Рroduction of exopolysaccharide ethapolan under Acinetobacter sp. IMV B-7005 cultivation on the mixture of acetate and sunflower oil
Вантажиться...
Файли
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
The aim of the work was to establish the cultivation conditions of Acinetobacter sp. IMV B-7005 for providing the maximum indicators of the exopolysaccharide ethapolan synthesis on the mixture of acetate and sunflower oil, as well as to study the possibility of replacing the refined oil in the mixture with acetate on a waste one. The optimal molar ratio of concentrations for refined sunflower oil and acetate in the mixture was calculated theoretically according to Babel’s concept of “auxiliary substrate”. The EPS concentration was determined gravimetrically after precipitation with isopropanol. The EPS-synthesizing ability was calculated as the ratio of the EPS concentration to the concentration of biomass and expressed in g EPS/g biomass. Based on theoretical calculations of energy requirements for EPS synthesis and biomass of Acinetobacter sp. B-7005 on energy-deficient substrate (acetate) it was found that molar ratio for the concentrations of sodium acetate and oil in the mixture, at which the maximum EPS synthesis was achieved, should be 1:0.13. It was experimentally confirmed that at this ratio of monosubstrate concentrations and the use of the inoculum grown on refined oil, the synthesis rates of ethapolan were higher than at the other ratios of acetate and oil concentrations in the mixture. However, the assimilation of sodium acetate through the symport with proton led to an increase in pH of the culture liquid to 9.0−9.3, which is not optimal for EPS synthesis. Decrease of the medium alkaline component and fractional introduction of substrates enabled not only to stabilize pH at the level of 7.8−7.9, but to increase the amount of synthesized ethapolan to 16−17 g/l, which was achieved regardless of the type of used oil (refined or mixed waste) in the mixture with acetate. Метою роботи було встановити умови культивування Acinetobacter sp. ІМВ В-7005, які б забезпечували максимальні показники синтезу мікробного екзополісахариду (ЕПС) етаполану на суміші ацетату та соняшникової олії, а також дослідити можливість заміни рафінованої олії в суміші з ацетатом на відпрацьовану.
Оптимальне молярне співвідношення концентрацій рафінованої соняшникової олії та ацетату в суміші розраховували теоретично згідно з концепцією «допоміжного субстрату»
Бабеля. Концентрацію ЕПС визначали ваговим методом після осадження ізопропанолом, ЕПС-синтезувальну здатність — як відношення концентрації ЕПС до біомаси та виражали у
г ЕПС/г біомаси.
На основі теоретичних розрахунків енергетичних потреб синтезу ЕПС і біомаси Acinetobacter sp. ІМВ В-7005 на енергетично дефіцитному субстраті (ацетат) встановлено, що молярне співвідношення концентрацій ацетату натрію та олії в суміші, за якого досягається максимальний синтез ЕПС, має становити 1:0,13. Експериментально підтверджено, що за даного співвідношення концентрацій моносубстратів та з використанням інокуляту, вирощеного на рафінованій олії, показники синтезу етаполану були вищими, ніж за інших співвідношень концентрацій ацетату та олії в суміші. Проте асиміляція ацетату натрію симпортом з протоном призводила до підвищення рН культуральної рідини до 9,09,3, що є неоптимальним для синтезу ЕПС. Зниження вмісту лужної складової середовища та дробне внесення субстратів дало змогу не лише стабілізувати рН на рівні 7,87,9, а й підвищити кількість синтезованого етаполану до рівня 1617 г/л, якого було досягнено незалежно від типу використаної олії (рафінованої або змішаної відпрацьованої) в суміші з ацетатом.
Опис
Бібліографічний опис
Pirog, T. P. Рroduction of exopolysaccharide ethapolan under Acinetobacter sp. IMV B-7005 cultivation on the mixture of acetate and sunflower oil / T. P. Pirog, А. А. Voronenko, М. B. Yarosh // Biotechnologia Acta. − 2020. − Vol. 13, N 4. − Рp. 71-80