розмір сайтів зв’язування для цих полінуклеотидів становить відповідно приблизно 2 пари основ і 1 нуклеотид. Аналіз ізотерм зв’язування для нативної дріжджової РНК показав, що константи зв’язування для одноланцюгових і двоспіральних ділянок дорівнюють 1,3 • 105 M-1 та 1,1 • 104 M-1 відповідно. Частка двоспіральних ділянок у структурі РНК досягала 32 %, що значно вище згаданої кількості, раніше визначеної для тих же зразків РНК у відсутності тилорону. Зроблено висновок про високу здатність тилорону стабілізувати двоспіральні ділянки в складі РНК. Обговорюються біологічні аспекти цієї властивості тилорону, зокрема, її значення для індукції інтерферону Thermodynamic parameters of tilorone hydrochloride (dihydrochloride salt of 2,7-bis-[2-(diethyl-amino)ethoxy]-fluoren-9-one) binding to nucleic acids are measured spectrophotometrically. It is found that the binding constants for DNA and poly(U) are 5,3 • 105 M-1 and 4,7 • 104 M-1 respectively, while the binding site size for these polynucleotides are, respectively, about 2 bp and 1 nucleotide. The analysis of binding isotherm for native yeast RNA shows that the binding constants for double- and single-stranded regions are 1,3 • 105 M-1 and 1,1 • 104 M-1 respectively. The fraction of double-stranded regions in the RNA is found to be 32 %, the value which are considerably higher than the value previously reported for the some RNA sample in the absence of tilorone. A tilorone high ability of stabilizing double-stranded RNA regions is suggested and biological applications of this ability, especially for interferon induction, are discussed.