Підвищення ефективності функціонування підприємств харчової промисловості

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження проблеми підвищення ефективності функціонування підприємств харчової промисловості в умовах сучасних економічних та інституційних викликів, зумовлених повномасштабною війною, порушенням логістичних зв’язків, нестабільністю сировинного забезпечення, зростанням вартості енергоресурсів і зниженням купівельної спроможності населення. Обґрунтовано, що підвищення ефективності вимагає системного підходу, який охоплює стратегічне управління, ресурсну раціоналізацію, технологічну модернізацію та цифрову трансформацію управлінських процесів. У теоретичній частині дослідження проаналізовано поняттєво категоріальні засади ефективності, визначено ключові її компоненти: ресурсну, економічну, логістичну, технологічну, соціальну та екологічну. Виокремлено основні чинники, що впливають на результативність діяльності підприємств, зокрема стан кадрового, сировинного та енергетичного забезпечення, рівень інноваційної активності, ступінь автоматизації виробництва, ефективність логістичних операцій і відповідність стандартам якості. Практичний блок статті включає аналіз сучасного стану харчової промисловості України, динаміки виробництва, завантаження потужностей, структури витрат та проблемних зон управління. Встановлено, що більшість підприємств стикаються з низьким рівнем гнучкості, недостатньою адаптивністю до змін зовнішнього середовища, неефективним використанням ресурсів та обмеженим доступом до інвестицій і технологій. Виявлено проблеми цифрової відсталості, нераціонального планування логістики, енерговитратності та залежності від імпортних складників. Запропоновано практичні напрями оптимізації: впровадження енерго- та ресурсозберігаючих рішень, цифровізація логістики, автоматизація виробничих процесів, стратегічне планування з урахуванням ризиків, розвиток державно-приватного партнерства, підвищення рівня стандартизації та сертифікації виробництва. Оцінено потенціал застосування зазначених інструментів з огляду на підвищення рентабельності, стійкості до криз і конкурентоспроможності підприємств галузі у середньостроковій перспективі. The article presents a comprehensive study of the problem of improving the efficiency of food industry enterprises under the current economic and institutional challenges caused by the full-scale war, disruption of logistics chains, instability of raw material supply, rising energy costs, and the declining purchasing power of the population. It is substantiated that enhancing efficiency requires a systemic approach encompassing strategic management, resource rationalization, technological modernization, and the digital transformation of managerial processes. In the theoretical part of the study, the conceptual and categorical foundations of efficiency are analyzed, and its key components are identified: resource-related, economic, logistical, technological, social, and environmental. The main factors influencing enterprise performance are outlined, including the state of labor, raw material, and energy supply, the level of innovation activity, the degree of production automation, the effectiveness of logistics operations, and compliance with quality standards. The practical section of the article includes an analysis of the current state of Ukraine's food industry, production dynamics, capacity utilization, cost structure, and management bottlenecks. It is revealed that most enterprises face low flexibility, insufficient adaptability to external changes, inefficient resource use, and limited access to investment and technology. Problems such as digital backwardness, irrational logistics planning, high energy consumption, and dependence on imported components are identified. The article proposes practical optimization measures, including the implementation of energy- and resource-saving solutions, logistics digitalization, automation of production processes, strategic risk-based planning, development of public-private partnerships, and enhancement of standardization and production certification. The potential economic impact of these tools is assessed in terms of improving profitability, crisis resilience, and the competitiveness of enterprises in the medium term.