Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Роль державотворення в утвердженні прав та свобод громадян в Україні(2023) Ткаченко, Ольга Миколаївна; Дацюк, Тетяна Кузьміна; Крамаренко, Оксана МиколаївнаУ статті проаналізовано основні етапи та особливості розвитку прав людини в Україні в міждисциплінарному аспекті теорії держави і права. Метою цієї статті є аналіз ролі держави в забезпеченні прав і свобод громадян в Україні. Досліджено інституційні механізми забезпечення прав і свобод людини в Україні з адміністративної точки зору. Перші законодавчі кроки нової суверенної країни не залишили жодних сумнівів щодо правового підґрунтя поставлених цілей. Основним завданням законодавства України б уло визна чено захи ст і гарантування конституційних прав та створення ефективних механізмів їх реалізації. Змістом і метою діяльності держави є права і свободи людини і громадянина. Згідно з Конституцією, держава відповідає перед громадянами за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є першочерговим обов’язком держави. Важливою ланкою в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина є Конституційний Суд України. Конституційний Суд здійснює судовий контроль за додержанням Конституції, захищає принципи конституційного ладу, основні права людини, права і свободи громадянина, гарантує дотримання принципу законності та безпосередню дію Конституції на всій території України. Доведено, що ефективне забезпечення та захист прав і свобод громадян мають першочергове значення для демократичної, правової та соціальної держави. Дослідження в царині розвитку механізмів захисту прав і свобод людини в Україні є особливо актуальними в контексті Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом та прагнення нашої країни до повноправного членства в Європейському співтоваристві. В юридичній літературі не відображені наукові дослідження, присвячені ролі держави в захисті прав і свобод людини. Тому необхідний ґрунтовний аналіз положень українського законодавства щодо цього важливого питання.Документ Державна підтримка інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості в умовах військового стану(2024) Гривківська, Оксана Василівна; Горінний, Михайло ЛеонідовичУ статті визначено, що успіх в інноваційній діяльності країни, як свідчить європейський приклад, досягається за умови інтеграції (тобто об’єднання) державних інтересів, бізнес-структур, наукових навчальних закладів та професійних. Держава та бізнес мають бути замовниками, споживачами та співінвесторами інноваційного продукту. Обгрунтовано, що умови військового стану можуть негативно впливати на інноваційну діяльність підприємств харчової промисловості через різні фактори, такі як зниження попиту на продукцію, зменшення виробництва, зміна пріоритетів держави тощо. Виявлено основні виклики, з якими стикаються підприємства харчової промисловості в умовах військового стану, зокрема: зниження попиту (військові дії на території України призвели до зменшення споживчої активності населення, утворення численної кількості тимчасово переміщених осіб, економічної нестабільності.Документ Модель системної динаміки складної ергатичної надсистеми техногенно-екологічної безпеки держави(2021) Чумаченко, Сергій Миколайович; Михайлова, Альона Вікторівна; Невольніченко, Анатолій Іванович; Пиріков, Олексій Валерійович; Черепньов, Ігор АркадійовичЛюдське суспільство існує в оточенні природного середовища, користуючись його матеріальними та енергетичними ресурсами і повертаючи йому шкідливі відходи своєї діяльності. Екосистема планети - сукупність складових «ноосфери», надскладна взаємодія яких і визначає її загальний стан. Промислове та аграрне виробництво, життєдіяльність людського суспільства поглинають величезні обсяги корисних копалин надр у вигляді мінералів і енергоносіїв, прісної води, кисню атмосфери, ресурсів флори та фауни, порушуючи «системну» сталість природного середовища, забруднюючи землю, воду і повітря шкідливими відходами промислової діяльності. Все це призводить до поступового вичерпання можливостей екосистеми планети до самовідновлення (властивості «гомеостазу») і загрожує виникненням аварій та техногенних катастроф, порушенням нормальних умов існування для людства. Отже, саме наукова сфера «цивільного захисту» і практична діяльність з питань техногенної безпеки набувають загальнонаціонального значення для країни. У статті наведено структурно-функціональну модель складної ергатичної надсистеми, в якій реалізовано всі головні атрибути надсистеми «держава» на першому рівні декомпозиції до «підсистем» – сфер діяльності. Розроблено узагальнену імітаційну модель системної динаміки для надсистеми «держава». Представлено алгоритм для реалізації імітаційної моделі системної динаміки. Методологічною основою досліджень для суспільно-технічних наук є «системний підхід» – науковий концепт системології, об’єктом якої є «суспільство» як «надскладна система» його абстрактної наукової моделі. Ергатичною «складною» системою вважається штучне утворення організаційного типу, склад «сил» фахівців якого здатний утворювати потрібний (за обсягами і модальністю) «ефект» на об’єктах застосування керованим використанням ресурсу «засобів» загального і спеціального призначення. Об’єкт наукового дослідження «техногенно-екологічна безпека» (ТЕБ), таким чином, має розглядатися як «складна» система, що є «підсистемою» системи національної безпеки, а та – підсистемою надсистеми «держава» (згідно з принципом «ієрархічності» складних систем за Л. фон Берталанфі). Human society exists surrounded by the natural environment and consuming its material and energy re-sources and returning to it harmful waste of its activities. The planet’s ecosystem is a set of components of the “noosphere”, the super-complex interaction of which determines its general state. Industrial and agricultural production and vital activities of human society absorb huge amounts of mineral resources in the form of minerals and energy, fresh water, atmospheric oxygen, resources of flora and fauna, violating the “systemic” sustainability of the environment, polluting the land, water and air with harmful industrial waste. All this leads to the gradual exhaustion of the planet’s ecosystem abilities to self-healing (properties of “homeostasis”) and threatens the occurrence of man-caused accidents and disasters as well as violation of normal living conditions for the mankind. Thus, it is the scientific field of “civil defence” and practical activities on technogenic safety which are gaining national importance for the country. The paper presents a structural and functional model of a complex ergatic super system, which implements all the principal attributes of the “state” super system at the first level of decomposition to the “subsystems” being areas of the activities. A generalized simulation model of system dynamics for the “state” super system has been developed. An algorithm for the implementation of a simulation model of system dynamics is pre-sented. The methodological basis of the research for the social and technical sciences is the “systems ap-proach”, the scientific concept of systemology, the object of which is “society” as a “super-complex system” of its abstract scientific model. An ergatic “complex” system is considered to be an artificial formation of organi-zational type, the composition of “forces” of specialists which is able to form the desired (in terms of volume and modality) “effect” upon objects of controlled use of general and special purpose “resources”. The “techno-genic and ecological safety” (TES), object of the scientific research, should therefore be considered as a “com-plex” system which is a “subsystem” to the national safety system, and the latter a subsystem of the “state” super system (according to the principle of “hierarchy” of complex systems by L. von Bertalanffy).Документ Принцип відповідальності держави перед особою: досвід України та Німеччини(2021) Задніпряна‐Корінна, Мар'яна ЮріївнаСтаття присвячена порівняльно-правовому дослідженню принципу відповідальності держави перед людиною в Україні та Німеччині. При проведенні аналізу було використано порівняльно-правовий, структурно-функціональний та системний методи дослідження. Їх використання дозволило всебічно проаналізувати теорію та практику реалізації цього принципу в Україні та Німеччині. У наслідок проведеного дослідження встановлено те, що вказаний принцип не реалізується в Україні повною мірою. Доведено те, що він має комплексну природу, елементами якої є позитивна та ретроспективна відповідальність держави. Конкретизовані напрями подальшого розвитку кожного із названих видів відповідальності держави.Слід зазначити, що лаконічність положень Конституції України не дозволяє повною мірою розкрити зміст принципу відповідальності держави перед особою. Тому Конституційному Суду України доцільно роз’яснити його суть на рівні окремого роз’яснювального акта. Цей принцип має комплексний характер. З одного боку, передбачає відповідальне ставлення держави до виконання своїх функцій, і насамперед, до утвердження та захисту прав і свобод людини (позитивна відповідальність), з іншого – зобов’язує державу: нести відповідальність за незаконні рішення, дії та бездіяльність, що порушують права і свободи громадян (ретроспективна відповідальність). Позитивна відповідальність держави перед людиною має реалізовуватися, насамперед, через служіння держави кожній приватній людині. Першою передумовою такої служби є впровадження в практику концепції «людиноцентризму» як нової ідеології державної служби. The article is devoted to the comparative legal study of the principle of state responsibility to man in Ukraine and Germany.The research used comparative legal, structural-functional and systematic research methods. Their use allowed to comprehensively analyze the theory and practice of implementation of this principle in Ukraine and Germany.The study is based on an in-depth analysis of domestic and German professional literature on the subject of research, as well as an analysis of the legislation of Ukraine and the Federal Republic of Germany and relevant law enforcement practice. As a result of the study, it was stated that the principle of state responsibility to the person, although it was constitutionally enshrined, but did not receive a well-established practice of implementation in Ukraine. The conciseness of the provisions of the Constitution of Ukraine does not allow to fully disclose its content. Therefore, it is expedient for the Constitutional Court of Ukraine to clarify its essence at the level of a separate interpretative act. This principle has a complex nature. On the one hand, it provides for a responsible attitude of the state to the implementation of its functions, and above all, for the establishment and protection of human rights and freedoms (positive responsibility), on the other hand, it obliges the state to be responsible for illegal decisions, actions and omissions, which violate the rights and freedoms of individuals (retrospective liability). The positive responsibility of the state to the person should be realized, first of all, through service of the state to each private person. The first prerequisite for such service is the introduction in practice of the concept of “human-centeredness” as a new ideology of public service. The institution of retrospective responsibility of the state to man must also undergo its consistent devel- opment. First of all, it is a question of further development of norms which are a legal basis of material respon- sibility of the state for illegal decisions, actions or inaction by which rights, freedoms and interests of the private person are broken.