Статті

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи використання високоолеїнових сортів олії соняшника у продуктах оздоровчого харчування
    (2020) Очеретна, Альона Василівна; Фролова, Наталія Епінетівна
    Досліджено жирно-кислотний склад соняшникової олії з різним вмістом олеїнової кислоти хроматографічним методом. Проведені дослідження жирно-кислотного складу показали, що зразки олій, а саме олія соняшникова нерафінована (контрольний зразок), олія соняшникова високоолеїнового типу компанії ООО «Біо Еспрі (Україна)» та високоолеїнова соняшникова олія холодного віджиму ТОВ «АВІС» містять насичені жирні кислоти, мононенасичені жирні кислоти та поліненасичені жирні кислоти. Встановлено, що однією з переваг високоолеїнової соняшникової олії холодного віджиму ТОВ «АВІС» є високий вміст олеїнової кислоти (77,91%). Зокрема, велика кількість лінолевої кислоти С18:2, яка належить до родини омега-6 поліненасичених жирних кислот, міститься в олії соняшниковій високоолеїновій першого холодного віджиму компанії ООО «Біо Еспрі (Україна)» та соняшниковій нерафінованій (контрольний зразок) і складає 67,97% і 62,59% відповідно. В олії ТОВ «АВІС» міститься 12,04% лінолевої кислоти. Експериментально підтверджено показники якості рослинної сировини. В статті розглянуто проблеми якості харчових олій. Встановлено, що олії з високим вмістом олеїнової кислоти мають набагато більшу стійкість до окиснення, ніж олії зі звичайним її вмістом. Досліджено чотири показники якості олії: кислотне, пероксидне, йодне та анізидинове числа. Встановлено, що олія соняшникова високоолеїнового типу ТОВ «АВІС» має найкращі показники кислотного та пероксидного числа порівняно з контрольним зразком, який складає 0,3 мг/КОН та 1,1 ммоль/кг відповідно. Показник йодного числа, що характеризує ненасиченість жирних кислот, які входять до складу олії, найбільший в олії соняшникової високоолеїнового типу порівняно з контрольним зразком і складає 125% I2. Експериментально підтверджено, що інформативність основних фізико-хімічних показників зберігання якості олії залежала як від терміну її зберігання, так і від виду олії. У статті наведено переваги використання високоолеїнових сортів соняшникової олії у виробництві продуктів функціонального призначення. Проаналізовано роль жирних кислот у раціоні харчування людини. Описано значення поліненасичених жирних кислот для низки важливих фізіологічних функцій організму людини.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження якісного складу олії рижію та перспективи її використання у дієтичному харчуванні
    (2020) Очеретна, Альона Василівна; Фролова, Наталія Епінетівна
    В якості предмету дослідження обрана олія рижію, отримана за технологією холодного пресування першого віджиму. Досліджено основні показники складу і якості олії рижію. Якість олії та напрями її використання у продуктах дієтичного призначення здебільшого визначаються її жирно-кислотним складом. Аналіз жирно-кислотного складу олії проводили методом газової хроматографії з використання колонки HP-88 100 m*0.25 mm*0.20 mkm. Можливість використання олії у дієтичному харчуванні встановлювали шляхом проведення пробних лабораторних досліджень і вивчення зміни фізико-хімічних показників у процесі зберігання. Для порівняння результатів дослідження поряд з олією рижію, яка була придбана в магазині «Екотовари» м. Вінниця компанії ООО «Біо Еспрі, Україна», використовували олію соняшникову нерафіновану за ДСТУ 4492:2005. Проведені дослідження жирнокислотного складу показали, що цей зразок олії містить насичені жирні кислоти, мононенасичені жирні кислоти та поліненасичені жирні кислоти. Встановлено, що однією з переваг олії рижію є підвищений вміст поліненасичених жирних кислот, особливо варто вказати на високий вміст α-ліноленової кислоти (24,8%) і співвідношення омега-6 / омега-3 як 2:1, що дає можливість використовувати цю олії для отримання харчових продуктів збалансованого жирнокислотного складу та збагачення харчового раціону населення незамінними жирними кислотами. Її можна використовувати і для дієтичного харчування людей, які мають підвищений рівень холестерину в крові. В олії рижію у значній кількості наявні ненасичені лінолева (31,5%), олеїнова (19,8%) та ейкозенова (9,9%) кислоти. Високий вміст цис-11, ейкозанової кислоти є відмінною ознакою рижієвої олії. Експериментально підтверджено показники якості рослинної сировини. У статті розглянуто проблеми якості харчових олій. Досліджено чотири показники якості олії: кислотне, пероксидне, йодне та анізидинове числа. Дослідження окиснювальної стабільності олії проводили при зберіганні за кімнатної температури при вільному доступі світла та у холодному закритому приміщенні. Основним контрольованим показником зміни якості олій при зберіганні було пероксидне число (далі – ПЧ). Встановлено, що олія рижію компанії ООО «Біо Еспрі» має найкращі показники кислотного та пероксидного числа порівняно з контрольним зразком, який складає 0,7 мг/КОН та 1,6 ммоль/кг відповідно. Показник йодного числа, який характеризує ненасиченість жирних кислот, що входять до складу олії, найбільший у олії рижію порівняно з контрольним зразком. Він складає 141% I2. Експериментально підтверджено, що інформативність основних фізико-хімічних показників зберігання якості олії залежала як від терміну її зберігання, так і від виду олії. У статті наведено переваги використання олії рижію у дієтичному та лікувальному харчуванні. Проаналізовано роль жирних кислот в раціоні харчування людини. Описано значення поліненасичених жирних кислот для низки важливих фізіологічних функцій організму людини.
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення технології одержання жирних кислот із відходів олійно-рафінаційного виробництва
    (2023) Радзієвська, Ірина Гіронтіївна; Мельник, Оксана Петрівна; Маринін, Андрій Іванович
    Для олійно-жирової промисловості актуальними є питання раціонального використання відходів і побічних продуктів та розробка нових маловідходних технологій. Конкурентоспроможність виробництва напряму залежить від розробки та реалізації екологічної стратегії компанії, від послідовності вирішення проблеми екологізації виробництва та зменшення негативних наслідків екологічних ризиків. Одним із побічних продуктів олійно-жирової промисловості є гідратаційний осад (гідрофуз), що утворюється на етапі гідратації при виробництві рафінованих рослинних олій. Утилізація гідрофузів як побутових відходів викликає проблему забруднення навколишнього середовища. Гідрофуз містить 2…10% фосфоліпідів, олії 30…45% і 40…60% води. Такий склад обумовлює необхідність його швидкої переробки. Доцільно використовувати гідрофуз для отримання жирних кислот, які є цінною сировиною для багатьох галузей промисловості. Технологія отримання жирних кислот включає в себе нагрів досліджуваного зразка гідрофузу до температури 110…120°С, внесення при температурі 60°С кислоти до рівня рН 2…3 і наступного його перемішування. Час процесу залежить від консистенції і вмісту загального жиру сировини і становить від 2 до 8 годин. Процес ведуть до повного розкладання гідрофузу, який контролюють візуально, за зміною консистенції. Апробовано обробку гідрофузу: розчином сульфатної кислоти концентрацією 40%; концентрованою нітратною кислотою; концентрованою сульфатною кислотою; концентрованою сульфатною кислотою з барботуванням перегрітою водяною парою. Технологічні показники якості одержаних жирних кислот помітно відрізняються залежно від застосованого методу розщеплення. При застосуванні для розщеплення сульфатної кислоти, веденні процесу за рН середовища 2…3 з барботуванням перегрітою водяною парою, якість одержаних жирних кислот повністю відповідає вимогам ДСТУ 4860:2006.
  • Ескіз
    Документ
    Study of the extraction kinetics of flavonoids from the fruits of sophora japonica L. Sophora Japonica L. with sunflower oil
    (2024) Pelekhova, Liubov; Usatyuk, Svitlana; Tyshchenko (Usatiuk), Olena; Honcharov, Viacheslav
    Among the large number of biologically active substances contained in the fruits of Japanese sophora, the extraction of flavonoids, substances of medium polarity, is particularly important. The process of extracting them with vegetable oil from fruits is quite complicated. The object of research is the kinetics of the process of extracting flavonoids from Japanese sophora fruits with sunflower oil. The influence of temperature, duration, and hydraulic modulus on the extraction process, as well as on the derivation of the equation of the mathematical model, is studied. Mathematical modeling methods are used in the research. Processing of experimental data for the study of extraction kinetics in the vegetable oil:vegetable raw material system is carried out using the Statistica statistical package. In order to derive the equation of the mathematical model of the process of extracting flavonoids from Japanese sophora with sunflower oil, the influence of temperature, duration and hydromodulus on the process of transition of the target component – flavonoids to the extract – is investigated. A mathematical model of the dependence of flavonoids on the hydromodulus (H=10–25), temperature (t=25–45 °С) and the duration of the extraction process of Japanese sophora (τ=2–10 h) is obtained, which makes it possible to calculate the content of flavonoids with an average relative with an error within 5 %. On the basis of the conducted experimental studies, basic technological schemes for obtaining unrefined sunflower oil of increased biological value are developed, which includes the following stages: preparation of raw materials, treatment of prepared raw materials with sunflower oil during dilution and mixing, separation of oil from raw materials by filtering. The proposed technology is promising, as its implementation is possible not only in food industry enterprises, but also in restaurant establishments, as it does not require expensive equipment, additional production premises and special training of personnel. The mathematical models of the extraction process of Japanese sophora with unrefined sunflower oil proposed in the work allow to select the extraction parameters with a high degree of probability and offer the consumer flavonoid-enriched sunflower oil of increased biological value.
  • Ескіз
    Документ
    Використання нових ферментних препаратів для обробки олійних фузу соняшникової олії
    (2023) Носенко, Тамара Тихонівна; Жупанова, Діана Олександрівна
    Фосфоліпазні ферментні препарати останнім часом все ширше використовують у технології дегумування рослинних олій з метою вилучення фосфоліпідів та зменшення жирових відходів. Було запропоновано також їх застосування і для переробки відходів гідратації фосфоліпідів рослинних олій - гідратаційних осадів. Метою даної роботи було дослідження можливості використання нових фосфоліпазних препаратів для вилучення олії із фузів соняшникової олії та їх впливу на показники якості олії. У роботі були використані ферментні препарати компанії Novozymes (Данія) Lecitase® Ultra, Quara® Low P та Quara® Boost. Попередня обробка соняшникового фузу ферментними препаратами призводила до підвищення ефективності вилучення олії. Вихід олії був приблизно однаковий за використання ферментних препаратів як із активністю фосфоліпаз А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P), так і фосфоліпази С (Quara® Boost) і становив для одного із дослідженого фузу 78-80 %, що приблизно на 60 % вище кількості вилученої олії із контролю. Основними змінами у груповому складі фосфоліпідів після обробки фосфоліпазами була поява фракції фосфатидні і поліфосфатидні кислоти. Обробка одного із зразків фузу препаратами із активністю фосфоліпази А (Lecitase® Ultra, Quara® Low P) призводила до підвищення вмісту вільних жирних кислот в олії порівняно із контролем, деяке підвищення кислотності спостерігалось і внаслідок обробки фузу ферментним препаратом із активністю фосфоліпаз С (Quara® Boost). У той же час олія, вилучена із іншого зразка фузу в присутності всіх трьох ферментних препаратів, мала нижчі значення кислотного числа. Вміст пероксидних сполук в олії, вилученій із фузу, був низьким і відповідав вимогам до харчової олії. Масова частка фосфоровмісних речовин у вилучених оліях теж була незначною. Олія, вилучена із фузів, мала суттєву антиоксидантну активність. Одержані результати свідчать про перспективність використання нових ферментних препаратів із фосфоліпазною активністю для вилучення олії із олійних фузів.
  • Ескіз
    Документ
    Інтенсифікація ферментативного дегумінгу соняшникової олії ультразвуковою обробкою
    (2023) Носенко, Тамара Тихоновна; Жупанова, Діана Олександрівна
    Ензимне дегумування рослинних олій все більш широко використовується для вилучення фосфоліпідів із рослинних олій. Одна із проблем його застосування є тривала обробка фосфоліпазними препаратами. Одним із методів інтенсифікації масообмінних, фізико-хімічних та біохімічних процесів є ультразвукова обробка. Метою даної роботи було дослідження дії ультразвуку на ефективність ензимного дегумування соняшникової олії та її впливу на фізико-хімічні показники олії. Для ензимного дегумування соняшникової олії були використані ферментні препарати компанії Novozyme (Данія) Lecitase® Ultra та нові препарати із фосфоліпазною активністю, зокрема, Quara® Boost (фосфоінозитол фосфоліпаза С та фосфоліпаза С) та Quara Low P (фосфоліпаза A1). Ультразвукову обробку здійснювали в ультразвуковому апараті МЕДІТОН (Україна) із частотою 22 кГц протягом 5, 8 та 11 хв. Вміст фосфоровмісних сполук в олії, кислотне числотне і пероксидне число визначали стандартними методами. Антиоксидантну активність олії визначали за швидкістю гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразілу (DPPH). Встановлено, що під дією ультразвуку вихід олії після ензимного дегумінгу підвищувався від 0,2 до 0,7 % у порівнянні із контрольними зразками (без використання ультразвуку). При цьому тривалість дегумування скоротилась від 60 хв (у контролі) до 8-11 хв. при використанні ультразвукової обробки. Вміст фосфоліпідів в олії зменшувався вдвічі порівняно із контролем внаслідок ультразвукової обробки і становив 0,03-0,04 %. Встановлено деяке підвищення значення кислотного числа та більш високий вміст пероксидів у дегумованій олії із використанням ультразвукової обробки. Антиоксидантна здатність таких зразків олії також зменшувалась. За використання препарату Quara Low P окисна стабільність олії була найвищою. Таким чином, використання ультразвукової обробки для ферментативного дегумінгу соняшникової олії суттєво прискорює даний процес. Максимальний вихід гідратованої олії було одержано за використання препарату Quara Boost та 11 хв. дії ультразвуку. Залишковий вміст фосфоліпідів у зразках гідратованої олії суттєво не відрізнявся. Перспективним способом удосконалення ензимного дегумінгу є використання нових ферментних препаратів Quara Boost та Quara Low Р та одночасної ультразвукової обробки.
  • Ескіз
    Документ
    Comparative study of lipase preparations for enzymatic degumming of sunflower oil
    (2023) Nosenko, Tamara; Zhupanova, Diana
    Enzymatic degumming of sunflower oil results in an increase in oil yield compared with water degumming. Degumming with Quara®Boost preparation results in 98 % oil yield, which was 1.5 % higher than in the case of water degumming. Using Lecitase® Ultra and Quara Low P increased oil yield by 1 and 0.5 %, respectively, compared with water degumming. The phospholipid content decreased from 0.4 % in crude oil to 0.2 % after water degumming, meanwhile, the application of enzyme preparations Lecitase® Ultra and Quara Low P reduced the content of phospholipids to 0.08 % and 0.06 %, respectively. The lowest phospholipid (stearoiloleillecitin) content 0.04 % was in the sunflower oil after degumming with phospholipase C (Quara®Boost), which corresponds to 16 mg/kg of phosphorus. The saponification value of sunflower oil degummed with phospholipase C preparation proved the formation of diacylglycerols in oil and was 191.5 mg KOH/g. The highest free fatty acid content in sunflower oil was after degumming with Lecitase® Ultra: the acid value increased from 0.86 mg KOH/g in crude oil to 2.7 mg KOH/g in degumming oil. However, Quara Low P preparation also has phospholipase A1 activity, so, the acid value decreased slightly compared with crude oil. Degumming with Quara®Boost preparation did not affect the free fatty acid content in sunflower oil, and the acid value was even lower than in the oil degummed with water. The peroxide value of sunflower oil was <1 meq O/kg after enzymatic degumming, meanwhile the peroxide value of sunflower oil after water degumming was 2.6 meq O/kg. All oil samples had a similar antioxidative capacity, that was 30-36 % of scavenged DPPH• radical.
  • Ескіз
    Документ
    Influence of the combination of emulsifiers on the properties of rice gluten-free dough and the quality of bread
    (2021) Medvid, Irina; Shydlovska, Olena; Ishchenko, Tatiana
    У статті досліджено вплив знежиреного лецитину, соняшникової олії і сухого яєчного білка на реологічні властивості і мікроструктуру безглютенового рисового тіста та показники якості готового хліба. Для визначення ефективності використання даних емульгаторів було використано технологію хліба із застосуванням ферментативної модифікації крохмалю борошна за допомогою амілолітичних ферментів. Для оцінки реологічної поведінки тіста аналізували його в’язко-пластичні властивості (напругу зсуву та ефективну в’язкість тістових систем) за допомогою ротаційного віскозиметру, мікроструктуру тіста досліджували шляхом мікроскопіювання. Для визначення фізико-хімічних показників якості готового хліба використовували традиційні методи. Результати показали, що включення емульгаторів змінювало поведінку рисового тіста, про що свідчать різні в’язко-пластичні властивості та мікроструктура тістових систем, та здійснювало вплив на такі якісні характеристики готового хліба, як питомий об’єм та пористість. Встановлено, що використання комбінації емульгаторів зі знежиреного лецитину, соняшникової олії і сухого яєчного білка в технології рисового хліба у поєднанні з ферментативною модифікацією крохмалю борошна сприяє суттєвому покращенню реологічних властивостей та структури безглютенового тіста та забезпечує високі показники питомого об’єму і пористості готових виробів. The article investigates the influence of low-fat lecithin, sunflower oil, and dry egg white on the rheological properties and microstructure of gluten-free rice dough and quality indicators of ready-made bread. To determine the effectiveness of the use of these emulsifiers, the bread technology with implementation of enzyme modificated (by amylolytic enzymes) flour starch was used. To assess the rheological state of the dough, its viscoplastic properties (shear stress and effective viscosity of the test systems) were analyzed using a rotary viscometer. The dough microstructure was examined by microscopy. Traditional methods to determine physical and chemical indicators of ready-made bread quality were used. The results showed that the emulsifiers implementation changed the behavior of rice dough, and had the positive effect on the qualitative (specific volume and porosity). It has been found that the use of a combination of emulsifiers from low-fat lecithin, sunflower oil, and dried egg white in rice bread technology in combination with enzymatic modification of flour starch significantly improves the rheological properties and structure of gluten-free dough and provides high indicators of specific volume and porosity of ready-made products.
  • Ескіз
    Документ
    Одержання мастил із жирової сировини
    (2020) Касьяненко, Любов Миколаївна; Демидов, Ігор Миколайович; Шеманська, Євгенія Іванівна
    Останнім часом екологічні, а також експлуатаційні характеристики є вагомим фактором для вибору мастильних матеріалів, тому у світовій економіці переважає тенденція до зниження ролі нафти і нафтопродуктів. Використання нафтових і синтетичних мастильних матеріалів та їх компонентів є однією із причин забруднення навколишнього середовища, оскільки вони характеризуються низькою біорозкладністю. Більшість наукових досліджень стосується хімічної обробки олій для їх подальшого використання як присадок до нафтопродуктів. Зазвичай, для таких досліджень використовують рицинову або ріпакову олії, оскільки вони більш популярні для технічного застосування. У статті досліджено процес взаємодії гідрохлорованої соняшникової олії з натрієвими милами жирних кислот, розроблено технологію одержання мастильних матеріалів на основі соняшникової олії шляхом її гідрохлорування з подальшим хімічним перетворенням продукту для отримання основи мастильних матеріалів. Обґрунтовано методи отримання базових мастил з альтернативних джерел (відновлюваної сировини), зокрема завдяки переробці олій. Виготовлено зразки мастильних олив на основі соняшникової олії. Мила, що використовувалися, мають різну молекулярну масу, тобто і продукти реакції відмінні за цим показником, що дає змогу дослідити та зробити висновки про її вплив на трибологічні властивості. Продукти етерифікації після видалення розчинника являють собою желеподібні за кімнатної температури пластичні речовини. Визначено в ’язкісно-температурні властивості отриманих продуктів. Результати проведеної роботи вказують на перспективність і доцільність подальших досліджень у галузі одержання кисневмісних похідних рослинних олій з метою визначення оптимальних умов проведення зазначеної хімічної модифікації. Nowadays environmental factors as well as operating are important factors in the choice of lubricants. Therefore, in the world economy there is a tendency to reduce the role of oil and petroleum products. The use of oil and synthetic lubricants and their components is one of the causes of environmental pollution, as they are determined to have low levels of biodegradation. Many scientists are discussing the chemical processing by vegetable oils as a component to petroleum product. For such purposes, castor and rapeseed oils are usually used, since they are quite popular for technical use, it is possible to use castor oil without chemical transformations. The purposet of the research was the process of interaction of hydrochlorinated sunflower oil with sodium salts of fatty acids. Object of the research was the development of procedure for hydrochlorination of sunflower oil, with further the synthesis of the product which will be the basis of lubricants. The work is devoted to development of technology for production of lubricants based on sunflower oil. The paper established research on methods for obtaining basic oils from alternative sources, including vegetable oil processing. During the research lubricant samples, based on sunflower oil, were made. Soaps used for the above reaction had different molecular weights. The reaction products were different in this respect, which allowed to investigate and draw conclusions about its effect on tribological properties. The products after esterification after removal of the solvent were jelly-like at room temperature, plastic substances. In these samplesviscosity-temperature properties were determined. The results of this work indicated the prospects and feasibility of further research in the field of obtaining oxygencontaining derivatives of vegetable oils in order to determine the optimum conditions for carrying out the abovementioned chemical modifications.