Психолінгвістичні аспекти формування усного мовлення під час змішаного навчання

Abstract

Змішана форма навчання, яка поєднує традиційні й цифрові методи взаємодії, трансформує можливості формування усного мовлення. Це зумовлює потребу у вивченні психолінгвістичних механізмів, які сприяють ефективності мовленнєвого вираження думки за умови високого комунікативного навантаження. Ця проблема набуває особливої наукової актуальності під час вивчення другої мови, оскільки усне спілкування залежить не лише від рівня розвитку лексичних, фонологічних і граматичних навичок, а й пов’язане також із психологічними аспектами, зокрема мовною тривожністю, невпевненістю та страхом помилок, а також труднощами адаптації до онлайн-комунікації. Метою дослідження є вивчення психолінгвістичних чинників, які впливають на розвиток усного мовлення в умовах змішаного навчання, та визначення способів зменшення міжмовної інтерференції та мовної тривожності. Встановлено, що якість усного мовлення під час змішаного навчання насамперед визначають різноманітність режимів взаємодії, характер зворотного зв’язку, можливість повторного опрацювання навчального матеріалу, рівень цифрових навичок і ступінь психологічної підготовленості здобувача до мовленнєвої діяльності. Доведено, що синхронні комунікаційні формати вимагають швидкої мовленнєвої реакції та можуть зумовлювати підвищення мовної тривожності. Водночас асинхронні формати створюють сприятливіші умови для самоконтролю, поступового розвитку впевненості та зниження стресу. У дослідженні показано, що персоналізація навчання, регулювання темпу виконання завдань, багаторазове повторення мовних зразків і застосування цифрових інструментів для самоспостереження й поєднання синхронного та асинхронного спілкування позитивно впливає на стабілізацію процесів мовлення і сприяє проявам міжмовної інтерференції. Зазначено, що формування усного мовлення під час змішаного навчання залежить від узгодженої взаємодії мовних, психолінгвістичних, психологічних та технологічних чинників, які сприяють підвищенню точності комунікації. Практична значущість результатів полягає в можливості їхнього використання для покращення організації мовної підготовки здобувачів та розроблення завдань, які сприяють зниженню мовної тривожності. Перспективи подальших досліджень пов’язані зі створенням методичних моделей, які допоможуть формувати усне мовлення, ураховуючи індивідуальні психологічні особливості здобувачів освіти та специфіку цифрової взаємодії. Modern blended learning, which combines traditional and digital methods of interaction, expands the possibilities for oral expression, necessitating the study of psycholinguistic mechanisms that contribute to the effectiveness of speech expression under high communicative load. This problem becomes especially important in the process of learning a second language, since oral communication depends not only on the development of lexical, phonological and grammatical skills, but is also associated with psychological aspects, such as speech anxiety, insecurity and fear of mistakes, as well as difficulties in adapting to online communication. The aim of this study is to examine psycholinguistic factors that influence the development of oral speech in blended learning conditions and to determine ways to reduce interlingual interference and speech anxiety. It has been established that, in blended learning conditions, the quality of oral expression is significantly affected by the variety of interaction modes, the nature of feedback, the possibility of reworking the material, the level of digital skills, and the degree of the student's psychological readiness for speech activity. It has been proven that synchronous communication formats require faster speech response and can contribute to increased speech anxiety. At the same time, asynchronous formats provide better conditions for self-correction, gradual development of confidence and reduction of psycho-emotional stress. It has been shown that individualized learning, regulation of the pace of task performance, multiple repetition of speech samples, the use of digital tools for self-observation, and a combination of synchronous and asynchronous communication have a positive effect on the stabilization of speech processes and reduce the manifestations of interlingual interference. It is noted that the formation of oral speech in blended learning conditions depends on the coordinated interaction of linguistic, psycholinguistic, psychological and technological factors that enhance communication accuracy. The practical significance of the results lies in their potential to improve the organization of students' language training and to develop tasks that help reduce speech anxiety. Further research may focus on developing methodological models to shape oral speech, taking into account students' individual psychological characteristics and the specifics of digital interaction.