Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Concept Sphere of ‘Young Poland’ Free Verse Writing in Critical and Artistic Dimensions
    (2021) Naumenko, Nataliia
    The article gives a synesthetical analysis of several poems taken from ‘Young Poland’ (‘Młoda Polska’) period, considering its critical interpretations during the 20th – the beginning of the 21st cemtury. Studying Lesya’s survey of the ‘Young Poland’ poetry has conditioned the subject of this research, which is such insufficiently explored field as free verse writing. The nature of free verse would allow determining the specifications of generic and stylistic diffusion in works of a certain poet and observe formation of an individual vision of the world thereby reflected in re-interpreted initials of folklore verse. Taking impressionism, which is believed to be the common stylistic marker for ‘Young Poland’ lyrics, into consideration can evoke the researcher’s interest to vers libre as one of its characteristic phenomena.У статті з позицій синтезу мистецтв проаналізовано вільновіршову поезію періоду «Молодої Польщі» на тлі її критичних осмислень упродовж ХХ – початку ХХІ століть. Уважний погляд на формальні та змістові особливості молодопольської поезії зумовлює актуальність нашого дослідження – такий маловивчений аспект цього феномена, як вільне віршування. Природа верлібру дозволить визначити особливості взаємопроникнення жанрово-стильових рис у творчості певного автора і формуванні індивідуальної поетичної картини світу, заломлену крізь переосмислені фольклорні первини вільного вірша. Імпресіонізм, який, за свідченням переважної більшості науковців, є спільним стильовим знаменником лірики «Молодої Польщі», спонукає дослідника звернути увагу на верлібр як одне з його характерних явищ.
  • Ескіз
    Документ
    Specifications of Free Verse Writing in Lesja Ukrajinka’s Heritage
    (2021) Naumenko, Nataliia
    The article gives an analysis of several poems taken from Lesja Ukrajinka’s nature philosophical verses written in the free form. What became the initials for this research was the nature of free verse, which would allow determining the specifications of generic and stylistic diffusion in works of a certain poet and observe formation of an individual vision of the world, thereby reflected in re-interpreted initials of folklore verse. The objectives of this work are to establish the formal and substantial features of free verse writing in the poetic works by Lesja Ukrajinka upon studying three most famous free verses (“Fragments from the Letter,” “Ave Regina!”, and “Spring in Winter”). Concisely, there was concluded that the formal and substantial conceits of Lesja’s creativity, the choice of genre and versification order first, evidence her endeavor to return to initial artistic syncretism. Particularly, her free verse, upon combining the prosodic systems dominant in Modernist literary process in Ukraine, appears to be the successor of preliminary versification traditions (folk duma verse) and, at the same time, the founder of those new. It is the factor that defines the special imagery of free verse works, including various lexical massifs (exotic, colloquial, or dialect words), artistic and scientific terms, and composition of a verse as a narration with profound philosophical content.
  • Ескіз
    Документ
    Onomatopoeias of contemporary Ukrainian poetry in the aspect of artistic synthesis
    (2020) Naumenko, Nataliia
    The associative conceits, evoked by a concrete image in an author, a reader, or a speaker of a free-verse lyrical work, often get divergent, bearing a resemblance to the complicated system of concentric circles. However, they would converge on the certain level of perception, owing to the fact that the coincidences of associative fields are able to reveal the archetypal content of initial images. Therefore, the artistic imagery of a poetic work synthesizes the visual and audible component in its intonation dimension. This will significantly enlarge the volume of esthetic information, together with the speaker’s emotional attitude which is able to suggest an image expressed in a poem to a reader. Асоціації, які образ, виражений конкретним поняттям, викликає в автора, реципієнта й ліричних персонажів верлібрової поезії, розходяться в різні боки, являючи собою складну систему концентричних кіл. Але на певному рівні сприйняття вони збігаються. Адже на стику асоціативних полів, творених довкола образу, вельми часто приховується первозданне – архетипне його значення. Отже, художня мова вірша має сприйматися як візуально, так і на слух, в інтонаційному звучанні. Це значно посилює обсяг естетичної інформації, додаючи до неї емоційне ставлення мовця та сугестуючи його читачеві.