Кліринг як вид професійної діяльності

Abstract

У статті висвітлена сутність та зміст клірингу як виду професійної діяльності на сучасних ринках капіталу України. Кліринг як вид професійної діяльності супроводжується виконанням правочинів щодо цінних паперів та фінансових інструментів, підготовкою інформації і документів, необхідних для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій з виконання зобов’язань. У наукових працях учених європейських країн категорія «клірингова діяльність» взагалі не використовується, однак, вживається термін «клірингові послуги» (clearing services). Це зумовлено тим, що у цих країнах кліринг не є самостійним видом діяльності і його функції здійснюють депозитарії або банки чи спеціально створені розрахункові центри – клірингові палати. Основними функціями клірингу є облік зареєстрованих угод і забезпечення їх реалізації; підготовка, реєстрація і передача інформації про угоди; залік взаємних зобов’язань і платежів учасників фондових угод, їх гарантійне забезпечення; проведення грошових розрахунків; забезпечення виконання угоди згідно принципу «поставка проти оплати». Встановлено причини появи та розвитку клірингової діяльності в Україні. Узагальнено визначення клірингу та клірингової діяльності, охарактеризовано сектори клірингових розрахунків. Визначено особливості та характерні ознаки наявної клірингової діяльності. Обґрунтовано сутність клірингової установи як професійного учасника ринків капіталу. Доведено, що клірингові розрахунки відображають специфіку взаємовідносин між Розрахунковим центром, НБУ, кліринговими установами, Центральним депозитарієм України; між продавцями і покупцями фінансових інструментів; особливості комерційного ризику, який виникає при укладенні угод; кредитоспроможність покупців і платоспроможність та надійність постачальників; умови платежу; ринкову кон’юнктуру; ризики, пов’язані із переказами коштів тощо. Визначено основні завдання сучасних вітчизняних клірингових установ, які працюють на фондових ринках.