Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Використання нових ферментних препаратів для обробки олійних фузу соняшникової олії
    (2023) Носенко, Тамара Тихонівна; Жупанова, Діана Олександрівна
    Фосфоліпазні ферментні препарати останнім часом все ширше використовують у технології дегумування рослинних олій з метою вилучення фосфоліпідів та зменшення жирових відходів. Було запропоновано також їх застосування і для переробки відходів гідратації фосфоліпідів рослинних олій - гідратаційних осадів. Метою даної роботи було дослідження можливості використання нових фосфоліпазних препаратів для вилучення олії із фузів соняшникової олії та їх впливу на показники якості олії. У роботі були використані ферментні препарати компанії Novozymes (Данія) Lecitase® Ultra, Quara® Low P та Quara® Boost. Попередня обробка соняшникового фузу ферментними препаратами призводила до підвищення ефективності вилучення олії. Вихід олії був приблизно однаковий за використання ферментних препаратів як із активністю фосфоліпаз А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P), так і фосфоліпази С (Quara® Boost) і становив для одного із дослідженого фузу 78-80 %, що приблизно на 60 % вище кількості вилученої олії із контролю. Основними змінами у груповому складі фосфоліпідів після обробки фосфоліпазами була поява фракції фосфатидні і поліфосфатидні кислоти. Обробка одного із зразків фузу препаратами із активністю фосфоліпази А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P) призводила до підвищення вмісту вільних жирних кислот в олії порівняно із контролем, деяке підвищення кислотності спостерігалось і внаслідок обробки фузу ферментним препаратом із активністю фосфоліпаз С (Quara® Boost). У той же час олія, вилучена із іншого зразка фузу в присутності всіх трьох ферментних препаратів, мала нижчі значення кислотного числа. Вміст пероксидних сполук в олії, вилученій із фузу, був низьким і відповідав вимогам до харчової олії. Масова частка фосфоровмісних речовин у вилучених оліях теж була незначною. Олія, вилучена із фузів, мала суттєву антиоксидантну активність. Одержані результати свідчать про перспективність використання нових ферментних препаратів із фосфоліпазною активністю для вилучення олії із олійних фузів.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив параметрів ферментативної обробки на вихід пресової гарбузової олії та її властивості
    (2023) Вовк, Ганна Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна
    У роботі досліджено вплив параметрів попередньої обробки гарбузового насіння ферментними препаратами протеолітичної та целюлолітичної дії на вихід пресової олії, її показники складу та якості. Для попередньої обробки були використані ензимний препарат ПЕНІЦИЛОПЕПСИН («Ензим Біотех», Україна) із протеолітичною активністю та ЦЕЛЮЛАД («Ензим Біотех», Україна) із целюлолітичною, геміцелюлазною та ксиланазною активністю. Ферментативну обробку насіння проводили сумішшю даних препаратів при співвідношенні 7:3 протягом 2 год. при рН 5,2 та температури 48-54 °С. Було досліджено наступні вплив наступних параметрів ферментативної обробки: кількості ферментної суміші, яку змінювали в межах від 0,3 %, до 2,4 % від маси насіння, та маси внесеної разом з ферментами вологи в діапазоні від 15 % до 50 %. Встановлено, що раціональними параметрами ферментативної обробки гарбузового насіння в дослідженому діапазоні є маса суміші ферментних препаратів ПЕНІЦИЛОПЕПСИН та ЦЕЛЮЛАД 0,6 % від маси насіння та кількість внесеної з ферментами вологи 35 % від маси насіння. За таких технологічних параметрів вихід пресової гарбузової олії становив 65,6 %, що майже на 6 % вище, ніж у контролі. Кислотне та анізидинове число контрольного зразка олії та олії, вилученої після ферментативної обробки насіння, суттєво не відрізнялись. Проте вміст пероксидних сполук в олії, вилученій після ферментативної обробки насіння, був нижчим. Загальна антиоксидантна активність олії, визначена за реакцією гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразілу протягом 30 хв., була вищою в зразках олії після обробки насіння за максимальної дослідженої вологості (50 %). Одержані результати свідчать, що попередня ферментативна обробка насіння гарбузів протеолітичними та целюлозолітичними ферментними препаратами є перспективним методом підвищення виходу олії.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження ефективності ферментативного екстрагування рослинних антиоксидантів
    (2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна; Шеманська, Євгенія Іванівна
    Одним з напрямків «зелених технологій» є застосування безпечних екстрагентів у поєднанні з ферментами для вилучення актиоксидантів із рослинної сировини. В статті досліджено вплив гідролітичних ферментів (целюлази, пектинази, β-глюканази і ксиланази) на процес екстрагування антиоксидантів. З метою вилучення ліпофільних антиоксидантів з рослинної сировини застосовували також соняшниковий гідратаційний осад як джерело фосфоліпідів. Ферментативне екстрагування показало суттєве збільшення екстрагування антиоксидантів з кори калини та коріння лопуху порівняно зі водно-спиртовим екстрагуванням. Для кори калини ця різниця становила 186 % (5,67 та 3,05 г/кг, відповідно), для коріння лопуху – 144 % (7,79 та 5,41 г/кг, відповідно). Було досліджено також вплив одержаних антиоксидантів на процес окиснення соняшникової олії волюметричним методом в умовах ініційованого окиснення. Екстракт коріння лопуху, вилучений ферментативним екстрагуванням, мав на 9 % вищу ефективність гальмування окиснення соняшникової олії порівняно з традиційним водно-спиртовим екстрактом, для кори калини ця різниця становила 12,4 %. Досліджені екстракти рослин за зменшенням антиоксидантної активності знаходяться в порядку: коріння лопуху (ферментативне екстрагування, антиоксидантна активність 2,88) > кора калини (ферментне екстрагування, антиоксидантна активність 2,820 > коріння лопуху (звичайне екстрагування, антиоксидантна активність 2,64) > кора калини (звичайне екстрагування, антиоксидантна активність 2,51) > бутилгідроксианізол, антиоксидантна активність 1,69). Таким чином, ферментативного екстрагування в присутності фосфоліпідів є ефективним методом інтенсифікації екстрагування природних антиоксидантів із рослинної сировини.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження антиоксидантної активності рослинної сировини із ягідних культур
    (2022) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна
    Останні дослідження вказують на те, що не лише ягоди таких культур, як малина, калина, ожина, чорниця, чорна смородина, а і їх листя та кора є джерелами потужних антиоксидантів. В роботі досліджувалась антиоксидантна активність різних частин цих рослин та порівнювалась із антиоксидантною активністю синтетичного антиоксиданту бутилгідроксианізолу (ВНА). Концентрати рослинних антиоксидантів одержували водно-спиртовою (70 % етилового спирту) екстракцією рослинної сировини, екстрагент видаляли в м’яких умовах. Одержані концентрати біологічно активних сполук додавали до соняшникової олії для визначення його впливу на гальмування окиснення олії. Досліджено також вплив одержаних екстрактів на кінетику окиснення соняшникової олії за накопиченням пероксидів. Додавання рослинних екстрактів до соняшникової олії підвищувало її стійкість до окиснення порівняно з контролем. Натуральні антиоксиданти були помітно більш ефективні за бутилгідроксианізол
  • Ескіз
    Документ
    Вміст MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу в олійно-жирових продуктах
    (2023) Демидова, Анастасія Олександрівна; Мольченко, Світлана Миколаївна; Левчук, Ірина Володимирівна; Носенко, Тамара Тихонівна
    Оглядова стаття присвячена порівнянню вмісту MCPD-ефірів (MCPD-Е) і ефірів гліцидолу (GE) в різноманітних жирах та продуктах з високим вмістом жиру. Ці речовини проявляють канцерогенну дію, генотоксичність, нефротоксичність, пригнічують фертильну функцію. Найбільший вміст MCPD-Е та GE спостерігається в пальмовій олії, її фракціях, маргаринах, риб’ячому жирі тощо. Одержані за останні роки дані щодо токсичності MCPD-ефірів та ефірів гліцидолу призвели до розуміння терміновості обмеження їх вмісту в харчових продуктах. Очікується, що з 1 січня 2021 року Комісія Codex Alimentarius ухвалить новий Кодекс практики щодо запобігання та зменшення утворення 3-MCPD-E та GE з подальшим обмеженнями їх вмісту в жирах: 1250 мкг/кг для нерафінованих олій та рафінованої кокосової, кукурудзяної, ріпакової, оливкової, соняшникової, соєвої та пальмоядрової олії; 2500 мкг/кг для інших рафінованих рослинних олій, рибʼячого жиру та жирів інших морських організмів. Для рослинних олій і жирів, призначених для дитячого харчування, допустимий буде 750 мкг/кг. Численні дослідження показують перевищення цих ГДК у харчових жирах. Основну частину цих токсичних речовин населення споживає з випічкою, маргаринами та смаженими продуктами. У статті продемонстровано, що вміст MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу в одному й тому ж виді жирів коливається в широкому діапазоні. Вагомими факторами формування MCPD-ефірів і ефірів гліцидолу є умови вирощування олійних, добування олії та переробки. Основний вплив на зростання вмісту MCPD-E та GE має дезодорування (або фізичне рафінування жирів). Такі процеси обробки їжі, як її смаження, випічка хлібобулочних виробів тощо не викликають суттєвого зростання вмісту MCPD-E та GE
  • Ескіз
    Документ
    Вплив окремих стадій рафінування на вміст МСPD-ефірів та ефірів гліцидолу в дезодорованих оліях і методи його зменшення
    (2021) Демидова, Анастасія Олександрівна; Носенко, Тамара Тихонівна; Левчук, Ірина Володимирівна
    Метою даного огляду є надання актуальної інформації щодо стратегій зменшення вмісту 2,3-MCPD-ефірів (MCPD-Е) і гліцидилових ефірів (GE) в дезодорованих оліях. Ці сполуки є харчовими забруднювачами, що характеризуються канцерогенною дією на організм людини, генотоксичністю, нефротоксичністю і іншими видами токсичних впливів. На сьогоднішній день в ЄС діють обмеження присутності GE в оліях та жирах на рівні 1000 мкг/кг і до 500 мкг/кг при використанні жирів для виробництва дитячого харчування, для 3-MCPD-ефірів – 1250 та 750 мкг/кг відповідно. Численні дослідження показують перевищення цих ГДК в різних видах термооброблених олійножирових продуктах. Стаття містить інформацію про передумови утворення даних ефірів. Розглянуто вплив окремих стадій рафінування жирів на рівні утворення MCPD-Е і GE. Використання кислотного гідратування, кислотно активованих адсорбентів та тривалого високотемпературного дезодоровування супроводжується збільшенням вмісту MCPD-Е і GE у дезодорованих оліях. На підставі аналізу наукової літератури виділено перспективні, з точки зору авторів, превентивні заходи, що дозволяють отримувати дезодоровані олії з низьким вмістом 2,3-МСPD-ефірів і ефірів гліцидолу. До таких заходів відносяться: гідратування фосфоліпідів з мінімальним використанням кислот, застосування в ході адсорбційного очищення відбільних земель нейтрального рН, контроль залишкового вмісту металів змінної валентності та вторинних продуктів окиснення як імовірних причин утворення ефірів гліцидолу та 3-MCPD-ефірів. Зниження кислотності перед будь-якими високотемпературними обробками. Так, перед стадією дезодорування рекомендовано ввести додаткову стадію обробки олії розчинами карбонатів, що призводить до зниження концентрації MCPD-Е і GE на 60 – 70 %. Доцільним є також модифікація процесу дезодорування, а саме: швидке нагрівання до високих температур – 220 – 250 ° С (протягом ~ 5 хв), потім тривале дезодорування при 160 ° С. Така модифікація технології дезодорування дає можливість зменшити концентрацію 3-MCPD-E на 82% і концентрацію GE − на 78%. Вилучення попередників - хлору та моно- і діацилгліцеролів та додавання антиоксидантів може також зменшувати вміст MCPD-Е і GE в оліях.