Поезія Івана Франка "Мамо-природо!.." як інваріант сучасного наукового дослідження

Abstract

Наукова поезія – різновид поетичної творчості, в якій думка виявляє нерозривну естетичну єдність раціонального й ірраціонального першоелементів, а наукова компонента визначає зміст твору, напрям розвитку ліричної теми. У цій статті зроблено спробу осягнути формозмістові характеристики поезії Івана Франка “Мамо-природо!..” з циклу “В плен-ері”, зокрема її композицію та мову як засновки для створення новітньої парадигми наукового дослідження. Просодичні елементи, передусім вільновіршову форму та постійну зміну темпоритму мовлення ліричного оповідача, відтак утверджено як чинники творчого контакту з реципієнтом, спонуки до самостійного осмислення реальності в категоріях термінів, запозичених із різних наук. Scientific poetry is now asserted as the form of a poetic work in which the thought reveals itself as an esthetic integrity of rational and irrational initials, and the scientific component, in turn, determines the substance of the verse and thenceforth the trend of a lyrical theme development. Ukrainian scientific poetry, dating back to Ancient Rus period, obtained the new forms and sense at the end of the 19th century – firstly, in Ivan Franko’s heritage. The author of this article made an attempt to comprehend the formal and substantial characteristics of I. Franko’s poem ‘Mamo-pryrodo!..’ (‘You Mother Nature!..’) that belongs to the cycle ‘In the Plain Air’: particularly, its composition and language are defined as the precedents to create the novelty paradigm of the scientific research.