Методика гідравлічного розрахунку газорідинних циркуляційних труб

Abstract

Об’єктом досліджень є газорідинні циркуляційні труби. В їхню нижню частину через відповідний розподільний пристрій подається газ або пара. Пара подається у рідини, нагріті до температури кипіння. Бульбашки газу після виходу з розподільного пристрою піднімаються і захоплюють з собою прилеглі до них шари рідини, створюючи спрямований вгору потік газорідинної суміші. Такі пристрої є різновидом гідроструминних насосів, а за типом використовуваної фази та створюваним ефектом називаються ще ерліфтами та парліфтами. Зверху і знизу циркуляційна труба може мати короткі розтруби: знизу – конфузор (звужувач), зверху – дифузор (розширювач), які сприяють зниженню місцевих гідравлічних опорів на вході в трубу і виході з неї. Метою гідравлічного розрахунку є визначення газовмісту та швидкості циркуляції суміші всередині труби, а також необхідного тиску і витрати стиснутого газу на створення циркуляції, за якими можна визначати інші параметри процесу та розміри апаратів. Точний розрахунок ускладнюється особливостями гідродинаміки газорідинних середовищ, що рухаються всередині труб. При розрахунках газорідинних середовищ використовуються усереднені емпіричні дані та методи теорії подібності. За допомогою сумарного коефіцієнту опору системи розрахована швидкість руху повітряноводяної суміші у циркуляційній трубі. Запропонована методика розрахунку циркуляційних труб може бути використана для проектування відповідного обладнання.