Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості комплексоутворення та аналітичні характеристики ациклічних поліетерів(2024) Кроніковський, Олег Ігоревич; Михалюк, Андрій Петрович; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаThe complex formation of neutral ligands such as polyethylene glycol (PEG) with metal cations can be represented as follows. The flexible molecule of polyethylene glycol sequentially fills the solvation sphere of the cation, like the behavior observed in crown ethers. Evidently, the polymer chain itself becomes multiply charged in the process, as in the limiting case, every 6-8 oxygen atoms bind one cation. This leads to certain conformational changes in the chain. For example, in the case of polyethylene glycol binding salts, a decrease in intrinsic viscosity and an increase in polymer chain rigidity are observed, indicating an expansion of the ligand macromolecule coil during complex formation due to electrostatic repulsion between the metal cations. As the charge accumulates, the polymer molecule unfolds, attempting to adopt an extended chain conformation with crown-like complexes arranged along it. The electrostatic repulsion forces are partially offset by the screening effect of counterions, but at low salt concentrations, the anionic screening effect is insufficient to reduce the electrostatic potential that arises from cation binding, and the cations cannot be placed closely together on the chain. The stoichiometry of metal salt complexes with polypodands is quite varied. For instance, the composition of PEG complexes with HgCl2 corresponds to a molar ratio of 1:1 (salt: monomer unit). The number of monomer units per binding site for salts such as Na+, K+, Rb+, Cs+ in methanol are 16.8, 12.3, 13.2, and 14.5, respectively, and increase with decreasing salt concentration. The binding constant of the salt significantly depends on the molar mass of PEG. Generally, the binding constant initially increases and then remains practically unchanged when the polymer's molar mass reaches around 1000-2000Документ Актуальність визначення акриламіду в харчових продуктах та питній воді(2024) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Левицька, Ніна Петрівна; Деміч, Анна Анатоліївна; Кроніковський, Олег ІгоревичThe development of new research methods enables the monitoring of substances impact on the overall burden on the human body. The issue of acrylamide exposure is linked to regulatory requirements for its presence in water and food products. Modern instrumentation allows for the control of acrylamide content in food products and drinking water through various analytical methods, notably high-performance liquid chromatography (HPLC). The monitoring of acrylamide levels in food products is conducted based on the European Commission Regulation (EU) 2017/2158 of 20 November 2017, which establishes mitigation measures and benchmark levels to reduce the presence of acrylamide in food products. The European Food Safety Authority (EFSA) in 2015 issued an opinion emphasizing the need to control acrylamide levels in food products. Given that acrylamide is present in many food products consumed daily, this concern affects all consumers. Requirements for acrylamide content in drinking water are regulated considering its use in the synthesis of polyacrylamide, which is employed as a flocculant. These requirements were put forward both in the Council Directive 98/83/EC of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption, and in the Directive (EU) 2020/2184 of the European Parliament and of the Council of 16 December 2020 on the quality of water intended for human consumption. An analysis of conducted studies regarding the acrylamide content in drinking water and food products has shown that the issue of its negative impact exists and requires monitoringДокумент Екстракційно-аналітичні характеристики комплексів карбоксил атів металів з краун-етерами(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Cокол, Єва Володимирівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаКомплексні сполуки металів з краун-етерами в воді чи органічних розчинниках, взятих окремо, мало використовуються в аналітичній практиці. Найбільш перспективним є використання краун-етерів в якості екстрагентів для вибіркового вилучення металів з водної фази в органічну з метою їх розділення. Дані екстракційні системи можуть бути перспективними для екстракційного вилучення та розділення ряду елементів. Можливість розробки таких методик може бути передбачена, якщо відомі кількісні характеристики стійкості цих сполук – константи стійкості, а в екстракційних системах – константи екстракції. Маючи значення цих величин, можна розрахувати повноту зв’язування визначуваного йона в комплексну сполуку за даних умов, підібрати оптимальні концентрації реагентів, визначити селективність комплексоутворення. Показана та обгрунтована можливість селективного вилучення певних катіонів металів в виді різнолігандних комплексів з поліетерами і відповідними протийонами з водної фази в органічну. Проаналізовано фактори, що впливають на селективність екстракції, та зроблено висновки про доцільність використання тих чи інших реагентів і розчинників для розробки методик екстракційного розділення та вилучення металів в виді комплексів з краун-етерами. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.Документ Характеристика полімерних матеріалів, що використовуються при виробництві бутильованої питної води(2023) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Костюченко, Тетяна Петрівна; Кроніковський, Олег ІгоревичВикористання полімерних матеріалів у господарсько-питному водопостачанні є однією з гігієнічних проблем через можливий несприятливий вплив на якість води, що контактує з ними, за рахунок виділення вихідних мономерів, різних добавок і продуктів деструкції цих матеріалів. Пакувальні полімерні матеріали для виробництва бутильованої води повинні забезпечувати адекватний захист та мінімізувати зараження, запобігати пошкодженням та мати відповідне чинному законодавству маркування. Пакувальні матеріали, повинні бути не токсичними і не загрожувати безпеці та придатності питної води за певних умов зберігання та використання. Тара, що багаторазово використовується, повинна бути відповідно довговічною, легко піддаватися очищенню і дезінфекції. Останнім часом саме бутильована питна вода набула широкого розповсюдження як в промислово розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. Споживачі купують упаковану питну воду з таких причин, як зручність використання, смак. Важливими міркуваннями є також безпека та потенційна користь для здоров'я. Тому особливе значення на сьогодні має контроль безпеки матеріалів, що використовуються для виробництва бутильованої (фасованої) упакованої питної води. Бутильовану воду виробляють у різних ємностях – від пляшок на одну порцію до великих пляшок, що вміщують до 80 літрів. Призначену для споживання воду упаковують у різноманітні полімерні ємності (каністри, бутелі, пляшки), але самою найпоширенішою упаковкою серед них є пластикові пляшки та бутелі виготовлені з поліетилентерефталату та полікарбонату. Доцільність та безпека їх використання й розглядається в даній роботі.Документ Комплексоутворення та екстракція тризарядних катіонів металів в присутності краун-етерів і трихлорацетатної кислоти(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Терещук, Діана Олександрівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаНеобхідно відзначити, що для тризарядних йонів металів неможливо побудувати такі ряди вибірковості, які відомі для екстракційних систем краун-етер – катіон лужного або лужно-земельного металу. В випадку лантаноїдів ряд вибірковості залежить не лише від будови краун-етера, а й від природи розчинника та протийона. Так найкраща екстракція хлороформом пікратів рідкісноземельних елементів спостерігалась для Pr і Nd для 15-краун-5, 18-краун-6 і дибензо-18-краун-6, в той же час як у хлористому метилені спостерігалась висока екстракція пікрату Sm для бензо-краун-етерів і La – для дициклогексил-18-краун-6. При екстракції нітратів РЗЕ бензеном в присутності 18-краун-6 і дициклогексил-18-краун-6 залежність коефіцієнтів розподілу відповідних комплексів від атомного номера РЗ-йонів має два максимуми – для Ce – Nd і для Gd – Dy, а при вилученні трихлорацетатів лантаноїдів 1,2-дихлоретаном спостерігається монотонне зниження коефіцієнтів розподілу зі збільшенням атомного номера. Нами отримані дані про склад та константи екстракції трихлорацетатів тризарядних катіонів металів (Бісмуту, Лантану, Церію, Празеодиму і Неодиму) в присутності ряду краун-етерів. В якості розчинника був вибраний хлороформ, для якого отримані значення констант екстракції для значної кількості трихлорацетатних комплексів. Методом зміщення рівноваги нами визначено склад екстрагованих комплексів; розраховані концентраційні та термодинамічні константи екстракції комплексів РЗЕ і Бісмуту з краун-етерами та трихлорацетат-йоном. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.Документ Наноматеріали: перспективи використання та ризики для біосфери(2020) Фоменко, Веніамін Васильович; Кроніковський, Олег ІгоревичЗ моменту одержання та ідентифікації нового типу речовин і матеріалів, які були названі нанооб ’єктами, почалися лавиноподібні дослідження як властивостей означених матеріалів, так і способів їх синтезу та використання. Весь цей комплекс дій призвів до появи нових, унікальних за якістю та чутливістю пристроїв і систем, зокрема високочутливих датчиків різних типів, як-от хімічних, біологічних, оптичних тощо. Ці пристрої та системи, на думку багатьох дослідників, можуть сприяти покращенню якості життя людини завдяки безперервному високочутливому аналізу її внутрішнього середовища та швидкої профілактики проблем, що виникають зі здоров’ям. Однак згодом з’явилися дані про можливі небезпечні та непередбачувані наслідки неконтрольованого використання нанооб’єктів через надзвичайну хімічну та біологічну активність наноматеріалів. Це може призводити до руйнування та деформації структур. Зокрема, наноекологічні загрози можуть виникнути на клітинному рівні, при виході з ладу багатьох ферментних систем організму. Також існують технологічні і навіть соціальні загрози, пов’язані зі створенням супермініатюрних постійно діючих систем спостереження за діями людини, що небезпечно з точки зору дотримання прав людини. У зв’язку з цим виникає необхідність узгодити науково-технічну доцільність вивчення наноматеріалів і створення законів, які б поставили під суспільний контроль небезпеку цих досліджень. Оскільки дослідження проводяться зі значно більшою швидкістю, ніж регуляторні обмеження в цій сфері, важливо прискорити процеси врівноваження цих дій. Для цього вивчається вплив поширених нанооб’єктів, таких як оксиди деяких металів, наноструктур карбону тощо на різні органи та системи лабораторних тварин. Важливо вивчити їх метаболізм, шляхи перетворення в організмі та поширення в навколишньому середовищі. Крім того, перш ніж обговорювати вплив наноматеріалів, необхідно ознайомитись з їх сучасною класифікацією та основними джерелами як природного, так і штучного походження, а також з хімічними й токсичними властивостями.