Регулювання ринку страхування: чи змінила нова редакція Закону України «Про страхування» підходи доступу до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків?

Abstract

У статті досліджено норми Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування, а також здійснено їх порівняння із аналогічними нормами, які були у старій редакції Закону. Визначено, проаналізовано та здійснено порівняння змісту статей старої та нової редакцій Закону України «Про страхування», які є найбільш дотичними до регулювання можливості доступу до та використання генетичних даних людини під час оцінки страхових ризиків та/або визначення будь-яких інших умов договору страхування. У результаті дослідження встановлено, що у чинній редакції Закону суттєво розширено можливості страхових компаній у доступі до генетичних даних людини для оцінки страхових ризиків під час укладення та дії договору страхування.

The article examines the provisions of the Law of Ukraine «On Insurance» that are most relevant to regulating access to and use of human genetic data during the evaluation of insurance risks and/or determining any other terms of the insurance contract, as well as compares them with similar provisions in the previous edition of this Law. The content of the articles from both the older and newer editions of the Law of Ukraine «On Insurance», which are the most pertinent to regulating the access to and use of human genetic data during the evaluation of insurance risks and/or the determination of any other conditions of the insurance agreement, has been identified, analyzed, and compared. As a result of the research, it is found that the current version of the Law significantly expands the capabilities of insurance companies in accessing human genetic data to evaluate insurance risks during the conclusion and validity of an insurance contract.