Експортна детермінанта соціально-економічної пружності

Abstract

Функціонування сучасного світового господарства нерозривно пов’язане з розвитком глобалізаційних та інтеграційних процесів, посиленням взаємозв’язку та взаємодії структурних зрушень. Сформована в процесі еволюційних або революційних зрушень структура національної (регіональної) соціально-економічної системи обумовлює її ефективність та місце у світовому господарстві. В загальній теорії систем структурна диверсифікація відіграє ключову роль в забезпеченні надійності розвитку. Поза увагою вітчизняних дослідників залишається проблематика пружності соціально-економічних систем, як реакції на внутрішні та зовнішні збурення з метою збереження своєї функціональності та цільності. Структурні зрушення в експортних потоках є однією з визначальних детермінант пружної реакції на шоки як національної економіки, так і окремого регіону.Основною метою статті є дослідження впливу експортної детермінанти на параметри соціально-економічної пружності в умовах шокового збурення.Безсумнівною перевагою диверсифікованих економік вважається їх менша чутливість до коливань динаміки окремих галузей та шокових збурень. Спад в одній галузі може компенсуватися ростом в іншій, що забезпечує стабільність економіки в цілому. Значний промисловий потенціал України, сформований ще у часи СРСР, не можливо було реалізувати тільки в межах національної економіки. Значну частину продукції вітчизняної обробної та видобувної промисловості отримували закордонні споживачі. Сформовані таким чином абсолютні та відносні переваги у міжнародній торгівлі забезпечили збагачення обмеженого кола зацікавлених осіб, та разом з тим стали драйверами системної економічної кризи та втрати Україною спроможності адсорбувати (пружно реагувати) на шокові збурення.Для аналізу концентрації торгівлі (експорту) використовується показник подібний до індексу Герфіндаля-Гіршмана. Загалом високий рівень концентрації у докризовому періоді (максимальне значення 2767,7) скоротився до рівня 1300-1600 одиниць у післякризовий період. Разом з тим, існує чітко визначений лаг відставання (3 місяці) екстремумів обсягу експорту від індексу концентрації. Результати аналізу експортної детермінанти соціально-економічної пружності вказують на негативний вплив «сировинної» специфіки на здатність України забезпечувати сталий розвиток. Доведено справедливість висновків щодо негативного впливу високої концентрації (низької товарної диверсифікації) експорту на реакцію економіки від шокових збурень. Визначено кількісні показники структурних зрушень в експорті України в залежності від фази пружної реакції.