Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Синтез мистецтв у жанровій парадигмі елегії (на матеріалі оповідання «В лавровім вінку» Сильвестра Яричевського та «Майових елегій» Івана Франка)(2023) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті йдеться про властивості мистецької синестезії як особливого явища української модерністської літератури початку ХХ століття, проявленого насамперед у жанровій матриці елегії. Зіставленням теоретичних поглядів на елегію (починаючи від «Саду поетичного» Митрофана Довгалевського) установлено, що саме в літературі бароко вона відкриває широкі можливості до синтезу різних сенсорних образів, жанрових маркерів та інтонаційних чинників, а у добу модернізму органічно трансформується з віршованої у прозову парадигму. Мета цієї роботи – утвердити елегійну жанрову матрицю як чинник синтезу словесних та образотворчих мистецтв і, як наслідок цього, творення особливого екфрастичного універсуму. The author of the article examines the properties of artistic synthesis as the specific phenomenon of Ukrainian Modernist literature at the beginning if the 20th century, revealed predominantly in the elegiac generic matrix. Upon juxtaposing the theoretical notions of elegy (initiated from Hortus poëticus by Mytrofan Dovhalevsky), there was affirmed that it would open the wide opportunities for combining various sensory images, genre markers and intonation factors, and furthermore, in Modernism, it got organically transformed from verse into prose paradigm. The objectives of this work are to confirm the elegiac generic matrix as the factor of synthesizing verbal and visual arts and, consequently, creating the special ecphrastic universum.Документ На нових шляхах пошуку «відповідностей»: сенсорика у французькій та українській поезії(2023) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ цій роботі основним об’єктом студіювання стала лірика останньої третини ХІХ – першої половини ХХ століть, передусім творчість А. Рембо та Б.-І. Антонича. Про відкритість доробку обох зазначених поетів до порівняння свідчить їхня цікавість до віднайдення «відповідностей» між різними речами та явищами, у результаті якого конкретний словесний концепт опредмечується в образах і деталях навколишнього світу. Це сприяє залученню до «співтворчості» читача, здатного до цієї низки образів додати й своє бачення. The main objects of research in this article are the lyrical poems of the end of the 19th – the beginning of the 20th century, in particular the works by Arthur Rimbaud and Bohdan-Ihor Antonych. Their interest in retrieving the ‘concordances’ between various things and notions, the result of which process is a concise verbal concept embodied in details and images of the environment, is the evidence of openness of both poets to comparative criticism. In turn, the experiment with sensory concepts would engage a reader, eager to add one’s visions and impressions to the sequence of images, into mutual creativity.Документ Взаємодія світських та релігійних концептів у сучасній українській поезії(2013) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті на великому теоретичному та ілюстративному матеріалі розглядаються особливості «молитвословного» вірша в системі традиційних ліричних жанрів української поезії ХХ ст. Зміст поетичного твору, якому автор надає рис того чи того жанру релігійної поезії, наближає його до жанрового інваріанту, прояснюючи взаємодію суто релігійних концептів із реаліями світського оточення авторів. Based on the large theoretical and illustrative material, the author of this article has researched the specificity of so-called ‘prayer’ verse in the 20th century Ukrainian poetry. The sense of a work given the peculiar genre features of a religious poetry can get it closer to a genre invariant, elucidating the interaction between purely religious conceits and the secular environment of the poets.Документ «Фотографічність» української та російської лірики першої третини хх століття (на прикладі «осінньої» поезії)(2013) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті аналізуються засоби фотографічної образотворчості у віршах українських та російських поетів, віднесених до жанрової категорії «осіння лірика». Показано, що так звана «фотографічна поетика» є важливим фактором синтезу мистецтв в українській та російській культурі першої третини ХХ століття, який допомагає поетам створити образ внутрішнього світу персонажа на тлі природного образності. The article gives an analysis of photographic means in Ukrainian and Russian poetic works, related to autumnal lyrics. There is shown that ‘the photographic poetics’ is an important factor of artistic synthesis in Russian and Ukrainian culture of the first third of the 20th century, which helps the poets to create the image of a character’s inner world on the natural background.Документ Поетичний універсум «Голосіївська осінь»(2012) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано поезії збірки Максима Рильського “Голосіївська осінь” (1959) із позицій майстерності поета. Показано, що співвідношення формальних і змістових компонентів (сполучна ідея краси природи та людської душі, наскрізний віршовий розмір, мотиви синтезу мистецтв, інтертекстуальні елементи) створює завершений образ осені в кожному окремо взятому вірші, а у цілості – своєрідний поетичний універсум, у якому образ осені розмикається до міфоетернального рівня. The author of the article analyzes Maxim Ryl’s’kyi’s Holosiyivs’ka osin’ (Autumn of Holosiyiv) considering the poet’s skill. There was shown that the correlation between formal and sensual components (the connecting idea of beauty in nature and human soul, the leading verse meter, motifs of artistic synthesis, intertextual elements) creates the wholesome image of autumn for each poem, which rises up to mytho-eternal level in the entire book.Документ Елементи мистецької синестезії у творчості Володимира Затуливітра(2011) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано ряд поетичних образів – складників образної структури поезій Володимира Затуливітра, пов’язаних із синтезом мистецтв. Показано, що ключовою метою майстра слова стало «опоетизувати» роботу митця – віршотворця, актора, музиканта, скульптора, архітектора. Завдяки цьому поняття творчості сконцентрувало різноманітні асоціації, що залежать від естетичного досвіду автора та реципієнта.