Методологічні підгрунтя ідентифікації дескрипторів та контурів управління соціально-економічних систем

Abstract

Використання системного підходу до управління соціально-економічними процесами пов’язано з існуванням іманентного протиріччя, обумовленого високим рівнем абстракції дефініції «система» та значним рівнем конкретності реальних економічних завдань. Зазначене потребує формалізації дескрипторів соціально-економічних систем та ідентифікації базових контурів управління. Метою статті є обґрунтована необхідність використання системного підходу до побудови конструкту соціально-економічної системи на підґрунті ідентифікації відповідних дескрипторів та контурів управління. Методологічною основою дослідження стало поєднання в межах системної парадигми напрацювань марксистської школи політичної економії, сучасного економічного мейнстріму та неортодоксальних течій. Основною гіпотезою дослідження стало припущення щодо можливості та доцільності використання дескриптивної методології ідентифікації систем до потреб управління соціально-економічними системами. Виклад основного матеріалу. На підставі проведеного аналізу забезпечене певне підґрунтя для формування співвідношень відповідності дескрипторів національної соціально-економічної системи відповідним аксіоматичним умовам та базовим компонентам. Доведено, що дуалістичне розуміння людини як економічного та інституційного базового елементу соціально-економічної системи є цілком доцільним до розуміння сутності національної економки. Інститути слід розглядати як структуру зв’язків, що поєднують елементи у єдину цілісність. Доведено, що держава та її інститути відіграють діалектичну роль у забезпеченні цілісного існування національної соціально-економічної системи ринкового типу. Оригінальність та практична значущість дослідження. Отриманий теоретико-методологічний концепт має теоретичну значущість та може бути трансформований у відповідний інструментарій розробки науково-практичних рекомендацій з управління соціально-економічними системами. Висновки та перспективи подальших досліджень. Результати узагальнення теоретичних положень щодо сутності та змісту дефініцій «соціально-економічна система» та «національна економіка» обумовили висновок щодо неможливості розгляду економічної підсистеми (національної економіки) окремо від інших підсистем. Доведена доцільності та достатність використання дефініції «національна соціально-економічна система» як більш придатної для розв’язання діалектичної єдності соціальної та економічної підсистем суспільства. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку методичного забезпечення ідентифікації контурів управління на основі соціально-економічних дескрипторів.