Scientists without borders: lessons from Ukraine

Abstract

Conflicts and natural disasters affect entire populations of the countries involved and, in addition to the thousands of lives destroyed, have a substantial negative impact on the scientific advances these countries provide. The unprovoked invasion of Ukraine by Russia, the devastating earthquake in Turkey and Syria, and the ongoing conflicts in the Middle East are just a few examples. Millions of people have been killed or displaced, their futures uncertain. These events have resulted in extensive infrastructure collapse, with loss of electricity, transportation, and access to services. Schools, universities, and research centers have been destroyed along with decades’ worth of data, samples, and findings. Scholars in disaster areas face short- and long-term problems in terms of what they can accomplish now for obtaining grants and for employment in the long run. In our interconnected world, conflicts and disasters are no longer a local problem but have wide-ranging impacts on the entire world, both now and in the future. Here, we focus on the current and ongoing impact of war on the scientific community within Ukraine and from this draw lessons that can be applied to all affected countries where scientists at risk are facing hardship. We present and classify examples of effective and feasible mechanisms used to support researchers in countries facing hardship and discuss how these can be implemented with help from the international scientific community and what more is desperately needed. Reaching out, providing accessible training opportunities, and develop- ing collaborations should increase inclusion and connectivity, support scientific advancements within affected communities, and expedite postwar and disaster recovery.

Конфлікти та природні лиха впливають на все населення постраждалих держав. На додачу до тисяч зруйнованих і втрачених життів вони вкрай негативно позначаються й на науковому поступі всередині цих країн. Неспровоковане вторгнення росії в Україну, жахливий землетрус у Туреччині та Сирії, тривалі конфлікти на теренах Середнього Сходу — це лише деякі з сучасних прикладів. Мільйони людей загинули або були вимушено переміщені з невизначеним майбутнім. Ці події призвели до сильного руйнування інфраструктури, відсутності електроенергії, транспортних сполучень, доступу до послуг. Школи, університети та наукові центри зруйновані разом з даними, зразками та доробками десятиліть. Вчені з постраждалих регіонів стикнулися з коротко- та довгостроковими проблемами фінансування і постійного працевлаштування. У нинішньому взаємопов’язаному світі сутички та стихійні лиха більше не є виключно місцевими проблемами, бо вони призводять до майбутніх реальних наслідків на глобальному рівні. В цій статті, ми зосередилися на коротко- та довготривалому впливі війни на наукову спільноту України. Ми узагальнили уроки отримані під час цієї кризи, що можуть бути використані в усіх країнах, де вчені опиняються в небезпечних обставинах. Ми продемонстрували та систематизували приклади ефективних і дієвих механізмів, які можуть бути задіяні для підтримки дослідників, що опинилися в скрутному становищі, та обговорили способи застосування цих механізмів за підтримки міжнародного наукового товариства, а також інші критичні потреби. Встановлення контактів, надання можливостей для навчання та розвиток співпраці мають підвищити рівень включення та зв’язок між дослідниками, підтримати наукові досягнення в постраждалих спільнотах, а також прискорити відновлення науки після воєн і лих.