Руйнування біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих Nocardia Vacciniiim bb-7405 на відходах виробництва біодизелю

Abstract

У статті порівняно вплив на руйнування бактеріальних і дріжджових біоплівок поверхнево-активних (ПАР), синтезованих Nocаrdia vacdnii ІМВ В-7405 на очищеному гліцерині і відходах виробництва біодизелю. Встановлено залежність ступеня руйнування біоплівок під впливом ПАР N. vaccinii IMB B-7405 від ступеня очищення гліцерину, тривалості культивування продуцента, концентрації ПАР у препаратах та типу тест-культури. Збільшення тривалості культивування штаму ІМВ В-7405 з 5 до 7 діб на очищеному гліцерині супроводжувалося синтезом поверхнево-активних речовин, за наявності яких ступінь руйнування біоплівок Bacillus subtilis БТ-2, Pseudomonas sp. М-2 і Candida albicans Д-6 знижувався. У той же час деструкція біоплівок за дії ПАР (140—280 мкг/мл), синтезованих упродовж 7 діб на відходах виробництва біодизелю, була на 11—15% вищою, ніж за наявності поверхневоактивних речовин, утворених на цьому субстраті упродовж 5 діб. Заміна очищеного гліцерину на відходи виробництва біодизелю у середовищі культивування N. vaccinii ІМВ В-7405 дає змогу утилізувати токсичні відходи, знизити собівартість ПАР і отримати цільовий продукт з високою антиадгезивною активністю.