Самооцінка як фактор становлення особистості

Abstract

Самооцінка має досить багато визначень і кожна наука трактує її по-своєму. Самооцінка у процесі навчання розглядається як метод підвищення навчально-пізнавальної діяльності й контролю, що передбачає критичне ставлення до своїх можливостей та об’єктивне оцінювання досягнутих успіхів. Стосовно розвитку особистості треба зазначити, що процес самооцінки відбувається під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників у трьох напрямках: анатомо-фізіологічному, психічному і соціальному [7]. Знання про себе є необхідним матеріалом для самооцінки, котра, у свою чергу, здатна задати модуль самоставлення. Зі змістовною стороною самооцінки пов’язаний розвиток особливої групи психологічних якостей: самоповаги, совісті, гордості. The self-ish woman is to make a bagato to the meaning of the skin science tract. The self-described method of directing the control, which is critical to its capabilities, is to be used. It is a hundred-hundred-somethings of the requirement to appoint, so the process of self-ishness in the "snubuv" in the sling of the head of the head of the bureaucracy in the tho-thfuls: anato-fusyological, mental social. Knowing about himself is a self-described mother for self-described, who is at her own church, to put in the self-setting module. The serpent's side of the self-pongy sizableness is a special group of psychologists: self-torture, snot.