Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив параметрів ферментативної обробки на вихід пресової гарбузової олії та її властивості(2023) Вовк, Ганна Олександрівна; Носенко, Тамара ТихонівнаУ роботі досліджено вплив параметрів попередньої обробки гарбузового насіння ферментними препаратами протеолітичної та целюлолітичної дії на вихід пресової олії, її показники складу та якості. Для попередньої обробки були використані ензимний препарат ПЕНІЦИЛОПЕПСИН («Ензим Біотех», Україна) із протеолітичною активністю та ЦЕЛЮЛАД («Ензим Біотех», Україна) із целюлолітичною, геміцелюлазною та ксиланазною активністю. Ферментативну обробку насіння проводили сумішшю даних препаратів при співвідношенні 7:3 протягом 2 год. при рН 5,2 та температури 48-54 °С. Було досліджено наступні вплив наступних параметрів ферментативної обробки: кількості ферментної суміші, яку змінювали в межах від 0,3 %, до 2,4 % від маси насіння, та маси внесеної разом з ферментами вологи в діапазоні від 15 % до 50 %. Встановлено, що раціональними параметрами ферментативної обробки гарбузового насіння в дослідженому діапазоні є маса суміші ферментних препаратів ПЕНІЦИЛОПЕПСИН та ЦЕЛЮЛАД 0,6 % від маси насіння та кількість внесеної з ферментами вологи 35 % від маси насіння. За таких технологічних параметрів вихід пресової гарбузової олії становив 65,6 %, що майже на 6 % вище, ніж у контролі. Кислотне та анізидинове число контрольного зразка олії та олії, вилученої після ферментативної обробки насіння, суттєво не відрізнялись. Проте вміст пероксидних сполук в олії, вилученій після ферментативної обробки насіння, був нижчим. Загальна антиоксидантна активність олії, визначена за реакцією гасіння радикалів 2,2-дифеніл-1-пікрілгідразілу протягом 30 хв., була вищою в зразках олії після обробки насіння за максимальної дослідженої вологості (50 %). Одержані результати свідчать, що попередня ферментативна обробка насіння гарбузів протеолітичними та целюлозолітичними ферментними препаратами є перспективним методом підвищення виходу олії.Документ Вплив попередньої ферментативної обробки насіння на склад пресової гарбузової олії(2018) Носенко, Тамара Тихонівна; Вовк, Ганна Олександрівна; Королюк, Тамара Андріївна; Голубець, Ольга В.Метою роботи було дослідження впливу попередньої обробки насіння ферментними препаратами із протеазною та целюлазною активністю на показники складу гарбузової олії. Попередню обробку гарбузового насіння ферментними препаратами проводили протягом 2 год за температури 48-54 °С при співвідношенні протеазної та целюлазної активності як 7:3. Жирнокислотний склад олій досліджували за допомогою газово-рідинної хроматографії. Визначення ізомерного складу токоферолів здійснювали методом високо ефективної рідинної хроматографії з використанням колонки з оберненою фазою. Склад стеролової фракції визначали після тонкошарового розділення неомилюваної фракції ліпідів газовохроматографічним методом із полум’яно-іонізаційним детектором. Одержані результати свідчать про відсутність достовірних відмінностей складу жирних кислот та груп фітостеролів між контрольним зразком олії та олією, одержаною із насіння після його обробки гідролітичними ферментами. В олії, одержаній із насіння після ферментативної обробки, масова частка токоферолів була на 68 % вищою, ніж у контролі. Найбільш суттєва різниця спостерігалась за вмістом δ-токоферолу, його вміст у олії після ферментативної обробки був у кілька разів вищим порівняно із контрольним зразком олії. Масова частка α-токоферолу в експериментальному зразку олії була близькою до оптимальної концентрації для антиоксидантної активності даного гомологу. Масова концентрація сквалену була приблизно на 10 % нижчою в олії, вилученій із насіння, обробленого гідролітичними ферментами. Таким чином, попередня обробка гарбузового насіння ферментативними препаратами із протеазною та целюлазною активністю не впливає на жирнокислотний та стероловий склад пресової гарбузової олії. Одночасно в олії після ферментативної обробки суттєво зріс вміст токоферолів, що позитивно впливає на антиоксидантні властивості олії, підвищуючи її стійкість до окиснення, що може подовжити термін придатності олії до споживання. The aim of this work was to investigate the effect of pre-treatment of seeds with enzymatic preparations with protease and cellulase activity on the parameters of pumpkin oil composition. Pre-treatment of pumpkin seeds with enzyme preparations was carried out for 2 h at a temperature of 48-54 ° C with a ratio of protease and cellulase activity as 7: 3. Fatty acid composition of the oils was investigated using gas-liquid chromatography. Determination of the isomeric composition of tocopherols was carried out by high-performance liquid chromatography using a reverse phase column. The composition of the sterol fraction was determined after thin-layer separation of the non-saponificated lipids fraction by gas chromatography with a flame-ionization detector. The obtained results indicate that there are no reliable differences in the composition of fatty acids and phytosterols between the control oil and oil obtained from the seeds after treatment with hydrolytic enzymes. In the oil obtained from the seeds after enzymatic treatment, the total content of tocopherols was 68% higher than that of the control. The most significant difference was observed in the content of δ-tocopherol, its content in the oil after enzymatic treatment was several times higher compared to the control oil sample. The mass fraction of α-tocopherol in the oil sample after enzymatic treatment was close to the optimal concentration for the antioxidant activity of this homologue. The mass concentration of squalene was about 10% lower in oil extracted from seeds treated with hydrolytic enzymes. Thus the pretreatment of pumpkin seeds with enzymatic preparations with protease and cellulase activity does not affect the fatty acid and sterol composition of pressed pumpkin oil. Simultaneously, in the oil after enzymatic treatment, the content of tocopherols increased significantly, which positively affects the antioxidant properties of the oil, increasing its oxidation stability, which can extend the shelf life of the oil.Документ Comparative study of walnut and pumpkin seeds oils biological value and oxidative stability(2019) Nosenko, Tamara; Korolyuk, Tamara; Usatyuk, Svitlana; Vovk, Hanna O.; Kostinova, TetianaThe work is devoted to the study of the biologically active components content and the oxidation stability of oils from non-traditional raw materials such as walnuts and pumpkin seeds. The content of phospholipids, carotenoides, chlorophylls, tocopherols and sterols as well as fatty acids and tocopherol homologues composition, acidity and oxidation stability of walnut and pumpkin seeds oils were determined. The walnut and pumpkin oils contain a significant amount of polyunsaturated fatty acids, in particular, the walnut oil contains linolenic acid and has close to the recommended ratio of ω-3: ω-6 polyunsaturated fatty acids. The linoleic (polyunsaturated, ω-6) and oleic (monounsaturated) fatty acids were dominated in fatty acids composition of pumpkin oil, the sum of saturated fatty acids was three times higher than in walnut oil. The important property of walnut oil is very high ratio of ω-3:ω-6 polyunsaturated fatty acids, that was 1:5 almost the same as recommended by dietologists for human diet. The difference of total tocopherols content of two oil samples was slight, but tocopherol homologues composition was very distinctive, that is the β-tocopherol was the main in the walnut oil and α-tocopherol − in the pumpkin seeds oil, respectively. Acidity of investigated samples of oils have increased sufficiently fast, reaching the value close to 4 mg KOH/g of oil during the 63 and 70 days for walnut and pumpkin seeds oils, respectively. Oxidative stability of two oil samples were estimated as peroxide value changes during 98 days of oil storage. It was shown that the induction period of walnut oil oxidation, measured as peroxide value increase initiation, was 56 days, inspite of high content of polyunsaturated fatty acid content and particularly linolenic acid in this oil. Duration of induction period of pumpkin seeds oil oxidation and shelf life were 70 and 98 days, respectively, while shelf life of walnut oil was about 90 days. The higher resistance of pumpkin oil to oxidative damage is primarily due to the fatty acid composition of this oil, namely to the high content of saturated and monounsaturated fatty acids and almost twice lower content of polyunsaturated fatty acids compared to the walnut oil. Both oils can be recomended as a valuable source of polyunsaturated fatty acids, antioxidants and vitamins for human nutrition.Документ Дослідження впливу НВЧ-оброблення на термін придатності гарбузової та горіхової олії(2014) Королюк, Тамара Андріївна; Усатюк, Світлана Іванівна; Арсеньєва, Лариса Юріївна; Дербугова, Галина ЛюбомирівнаБуло проведено дослідження жирнокислотного складу, визначення пероксидного і кислотного чисел олії насіння гарбуза та волоського горіха, які піддавали НВЧ-обробленню, порівняно з необробленими оліями. На основі зміни пероксидного та кислотного чисел у процесі зберігання олії встановлено період індукції та термін придатності олії. Результати досліджень показали, що НВЧ-оброблення олії несуттєво впливає на жирнокислотний склад і термін придатності олії. Також було встановлено, що гарбузова олія є більш стійкою до окиснення, ніж горіхова. The investigations of pumpkin seed and walnut oil fatty acid composition, peroxide and acid value were carried out for microwave treated in comparison with untreated oil samples. The induction time and shelf life of the oils were estimated on the base of peroxide and acid value shift during storing of the oils.The research data showed insignificant impact of microwave treatment on the fatty acid composition as well as on the shelf life of the oils. Besides, pumpkin seed oil was found to be more resistant to oxidation than walnut oil.