Мовностилістичні аспекти образотворення в новелі «Природа» Ольги Кобилянської
Вантажиться...
Дата
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У статті на засадах повільного прочитання розглянуто особливості образотворення в новелі «Природа» Ольги Кобилянської, яка належить до класичних взірців жанру доби українського модернізму. До уваги взято мовностилістичну компоненту як чинник, через який внутрішні аспекти мислення людини – автора або персонажа твору – оприявнюються в тексті та передаються реципієнтові. Відтак показано, що ключову роль у новелістичній оповіді відіграють хронотопічні мотиви (ліс, місто), образи-символи та архетипи (годинник, дерево, Анімус, Аніма), сенсорні (зорові, слухові, нюхові) концепти, а також неоромантична іронічна інтонація, вельми важлива для увиразнення образів персонажів та створення новелістичного Wendepunkt’у.
The article, based on the principles of slow reading, examines the features of image formation in the short story "Nature" by Olga Kobylyanska, which belongs to the classic examples of the genre of the era of Ukrainian modernism. The linguistic-stylistic component is taken into account as a factor through which the internal aspects of a person's thinking - the author or character of the work - are revealed in the text and transmitted to the recipient. Thus, it is shown that the key role in the short story narrative is played by chronotopic motifs (forest, city), symbolic images and archetypes (clock, tree, Animus, Anima), sensory (visual, auditory, olfactory) concepts, as well as neo-romantic ironic intonation, which is very important for expressing the images of the characters and creating a short story Wendepunkt.
Опис
The author of this article, upon using the close-reading method, investigated the specification of image-making in Olha Kobylianska’s novella “Pryroda” (Nature), which is alleged to be the classical genre specimen in Ukrainian Modernism literature. The linguostylistic component as the factor to embody the internal aspects of human thinking (either the writer’s or the character’s one) in words and thenceforth to impart them to a recipient was taken into consideration; therefore, there have been determined the key linguostylistic elements in plotting Kobylianska’s story. Primarily they are chronotopic motifs – a forest as the location of the main action and a town as the factor maintaining the contrasts between rural and urban, masculine and feminine, sacral and secular. Secondly, the writer, following the Modernist traditions of imagery and otherwise creating the new ones, widely used the symbolic details (for instance, a clock and a tree that become animated in the narrator’s consciousness) and archetypes – in particular, Jungian Animus and Anima. Another linguistic massif to create the special imagery is the sensory concepts – visual, including the realities and colors of the characters’ environment, auditory (the sporadic dialogues between a Hutsul man and a “Ruthenian Madonna”) and olfactory (mostly the scent of grasses). Together with the Neo-Romantic ironic intonation, all the images listed appear to be essential for outlining the characters’ hypostases and creating the novelistic Wendepunkt.
Ключові слова
Бібліографічний опис
Науменко, Н. В. Мовностилістичні аспекти образотворення в новелі «Природа» Ольги Кобилянської / Н. В. Науменко // Літературознавчі студії. – Київ : ВПЦ «Київський університет», 2024. – Вип. 66. – С. 102–115.