Велика подорож "Останнього корабля": формозмістові характеристики альбому Стінга «The Last Ship» (2013)

Abstract

У статті показано, що у творенні хронотопу приморського міста й супутньої йому образно-символічної концептосфери значну роль відіграють архетипні мотиви (і передусім корабель як алегоричний аналог Храму) та їхні інтерпретації крізь призму поетичного світобачення та світовідчуття Стінга – уродженця приморського Ньюкасла. Узагальнено особливості взаємодії в текстах, які належать до «Останнього корабля», поетичної фоніки, лексики, стилістики, синтаксису у становленні пісенної образності; утверджено кожну пісню як окремий сюжетний твір і водночас складник великого естетичного цілого, який синтезує ліричні, ліро-епічні, епічні, драматичні, фольклорні, сатиричні та гумористичні, публіцистичні жанрові елементи і тим самим зумовлює несподівані повороти у сюжетиці та генериці альбому. Інтерпретуванням пісенного тексту з точки зору жанру, співвіднесенням його версифікаційних особливостей з розвитком поетичної думки митця з’ясовано, що основними виявами унікальності поезії Стінга, явленими в «Останньому кораблі», є переосмислення класичних і фольклорних архітворів, зокрема «морської» тематики, у контексті синтезу лірики з музикою та творення на цьому ґрунті нових жанрово-стильових модифікацій, принципів просодії та художнього мовлення, інтертекстуальних та інтермедіальних парадигм.