Information support for the integration of Ukrainian refugee schoolchildren into the education systems of developed countries

Abstract

The article examines an author-designed research framework for developing a standardized informational framework to facilitate the integration of Ukrainian refugee schoolchildren into the educational systems of developed countries such as the United States, Canada and Germany. In the developed countries, evidence-based policymaking is institutionalized at the legislative level, enabling relatively seamless adoption of such frameworks. The standardized informational support may incorporate components derived from pre-existing datasets on refugee schoolchildren within the national Education Management Information System (EMIS), specifically Ukraine’s Automated Information Complex of Educational Management (AICEM), alongside supplementary data gathered from surveys and analyses of the educational and socio-economic challenges confronted by Ukrainian refugee schoolchildren and their families in host countries. The study outlines a research design featuring a crosssectional survey of schoolchildren, their guardians and educators. The questionnaires encompass three principal dimensions: socio-economic, informational and psycho-emotional. The methodological framework entails rigorous statistical analysis of anonymized, disaggregated data segmented by age, gender and educational attainment. The findings of this research will enable the identification of critical challenges and the formulation of evidence-based recommendations for educational institutions and policymakers in host countries, taking into account the opportunities for remote learning, gender equity and inclusivity. Moreover, the study’s outcomes will contribute to enhancing intercultural dialogue and the social integration of refugee schoolchildren, which are crucial factors for their academic success. The scientific novelty of the research lies in the development of an approach that will enable for the creation of a standardized informational framework for refugee schoolchildren, and thus, identify effective strategies for addressing their educational challenges and alleviating the socioeconomic issues faced by refugee families and their school-aged children in the host countries. У статті пропонується авторська розробка дослідницької схеми створення стандартизованого інформаційного забезпечення для полегшення інтеграції українських школярів-біженців в освітні системи розвинутих країн, таких як США, Канада та Німеччина. У розвинутих країнах на законодавчому рівні закріплено підхід до формування освітньої політики на основі доказових даних (evidence-based policymaking), і таке інформаційне забезпечення може бути порівняно легко використано. Стандартизоване інформаційне забезпечення може містити компоненти на основі даних про таких школярів, що вже містяться в національній EMIS, якою в Україні є Програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (ПАК «АІКОМ»), а також додаткових даних, зібраних за результатами опитування й аналізу особливостей освітніх і економічних викликів, з якими стикаються українські школярі-біженці та їхні батьки в країнах перебування. Описано дослідницьку схему з крос-секційним опитуванням школярів, їхніх батьків і педагогів. В анкетах передбачено три основних блоки: соціально-економічний, інформаційний та психоемоційний. Методологія охоплює статистичний аналіз даних, деперсоніфікованих і дезагрегованих за віком, статтю й освітнім рівнем. Результати такого дослідження допоможуть іден¬тифікувати ключові проблеми та розробити рекомендації для освітніх інституцій і менеджерів, які формують освітню політику в приймаючих країнах, враховуючи можливості дистанційного навчання, гендерну рівність та інклюзивність. Окрім того, зазначені результати сприятимуть покращенню міжкультурної комунікації й соціальної адаптації школярів, що є важливими аспектами їх успішного навчання. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні підходу, який дасть змогу створити стандартизовану інформаційну базу для школярів-біженців, а отже, визначити ефективні стратегії для розв’язання їхніх освітніх проблем і пом’якшення соціально-економічних негараздів, з якими стикаються сім’ї біженців та їхні діти-школярі в приймаючих країнах.