Особливості романної оповіді в романі "Шум і лють" Вільяма Фолкнера

Abstract

У статті простежено формування особливостей романної оповіді та риси експериментаторства, оприявнені у творі Вільяма Фолкнера «Шум і лють» (“The Sound and the Fury”), опублікованому у 1929 році. Новизну структури роману спостережено передусім у тому, що письменник розвиває загалом нескладний сюжет повістування у чотирьох різних за формозмістом наративних парадигмах: по-перше, з метою показати одну й ту саму подію та пов’язані з нею колізії очима трьох братів – німого, але чуйного олігофрена Бенджі; неоромантичного за внутрішньою сутністю неврастеніка Квентіна; колись успішного «тверезого» ділка Джейсона та афро-американки Ділсі. Кожен персонаж має свою свідомість, характер та бачення дійсності, що їх виразно помітно у формозмісті твору – застосуванні різноманітних мовленнєвих і образних конструкцій задля показу єдиної події.The author of this article followed the formation of the novel narrative specifications and the experimental traits in William Faulkner’s The Sound and the Fury (1929). What was confirmed as the novelty of the novel’s structure is that the writer evolved an actually simplex plot in four narrative paradigms differing by their formand-substance: primarily, to show the same event and the collisions connected with it from the viewpoints of three brothers – Benjy, dumb but sensitive insane; Quentin, a typically neo-romantic neurasthenic student; Jason, a ‘sober’ businessman, successful for the time being; Dilsey, an Afro-American servant woman. Each of the characters has one’s own consciousness, temper and worldview, perfectly noticeable in the form-and-substance of the work which is the use of various speech and conceptual constructions in order to show the same event.