До питання про інтерпретації концепту «вільний вірш» у літературознавстві слов’яномовних країн

Abstract

У статті на основі аналізу поняття «вільний вірш» (верлібр) в українському та зарубіжному (слов’яномовному) літературознавстві простежено еволюцію сконцентрованої в термінові концепції вільного віршування: від прояву учнівства, наслідування, експериментаторства до становлення індивідуальної філософії, закладеної в поетичному вислові. Студії даного різновиду віршування дозволили говорити як про «звільнення», так і про кардинальне для новітнього бачення верлібру «вивільнення» прихованих світоглядно-естетичних можливостей авторського чуття-мислення. The article gives a review of different free verse theories appearing in Russian, Ukrainian, Bohemian, Polish, and Bulgarian literary science. The author observed the evolution of the ‘free verse’ conceit concealed in a lapidary term: from the moment of scholarly imitation and experimentation to creating the individual philosophy contained in poetic work. The studies of the given kind of versification allowed talking about both ‘liberation’ and crucial for contemporary vers libre ‘disengagement’ of latent esthetic potentials of the poet’s sensual and rational nature.