Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Асоційовані з рослинами бактерії як продуценти поверхнево-активних речовин(2024) Пирог, Тетяна Павлівна; П’ятецька, Дар'я ВолодимирівнаВ останнє десятиліття почали зʼявлятися повідомлення про застосування поверхнево-активних речовин (ПАР) мікробного походження в сільському господарстві для контролю чисельності фітопатогенних мікроорганізмів. Оскільки ПАР здатні пригнічувати фітопатогенні бактерії та гриби, то не дивно, що здатність до синтезу цих метаболітів притаманна багатьом асоційованим з рослинами бактеріям. Так, ризосферні та ендофітні бактерії здатні синтезувати поверхнево-активні рамноліпіди та ліпопептиди, причому рівень синтезу рамноліпідів ризосферними бактеріями є вищим, ніж ліпопептидів (1,4—21,8 і 0,5—3,8 г/л відповідно). ПАР-синтезувальна здатність деяких асоційованих з рослинами бактерій є порівняною з такою для відомих з літератури традиційних продуцентів ліпопептидів. Ізольований з рису штам Bacillus velezensis XT1 CECT 8661 синтезує 10 г/л, виділений з ризосфери Bacillus altitudinis MS16 — 3,8 г/л ліпопептидів. Ризосферні та ендофітні бактерії синтезують ПАР, яким притаманна помірна антимікробна щодо фітопатогених бактерій і грибів активність: мінімальні інгібуючі концентрації становлять від 30 до 20000 мкг/мл, зони затримки росту — 5—15 мм. Антифунгальна активність ПАР, синтезованих асоційованими з рослинами бактерій, зумовлена наявністю у складі комплексу фенгіцину — ліпопетиду з довшим ацильним ланцюгом (С16—С18), який є гідрофобнішими і може легше проникати через клітинні стінки грибів і дріжджів. Загалом на теперішній час асоційовані з рослинами бактерії не є перспективними потенційними промисловими продуцентами рамноліпідів і ліпопептидів через відносно невисокий рівень синтезу ПАР. Водночас наявний арсенал фізіологічних, а також генетичних підходів є ефективним інструментарієм для підвищення ПАР-синтезувальної здатності ризобактерій та їх антимікробної активностіДокумент Вплив екзометаболітів Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, Acinetobacter calcoaceticus IМВ В-7241 і Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 на врожайність томатів, перців та ячменю(2023) П’ятецька, Дар'я Володимирівна; Пирог, Тетяна ПавлівнаОстанніми роками збільшується інтерес до інтегрованих мікробних технологій, які дають змогу отримати кілька практично важливих метаболітів в одному технологічному процесі. Раніше було встановлено, що Nocardia vacсinii ІМВ В-7405, Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 та Rhodococcus erythropolis ІМВ Ас-5017 синтезують на різних субстратах (у тому числі й промислових відходах) поверхнево-активні речовини з антимікробною щодо фітопатогенних бактерій активністю і комплекс фітогормонів стимулювальної дії. У цьому дослідженні встановлено, що обробка томатів, перцю та ячменю супернатантом і фітогормональними екстрактами N. vacсinii ІМВ В-7405, A. calcoaceticus ІМВ В-7241 і R. erythropolis ІМВ Ас-5017 супроводжувалася стимуляцією росту та розвитку рослин. У разі обробки насіння ячменю розведеними у 30 разів супернатантами культуральної рідини штамів ІМВ В-7405, ІМВ В-7241 і ІМВ Ас-5017 врожай збільшувався на 59, 69 та 83% відповідно порівняно з обробкою насіння водою. Після обробки кореневої системи розсади томатів фітогормональними екстрактами N. vacсinii ІМВ В-7405 (розведення 1:10000), A. calcoaceticus ІМВ В-7241 (розведення 1:3000) і R. erythropolis ІМВ Ас-5017 (розведення 1:1000) спостерігали збільшення сумарної ваги плодів на 70, 145 і 77% відповідно порівняно з обробкою водою. За обробки кореневої системи розсади перцю розчинами фітогормональних екстрактів аналогічної концентрації загальна маса плодів була на 12—77% вищою, ніж після обробки водою. Позитивний вплив на врожайність сільськогосподарських рослин позаклітинних метаболітів, синтезованих N. vacсinii ІМВ В-7405, A. calcoaceticus ІМВ В-7241 та R. erythropolis ІМВ Ас-5017, є основою для створення інтегрованої технології одержання мікробних препаратів з ріст-стимулювальною та антимікробною щодо фітопатогенів активністю з метою застосування в рослинництвіДокумент Інтенсифікація синтезу ауксинів у продуцента поверхнево-активних речовин Nocardia Vaccinii ІМВ B-7405(2019) Пирог, Тетяна Павлівна; П’ятецька, Дар'я Володимирівна; Клименко, Наталія Олександрівна; Шевчук, Тетяна Андріївна; Леонова, Наталія ОсипівнаУ статті досліджено вплив різних концентрацій триптофану у середовищі культивування на ауксин-синтезувальну здатність продуцента поверхневоактивних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405. Триптофан (попередник біосинтезу фітогормонів ауксинової природи) вносили у середовище у вигляді одновідсоткового розчину у кількості 100, 200 або 300 мг/л на початку процесу (лаг-фаза) або в кінці експоненційної фази росту (на 48 год культивування). Попереднє очищення і концентрування фітогормональних екстрактів проводили методом тонкошарової хроматографії, а якісний і кількісний склад ауксинів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. The effect of different concentrations of tryptophan in the culture medium on the auxin-synthesizing ability of surfactant producer Nocardia vaccinii IMV B-7405 was studied. Tryptophan (precursor of the biosynthesis of phytohormones auxin nature) was added into the medium in the form of 1% solution in the amount of 100, 200 or 300 mg/L at the beginning of the process (lag phase) or at the end of the exponential growth phase (48 h of cultivation). Purification and concentration of phytohormonal extracts were carried out by thin layer chromatography, and the qualitative and quantitative composition of auxins was determined by high performance liquid chromatography.