Перегляд за Автор "Лазюка, Юлія Володимирівна"

Зараз показуємо 1 - 17 з 17

Cпектрофотометричний аналіз наночасток срібла синтезованих з використанням безклітинного дріжджового екстракту
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Харченко, Євген Віталійович
Здійснювали культивування дріжджів Saccharomyces cerevisiae М437 упродовж 24 годин. Безклітинний екстракт отримували шляхом інкубації клітин дріжджів у стерильній бідистильованій воді упродовж 72 годин. До водного екстракту вносили розчин нітрату срібла до кінцевої концентрації 1 мМ. Проби витримували при 45 С в статичних умовах упродовж 72 годин. Спектри поглинання зразків вимірювали з використанням спектрофотометра в діапазоні довжин хвиль 200-700 нм.
Антимікробна активність мікробних наночасток золота
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Однією з важливих проблем сьогодення є бактеріальна резистентність до протимікробних засобів. Це призвело до активного пошуку нових антимікробних препаратів, серед яких виділяють препарати наночасток металів, особливо наночасток золота (AuNPs). Показано можливість використання наночастинок золота проти збудників захворювань легень, дерматитів, кишкових та очних інфекцій.
Антимікробні властивості біогенних наночасток оксиду цинку
(2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Нечутливість мікроорганізмів до антимікробних засобів є важливою проблемою сьогодення. Останнім часом нанотехнології запроваджують нову альтернативу для подолання цієї проблеми. Металеві наночастинки, зокрема наночастинки оксиду цинку (ZnONPs), можуть використовуватися в біологічних та біомедичних системах. Для біологічного синтезу наночасток оксиду цинку використовуються такі мікроорганізми, як міцеліальні гриби, дріжджі та бактерії.
Біогенний синтез наночасток за допомогою міцеліальних грибів
(2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Міцеліальні гриби продукують велику кількість первинних та вторинних метаболітів (білки, полімери, ферменти), які приймають участь у біосинтезі наночасток різних елементів, зокрема металів. При цьому такі властивості наночасток як велика площа поверхні, стабільність, механічна міцність і низькі температури плавлення, роблять можливим їх використання у медицині. Наприклад, для цільової доставки ліків, лікування раку, інгібування біоплівок, лікування мікробних інфекцій та ін. Також, слід наголосити, що на противагу фізичним та хімічним методам синтезу наночасток, які, у свою чергу, є шкідливими для навколишнього середовища, а також є досить трудомісткими, технології отримання наночасток біологічним способом є економічнішими, екологічно безпечнішими та менш трудомісткими.
Біогенні наночастки металів та їх антиоксидантні властивості
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Вільні радикали в організмі людини стають причиною передчасного старіння, захворювань серцево-судинної системи, різних видів злоякісних пухлин, тощо. Тому в останні десятиліття широкому вивченню піддаються речовини з антиоксидантними властивостями, зокрема і наночастки. Показано антиоксидантну дію наночасток золота (AuNPs), селену (SeNPs) та оксиду цинку (ZnONPs).
Біосинтез наночасток срібла з використанням дріжджів
(2022) Лазюка, Юлія Володимирівна
Культивування Gibberella fujikuroi для одержання гіберелінів
(2020) Лазюка, Юлія Володимирівна
Можливість використання грибів та бактерій для біологічного синтезу наночасток срібла
(2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана Ігорівна
Нині проводяться дослідження можливості застосування наночасток срібла (AgNPs) у антибактеріальній та протигрибковій терапії. Доведено, що вони індукують синтез активних форм кисню, які викликають незворотні пошкодження бактерій, а також здатні зв’язуватись із ДНК або РНК, що перешкоджає процесу реплікації мікроорганізмів. Отримати AgNPs можна за допомогою різних способів. При цьому хімічні та фізичні методи є досить трудомісткими, енергозатратними, а також потребують використання токсичних сполук, які негативно впливають на навколишнє середовище. Біологічний метод синтезу наночасток є дешевим та екологічно чистим. Відомі способи біогенного синтезу наночасток срібла за допомогою бактерій та міцеліальних грибів.
Можливість використання наночасток срібла для лікування SARS-CoV-2
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Найкращим підходом до запобігання вірусних інфекцій є вакцинація. Однак розробка вакцин займає багато часу, є дороговартісною і вимагає використання складного обладнання, тому у світі досліджують різні протикоронавірусні препарати. Серед них – наночастки металів, які добре себе зарекомендували і широко використовувались у противірусній терапії протягом останніх кількох десятиліть. Нині показано можливість використання наночасток срібла (AgNPs) при COVID-19.
Наночастки срібла та золота: практичне застосування, біосинтез з використанням дріжджів, біологічна активність
(2022) Скроцька, Оксана Ігорівна; Лазюка, Юлія Володимирівна; Харченко, Євген Віталійович
Існують різні способи синтезу наночасток срібла та золота: хімічні та фізичні методи, а також біогенний синтез. Через ряд недоліків, які притаманні хімічному та фізичному синтезу наночасток – використання токсичних та дороговартісних реагентів, висока температура синтезу або тиск, негативний вплив на довкілля, перспективним є саме біологічний синтез вказаних наночасток. При виборі обʼєкту для біосинтезу наночасток срібла та золота необхідно врахувати його переваги та недоліки. Серед переваг використання дріжджів є те, що вони на відміну від більшості бактерій більш прості й безпечні у роботі, так як не потребують специфічних заходів біобезпеки. У статті наведено інформацію щодо використання біомаси, безклітинного водного екстракту, культуральної рідини або її супернатанту для біосинтезу наночасток срібла і золота. При цьому використовували дріжджі родів Saccharomyces, Yarrowia, Magnusiomyces, Phaffia, Candida, Rhodotorula, Cryptococcus, Metschnikowia, Meyerozyma. Показано за рахунок яких сполук може відбуватись біовідновлення іонів золота та срібла та їх стабілізація: амінні, амідні та гідроксильні групи білків, НАДН, амінокислоти, вуглеводи і цукри, меланін, ферменти, вітаміни. Наночастки срібла та золота проявляють антимікробну активність, вони є дієвими проти антибіотикорезистентних мікроорганізмів. У представленому матеріалі наведені дані щодо антибактеріальної та протигрибкової дії вказаних наночасток щодо збудників кишкових інфекцій, шигельозу, пневмонії, дерматитів, кандидозів, грибкових захворювань та інших. Також проаналізовано наукові джерела, в яких автори досліджують механізми антимікробної дії наночасток срібла та золота. На сьогодні встановлено протипухлинну дію наночасток золота та срібла. Так, доведено їх антиракову дію на моделях карциноми молочної залози, шлунку, легень, хоріокарциноми плаценти людини. Протипухлинну дію наночасток пояснюють активацією ферменту каспази, який запускає каскад реакцій, що повʼязані з апоптозом. Іншим поясненням протиракової дії є збільшення активних форм кисню всередині пухлинних клітин. При цьому на нормальні клітини людини наночастки не справляють токсичної дії.
Особливості біосинтезу наночасток металів з використанням метаболітів дріжджів
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Потапенко, Валерія Віталіївна
На сьогоднішній день розроблено багато методів «зеленого» синтезу наночасток металів з використанням метаболітів бактерій, грибів та дріжджів. Але перевагами синтезу саме за допомогою дріжджів є розмір отриманих наночасток, низька температура та коротка тривалість біосинтезу. Біосинтез наночасток металів дріжджами може відбуватись за допомогою позаклітинних та внутрішньоклітинних метаболітів.
Отримання біогенних наночасток срібла з використанням дріжджів та перспективи їх застосування у протимікробній терапії
(2021) Харченко, Євген Іванович; Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Пенчук, Юрій Миколайович
Наноматеріали використовуються в багатьох галузях промисловості. При цьому існують різні способи їх отримання – хімічні, фізичні та біологічні. Саме біологічний метод синтезу наночасток, що передбачає використання клітин рослин, бактерій, грибів та дріжджів є екологічно чистим та економічно вигідним, оскільки при даному способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних та дорогих матеріалів. Вказаний метод дозволяє отримувати наночастки з різною формою та розмірами, що досягається різними умовами, такими як зміна температури, pH, часу культивування тощо. Також, на відміну від наночасток, отриманих хімічним чи фізичним методом, біогенні наночастки містять на поверхні біомолекули, що робить їх біосумісними і дозволяє використовувати у медицині та суміжних галузях. Наночастки, що синтезовані з використанням мікроорганізмів, проявляють ряд біологічних властивостей – антибактеріальну, протигрибкову, антивірусну та протиракову активність. Серед наночасток металів особливу увагу приділяють наночасткам срібла, які мають антимікробну дію щодо стійких до антибіотиків штамів бактерій, а також показали противірусну активність, зокрема при лікуванні коронавірусної інфекції. Що стосується механізму дії наночасток срібла є літературні дані, що вказують на принципово різні шляхи їх біологічної дії. Найбільш поширений механізм протибактеріальної дії – безпосередня взаємодія наночасток з пептидогліканом і порушення структури клітинної стінки, що призводить до руйнування клітини. Найбільш ймовірним механізмом противірусної дії наночастинок є блокування етапів прикріплення вірусу до чутливих клітин. У статті наведено інформацію щодо можливості використання наночасток срібла при лікуванні коронавірусної інфекції та здійснено аналіз препаратів, що містять наночастки срібла і реалізуються на території України. Показані різні варіанти синтезу наночасток срібла з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Candida, Cryptococcus, Rhodotorula, Yarrowia. Наведено форму та розмір, а також біологічну дію даних наночасток. Наведені розрахунки, що стосуються виробництва наночасток срібла з використанням Saccharomyces cerevisiae. Описано різні механізми антимікробної дії наночасток.
Отримання наночасток металів біогенним способом для використання у косметології у якості консервантів
(2020) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Відомо, що наночастки металів широко використовуються у косметичній промисловості. У літературних джерелах повідомлялось про використання наночасток срібла, міді та золота у якості антимікробних консервантів у косметичних препаратах. Наночастинки золота ціняться у косметології завдяки їх сильним протигрибковим та антибактеріальним властивостям. Нанозолото використовуються в різних косметичних продуктах, таких як креми, лосьйони, маски для обличчя, дезодоранти, зубні пасти, тощо. Деякі виробники вже випускають дезодоранти, гелі для вмивання з антибактеріальним захистом, що містять наносрібло.
Оцінка протимікробної активності біогенних наночасток металів
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Як відомо, антибіотикорезистентність є великою проблемою сьогодення. Це спонукає до активної розробки нових типів антимікробних препаратів, серед яких і препарати біогенних наночастинок металів, адже на сьогодні немає даних щодо стійкості мікроорганізмів до наночастинок. Тому розпочато дослідження антимікробної дії біосинтезованих наночастинок металів щодо збудників різноманітних захворювань.
Противірусна дія наночасток біогенного походження
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Однією з перспективних галузей використання наночастинок є противірусна терапія. Наприклад, наночастки срібла, золота, титану, силіцію та купруму успішно застосовують проти вірусів гепатиту В (HBV), H3N2 та H1N1, ВІЛ-1, вірусу простого герпесу, везикулярного стоматиту, ящура та вірусу денге ІІ типу. Біологічний синтез наноструктур такими біологічними агентами, як бактерії, гриби, актиноміцети та рослини є безпечним для довкілля і є альтернативою фізико-хімічним методам.
Синтез наночасток золота з використанням мікроорганізмів та їх антиракові властивості
(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Останнім часом наноматеріали є об’єктами активних досліджень. Синтез наночастинок різної форми, розміру та хімічного складу є важливим напрямом досліджень у галузі нанотехнологій. Аналіз літературних джерел показав, що для синтезу наночастинок металів можливо використати мікроорганізми. Опосередкований мікроорганізмами синтез наночастинок вже добре досліджений за допомогою внутрішньоклітинних та позаклітинних методів. Серед різних наночастинок металів значне місце займають наночастинки золота (AuNPs) через їх біосумісність та потенціал у антираковій терапії.
Синтез наночасток металів з використанням рослинних екстрактів
(2021) Харченко, Євген Віталійович; Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна
Біосинтез наночасток можливо здійснювати за допомогою метаболітів бактерій, грибів, дріжджів та рослин. Рослинний матеріал містить велику кількість поліфенолів, флавоноїдів, цукрів, ферментів та білків, що є відновниками та стабілізаторами для позаклітинного біосинтезу металевих наночасточок. При цьому синтезовані біогенні наночасточки металів володіють високою каталітичною, антибактеріальною та антиоксидантною активністю.