Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості комплексоутворення та аналітичні характеристики ациклічних поліетерів(2024) Кроніковський, Олег Ігоревич; Михалюк, Андрій Петрович; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаThe complex formation of neutral ligands such as polyethylene glycol (PEG) with metal cations can be represented as follows. The flexible molecule of polyethylene glycol sequentially fills the solvation sphere of the cation, like the behavior observed in crown ethers. Evidently, the polymer chain itself becomes multiply charged in the process, as in the limiting case, every 6-8 oxygen atoms bind one cation. This leads to certain conformational changes in the chain. For example, in the case of polyethylene glycol binding salts, a decrease in intrinsic viscosity and an increase in polymer chain rigidity are observed, indicating an expansion of the ligand macromolecule coil during complex formation due to electrostatic repulsion between the metal cations. As the charge accumulates, the polymer molecule unfolds, attempting to adopt an extended chain conformation with crown-like complexes arranged along it. The electrostatic repulsion forces are partially offset by the screening effect of counterions, but at low salt concentrations, the anionic screening effect is insufficient to reduce the electrostatic potential that arises from cation binding, and the cations cannot be placed closely together on the chain. The stoichiometry of metal salt complexes with polypodands is quite varied. For instance, the composition of PEG complexes with HgCl2 corresponds to a molar ratio of 1:1 (salt: monomer unit). The number of monomer units per binding site for salts such as Na+, K+, Rb+, Cs+ in methanol are 16.8, 12.3, 13.2, and 14.5, respectively, and increase with decreasing salt concentration. The binding constant of the salt significantly depends on the molar mass of PEG. Generally, the binding constant initially increases and then remains practically unchanged when the polymer's molar mass reaches around 1000-2000Документ Екстракційно-аналітичні характеристики комплексів карбоксил атів металів з краун-етерами(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Cокол, Єва Володимирівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаКомплексні сполуки металів з краун-етерами в воді чи органічних розчинниках, взятих окремо, мало використовуються в аналітичній практиці. Найбільш перспективним є використання краун-етерів в якості екстрагентів для вибіркового вилучення металів з водної фази в органічну з метою їх розділення. Дані екстракційні системи можуть бути перспективними для екстракційного вилучення та розділення ряду елементів. Можливість розробки таких методик може бути передбачена, якщо відомі кількісні характеристики стійкості цих сполук – константи стійкості, а в екстракційних системах – константи екстракції. Маючи значення цих величин, можна розрахувати повноту зв’язування визначуваного йона в комплексну сполуку за даних умов, підібрати оптимальні концентрації реагентів, визначити селективність комплексоутворення. Показана та обгрунтована можливість селективного вилучення певних катіонів металів в виді різнолігандних комплексів з поліетерами і відповідними протийонами з водної фази в органічну. Проаналізовано фактори, що впливають на селективність екстракції, та зроблено висновки про доцільність використання тих чи інших реагентів і розчинників для розробки методик екстракційного розділення та вилучення металів в виді комплексів з краун-етерами. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.Документ Комплексоутворення та екстракція тризарядних катіонів металів в присутності краун-етерів і трихлорацетатної кислоти(2021) Кроніковський, Олег Ігоревич; Терещук, Діана Олександрівна; Кроніковська, Олена Петрівна; Стаднічук, Наталія ОлександрівнаНеобхідно відзначити, що для тризарядних йонів металів неможливо побудувати такі ряди вибірковості, які відомі для екстракційних систем краун-етер – катіон лужного або лужно-земельного металу. В випадку лантаноїдів ряд вибірковості залежить не лише від будови краун-етера, а й від природи розчинника та протийона. Так найкраща екстракція хлороформом пікратів рідкісноземельних елементів спостерігалась для Pr і Nd для 15-краун-5, 18-краун-6 і дибензо-18-краун-6, в той же час як у хлористому метилені спостерігалась висока екстракція пікрату Sm для бензо-краун-етерів і La – для дициклогексил-18-краун-6. При екстракції нітратів РЗЕ бензеном в присутності 18-краун-6 і дициклогексил-18-краун-6 залежність коефіцієнтів розподілу відповідних комплексів від атомного номера РЗ-йонів має два максимуми – для Ce – Nd і для Gd – Dy, а при вилученні трихлорацетатів лантаноїдів 1,2-дихлоретаном спостерігається монотонне зниження коефіцієнтів розподілу зі збільшенням атомного номера. Нами отримані дані про склад та константи екстракції трихлорацетатів тризарядних катіонів металів (Бісмуту, Лантану, Церію, Празеодиму і Неодиму) в присутності ряду краун-етерів. В якості розчинника був вибраний хлороформ, для якого отримані значення констант екстракції для значної кількості трихлорацетатних комплексів. Методом зміщення рівноваги нами визначено склад екстрагованих комплексів; розраховані концентраційні та термодинамічні константи екстракції комплексів РЗЕ і Бісмуту з краун-етерами та трихлорацетат-йоном. В роботі розглянуто кореляційні залежності між екстракційними властивостями даних систем та рядом параметрів, що впливають на процес екстракції.