Destruction of dual-species biofilms under the action of Rhodococcus erythropolis IMV Ac-5017 surfactants synthesized in the presence of a yeast inducer

Abstract

Combined biofilms represent one of the most resistant forms of microbial existence and exhibit increased resistance to antimicrobial agents. This study investigated the effect of surface-active compounds (biosurfactants) produced by Rhodococcus erythropolis IMV Ac-5017 in the presence of the inducer Saccharomyces cerevisiae BTM-1 on the disruption of bacterial and bacterial–yeast biofilms. It was shown that the use of the yeast inducer in different physiological states (live cells, inactivated cells, or supernatant) significantly enhances the antibiofilm activity of the obtained surfactants compared with surfactants synthesized without an inducer. The most pronounced effect was observed for surfactants obtained in the presence of live yeast cells and supernatant, whereas preparations produced in the presence of inactivated cells showed a weaker enhancement of activity. The obtained results confirm the feasibility of using eukaryotic inducers for regulating the antibiofilm properties of microbial surfactants. Біоплівки комбінованого складу є однією з найстійкіших форм існування мікроорганізмів і демонструють підвищену резистентність до антимікробних агентів. У роботі досліджено вплив поверхнево-активних речовин (ПАР) Rhodococcus erythropolis IMВ Ac-5017, синтезованих за наявності індуктора Saccharomyces cerevisiae БTM-1, на руйнування бактеріальних та бактеріально-дріжджових біоплівок. Показано, що використання дріжджового індуктора у різному фізіологічному стані (живі клітини, інактивовані клітини або супернатант) значно посилює біоплівкоруйнівну активність отриманих ПАР порівняно з дією препаратів, синтезованих без індуктора. Найбільш виражений ефект спостерігався для поверхнево-активних речовин, отриманих за наявності живих клітин і супернатанту дріжджів, тоді як препарати, отримані за наявності інактивованих клітин, демонстрували слабше підсилення активності. Отримані результати підтверджують доцільність використання еукаріотичних індукторів для регуляції антибіоплівкових властивостей мікробних ПАР.