Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Євроінтеграційні орієнтири освітніх процесів розвитку людського капіталу України(2019) Березянко, Тамара ВолодимирівнаПропоновану публікацію присвячено розгляду питань адаптації політики в сфері освіти з урахуванням вимог та напрямків євро інтеграційних прагнень України. В статті розглянуто зв’язок світових напрямків цілей розвитку людства до 2030 року у контексті потреб людського капіталу. Розглядаються зовнішні та внутрішні вимоги до формування та рівень їх спів падіння для національної освітньої сфери. В статті здійснено спробу продемонструвати різновектроність політик МОН, рекомендацій ЄС, потреб вдосконалення якості людського капіталу з точки зору розвитку якісних складових національного суспільства та можливостей бюджетного забезпечення. В статті зроблено акцент на неспівпадінні високого рівня освіченості працездатного населення із заниженими та дещо примітивними вимогами ринку праці та міжнародних коригувань. Випереджальний рівень освіченості населення дисонує із ресурсною орієнтацією національного ринку та низько кваліфікаційних очікуваннями міграційного простору. Означений висновок спонукає до постановки питання щодо необхідності підтягування економічної площини реалізації людського капіталу на внутрішньому просторі і європейського освітнього простору до рівня українського.Документ Національні проблеми виконання міжнародних зобов’язань в сфері розвитку людського капіталу(2020) Березянко, Тамара ВолодимирівнаЛюдський капітал, темпи та напрямки його розвитку визнано в світі основним драйвером розвитку національної та світової економіки. Для здійснення науково-технічного прориву, вирівнювання темпів розвитку національної економіки згідно світовим тенденціям людський капітал має бути створено, накопичено та забезпечено його постійний розвиток державними інституціями. Стан розвитку людського ресурсу в плані формування стійкого за структурою людського капіталу використав попередній ґрунт для розвитку і знаходиться у стані невизначеності. Запущені в національному суспільстві реформи, що безпосередньо впливають на якість людського капіталу та покликані створити фундамент до його розвитку, ефекту не приносять, навіть не зважаючи на іноземний донорський управлінський десант. Ця стаття призначена виявити основні дисонанси програмного та фактичного розвитку людського капіталу, та виявити розбіжності між потребами національного суспільства, напрямками адаптації та впровадженими управлінськими конструкціями. Human capital, the pace and direction of its development is recognized in the world as the main driver of national and world economy. In order to make a scientific and technological breakthrough, to equalize the pace of development of the national economy in accordance with global trends, human capital must be created, accumulated and ensured by its continuous development by the state institutions. According to international experts, only 5% of countries that have embarked on a path adapted to global development trends have a chance to enter the circle of developed countries. The rest will remain recipients of progressive achievements or lifelong providers of cheap resources. Human capital as a vehicle for the development of national society is present in the Government's medium-term action plans. However, this presence is formal and is reduced to health indicators that are constantly deteriorating. capital as a leading factor in the development of economy and society. The standard of living is significantly reduced compared to pre-reform times, the labor and social activity of the population has worsened, labor migration has become important ekspotrnyh performance factor of the country, indicating a lack of national direction. Clearly, this situation leads to the identification of critical points and finding mechanisms to curb negative processes in the development of human capital. The state of human resource development in terms of the formation of a stable human capital structure used the previous ground for development and is in a state of uncertainty. The reforms launched in the national society, which directly affect the quality of human capital and are intended to create a foundation for its development, do not bring any effect, notwithstanding the foreign donor management. This article is intended to identify major discrepancies in programmatic and actual human capital development, and to identify differences between the needs of national society, the areas of adaptation, and the management structures that have been implemented.Документ Міжнародне методичне забезпечення оцінки розвитку людського капіталу України(2019) Березянко, Тамара ВолодимирівнаСтаттю присвячено питанню аналізу поточного рейтингової та індексної оцінки розвитку людського капіталу в Україні. Мета статті висвітлити можливості використання існуючого методичного забезпечення для покращення результатів оцінювання та підняття місця знаходження української системи вищої освіти на міжнародно визнаний щабель. Матеріал статті розроблено з використанням порівняльних методів економіки, логічного аналізу співставлення та систематизації даних. В статті розглянуто системи міжнародного порівняння рівня розвитку людського капіталу та місце України в них. Відзначено низький рівень дієвості державної політики, стримуючу роль вимог МВФ, орієнтовані на примітивні потреби вимоги роботодавця. The article is devoted to the analysis of the current rating and index assessment of human capital development in Ukraine. The purpose of the article is to highlight the possibilities of using the existing methodological support for improving the results of assessment and raising the location of the Ukrainian higher education system to an internationally recognized stage. The material of the article was developed using comparative methods of economy, logical analysis of comparison and systematization of data. The article deals with the systems of international comparison of the level of human capital development and the place of Ukraine in them. There is a low level of government policy effectiveness, a deterrent role of the IMF requirements, focused on the primitive needs of the employer.