Перегляд за Автор "Шерстюк, Надія Володимирівна"

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Аналіз ефективності мотиваційних стратегій для підвищення академічної успішності здобувачів вищої освіти в Україні
(2024) Соломаха, Олег Володимирович; Давидюк, Алла Романівна; Шерстюк, Надія Володимирівна
На сьогодні навчання в Україні відбувається на тлі повномасштабної війни, а до цього освітній процес зазнав суттєвих трансформацій через пандемію COVID-19. Переміщення закладів освіти, навчання в небезпечних умовах, продовження дистанційного навчання, а також нестабільність економічної ситуації можуть сприяти зниженню мотивації здобувачів освіти до навчання внаслідок невизначеності в майбутньому. Застосування мотиваційних стратегій відновлює пізнавальну діяльність у здобувачів освіти й покращує академічну успішність. Метоюнашого дослідження було проаналізувати вплив мотиваційних стратегій сучасної освіти на покращення академічної успішності. Результати дослідження. Підвищення академічної успішності може досягатись шляхом посилення внутрішньої й зовнішньої мотивації. У статті розглянуто методики посилення внутрішньої мотивації, які сприяють самовдосконаленню здобувача освіти, самонавчанню, активізуючи пізнавальну діяльність. Застосування активних навчальних методів, які використовують інтерактивні форми, сприяють розвитку інтересу до дисципліни, що вивчається, формують критичне мислення в здобувачів освіти. Особистісно орієнтований підхід, який враховує індивідуальні інтереси та потреби здобувачів освіти, також є фактором підсилення внутрішньої мотивації. Метою такого підходу є більш ретельна підготовка здобувача освіти, яка враховує сферу його інтересів, дає змогу розкрити сильні сторони й підвищує його професійність. Залучення здобувачів освіти до науково-дослідних проєктів поглиблює професійні знання, дозволяє підвищити мотивацію й академічну успішність. Застосування в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, зокрема віртуальної, доповненої, змішаної реальності, посилюють пізнавальну діяльність і мотивацію. Висновки. Академічна успішність є показником якості освітнього процесу в закладі вищої освіти і здебільшого визначається мотивацією до навчання здобувачів освіти
Використання лексичного підходу у викладанні англійської мови професійного спрямування
(2024) Шерстюк, Надія Володимирівна
Розглядаються особливості використання лексичного підходу при навчанні англійської мови професійного спрямування у немовних ЗВО в умовах міжнародної академічної мобільності. Визначені критерії відбору лексичних блоків, запропоновані методи навчання лексичних фрагментів
Використання методу community language learning при викладанні іноземної мови дорослим в університеті
(2024) Форостюк, Інна Вадимівна; Шерстюк, Надія Володимирівна
Система навчання впродовж життя передбачає постійне залучення дорослої людини до навчального процесу, в тому числі і протягом різних періодів її професійної діяльності. Вивчення дорослими студентами іноземних мов займає одне з перших місць у ряду дисциплін, що опановуються такими учнями найчастіше. Відношення дорослих до навчання має свої психологічні особливості, що вимагає від викладачів їх вивчення, побудови процесу викладання предмету на засадах андрагогіки, використання на практиці методів роботи з дорослими групами. Університетська студентська спільнота являє собою аудиторію, яка за віковими рамками може відноситися до дорослої. Особливо це стосується студентів старших курсів і майбутніх магістрів, оскільки на даному етапі навчання студенти вже мають певний професійний досвід, володіють психологічною, соціальною і моральною зрілістю, часто є незалежними економічно, отримали певний життєвий досвід. Подібний досвід вони також мають у сфері вивченні іноземних мов, що полегшує вивчення предмету, але й водночас ставить певні бар’єри, які викладачу доводиться враховувати і долати під час роботи. У статті розглядається метод вивчення мови в спільноті: Community Language Learning (CLL), який на думку авторів враховує особливості роботи з дорослими студентами, допомагає створити психологічно комфортну атмосферу навчання, підвищити мотивацію до вивчення мови та покращити результат спільної діяльності, побачити практичну користь отриманих знань; надаються приклади навчальної діяльності викладача та студента, розглядаються питання ролі та місця рідної мови у вивченні іноземної мови дорослими, виокремлюються особливості викладання мови дорослим в університеті. Робиться висновок щодо доцільності впровадження елементів методу CLL у форматі комплексного методичного підходу при навчанні дорослих студентів у закладах вищої освіти, що створює умови для підвищення мотивації та результативності навчальної роботи. В той же час наголошується, що у зв’язку стрімкими соціально-економічними та політичними змінами у сучасному суспільстві необхідно посилювати увагу до нових методів, технологій і форм організації навчання дорослих
До питання підготовки студентів та здобувачів наукового ступеню до міжнародного іспиту та ЗНО з англійської мови
(2019) Форостюк, Інна Вадимівна; Шерстюк, Надія Володимирівна
Стаття висвітлює актуальне питання необхідності складання міжнародних іспитів для підтвердження рівня знання англійської мови майбутніми науковцями. Розглядаються також методичні аспекти підготовки на прикладі частини «Читання та використання мови», як такої, що є вагомою та може бути найбільш складною при здачі Кембриджського іспиту В2 First, і в той же час є основою для більшості завдань у тестах ЗНО для вступу до магістратури. У статті подаються теоретичні та практичні рекомендації, що враховують міжнародний досвід.
Дослідження інтеграції штучного інтелекту в освітні програми для викладання іноземних мов
(2024) Шерстюк, Надія Володимирівна; Бондар, Анна Вікторівна; Пилипенко, Інна Олександрівна
У статті розглянуто проблему інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в програми викладання іноземних мов, що надає нові можливості для підвищення ефективності освітнього процесу. У сучасному світі технології ШІ, як-от чат-боти, розпізнавання мови, адаптивні платформи навчання й автоматизовані системи перевірки, забезпечують персоналізовані підходи до навчання, покращують мовну практику й оптимізують зворотний зв’язок здобувача з викладачами. Це дослідження є систематичним оглядом джерел літератури, що аналізує ефективність інтеграції технологій штучного інтелекту для підвищення мотивації, залученості здобувачів, які вивчають іноземні мови. Метою статті є виявлення ключових напрямів впровадження ШІ в освітній процес та оцінка його впливу на розвиток мовленнєвих навичок. У статті проаналізовано, як використання таких технологій може підвищити мотивацію здобувачів, спростити засвоєння граматики й лексики, а також надати можливість безперервної практики завдяки інтерактивним середовищам. До того ж увагу приділено викликам, що постають під час впровадження ШІ в освітні процеси, зокрема питанням етичності, захисту даних та необхідності перепідготовки педагогів. На підставі аналізу емпіричних даних і наукових досліджень зроблено висновок, що впровадження ШІ в освітні програми вивчення мов сприяє розвитку адаптивного навчання й індивідуалізації. Викладачі можуть краще відстежувати успішність здобувачів освіти, виявляти їхні слабкі навички й адаптувати навчальний матеріал під індивідуальні потреби кожного. Проте в статті підкреслено, що використання ШІ не має замінювати викладачів, а натомість діяти як інструмент для розширення можливостей. Практична цінність дослідження полягає в тому, що всі проаналізовані джерела можуть бути цінними для цікавого вивчення іноземних мов у закладах вищої освіти, які поєднують традиційні методи з технологіями штучного інтелекту. Окреслено перспективи розвитку досліджуваної тематики, включно з необхідністю більш ґрунтовних досліджень впливу ШІ на довгострокові результати навчання й інтеграцію мовних платформ із технологіями доповненої та віртуальної реальності. Отримані дані свідчать про те, що в контексті вивчення в закладах вищої освіти іноземних мов технології штучного інтелекту перебувають лише на стадії впровадження. Подальші дослідження також необхідні для встановлення впливу штучного інтелекту на процес навчання.
Методичні аспекти формування навичок аудіювання при підготовці до здачі сертифікаційних іспитів
(2020) Форостюк, Інна Вадимівна; Шерстюк, Надія Володимирівна
У статті висвітлюються методи формування та розвитку навичок сприйняття мови на слух на прикладах підготовки до складання іспиту ЗНО з іноземної мови та Кембриджських екзаменів рівнів В1 Preliminary і B2 First. Авторами розглянуті типи завдань, які подаються на зазначених іспитах, та організаційні підходи, що передують виконанню завдань з аудіювання, такі як вміння уважно прочитати умову, щоб виділити важливі елементи і сфокусуватися на тій інформації, яка має бути отримана в результаті прослуховування. Аналізуються деякі психофізіологічні механізми, задіяні у даному процесі – антиципація та прогнозування, що ґрунтуються на роботі довготривалої пам’яті, а також процес функціонування оперативної пам’яті, яка теж відіграє важливу роль у сприйнятті мови на слух.
Особливості підготовки майбутніх науковців до міжнародного іспиту на рівень володіння іноземною мовою
(2019) Форостюк, Інна Вадимівна; Шерстюк, Надія Володимирівна
Порівняння українських та міжнародних іспитів на рівень володіння іноземною мовою на прикладі частини аудіювання
(2020) Шерстюк, Надія Володимирівна
У статті проводиться порівняльний аналіз ЗНО з англійської мови та кембриджських іспитів В1 Preliminary та B2 First на прикладі частини «Аудіювання». Підтверджено їх певну подібність на достатньому рівні, щоб розглядати методику підготовки до цієї частини міжнародних іспитів як таку, що може сприяти підвищенню ефективності підготовки до відповідної частини ЗНО
Проєктна діяльність як засіб підвищення мотивації до вивчення англійської мови
(2024) Рембач, Ольга Олександрівна; Глінська, Наталія Ігорівна; Шерстюк, Надія Володимирівна
Стаття присвячена аналізу проєктної діяльності як засобу підвищення мотивації до вивчення англійської мови. Мета дослідження – вивчення впливу проєктної діяльності на формування позитивного ставлення до вивчення іноземної мови та підвищення ефективності навчального процесу. В процесі наукового дослідження використовувалися загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація. Результати дослідження показують, що проєктна діяльність є ефективним інструментом мотивації, який включає чотири основні етапи: планування, виконання, презентація та оцінювання. На етапі планування викладачі розробляють мотиваційні стратегії, обирають інтерактивні методи та готують навчальні матеріали, що відповідають завданням проєкту. Важливо правильно визначити терміни реалізації проєкту та чітко окреслити лексичні рамки, враховуючи рівень знань учнів. Це один із найскладніших етапів, оскільки він вимагає від викладача ретельної підготовки та організації процесу. На етапі виконання проєкту необхідно формувати робочі групи з урахуванням індивідуальних здібностей учнів, що дозволяє створити умови для продуктивної взаємодії та позитивного досвіду роботи у колективі. Це сприяє розвитку впевненості у власних силах та підвищенню мовленнєвих компетенцій. Третій етап — презентація, який передбачає активну участь учнів у створенні мультимедійних матеріалів та використанні сучасних технологій. Викладачі повинні надавати технічну підтримку та заохочувати студентів до використання англійської мови під час створення контенту, що демонструє їхню креативність та рівень володіння мовою. Оцінювання проєктної діяльності передбачає комплексний підхід, що включає оцінку правильності мовлення, рівня зусиль та креативності учнів, що дозволяє об’єктивно оцінити їхні здобутки. Успішна реалізація всіх етапів проєкту сприяє підвищенню рівня мотивації, формуванню позитивного ставлення до навчання та досягненню високих результатів у вивченні англійської мови. Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій для викладачів щодо впровадження проєктної діяльності як ефективного методу підвищення мотивації студентів до вивчення англійської мови.