Статті
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7522
Переглянути
19 результатів
Результати пошуку
Документ Співвідношення поетичної та прозової мови у сучасній українській літературі(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаАвтор статті звертає увагу на співвідношення прозових і віршових чинників у низці творів української літератури, зокрема у взірцях межових форм – лірично-прозових мініатюрах Ольги Кобилянської та М. Зимомрі, версе П. Тичини та верлібрі В. Кордуна; текстах, які засвідчують собою спроби надати нового значення традиційним віршотворчим елементам – віршах Б.-І Антонича, М. Рильського, Д. Павличка, Ю. Коваліва. Задля досягнення заявленої мети вжито також елемент художнього експерименту, передусім розбиття прозових фрагментів на віршові рядки. The author of this article pays attention to the correlation between prose and verse factors in an array of Ukrainian literary works, particularly in those representing the marginal forms – lyrical-prose miniatures by Olha Kobylyanska and M. Zymomria, versets by P. Tychyna and free verse by V. Kordun; in texts that display the poets’ attempts to renovate the traditional poetic elements, which are verses by B.-I. Antonych, M. Rylsky, D. Pavlychko, Yu. Kovaliv. To achieve the objectives set up, there was used the element of experiment, primarily dividing the prose fragment into verses.Документ Concept Sphere of ‘Young Poland’ Free Verse Writing in Critical and Artistic Dimensions(2021) Naumenko, NataliiaThe article gives a synesthetical analysis of several poems taken from ‘Young Poland’ (‘Młoda Polska’) period, considering its critical interpretations during the 20th – the beginning of the 21st cemtury. Studying Lesya’s survey of the ‘Young Poland’ poetry has conditioned the subject of this research, which is such insufficiently explored field as free verse writing. The nature of free verse would allow determining the specifications of generic and stylistic diffusion in works of a certain poet and observe formation of an individual vision of the world thereby reflected in re-interpreted initials of folklore verse. Taking impressionism, which is believed to be the common stylistic marker for ‘Young Poland’ lyrics, into consideration can evoke the researcher’s interest to vers libre as one of its characteristic phenomena.У статті з позицій синтезу мистецтв проаналізовано вільновіршову поезію періоду «Молодої Польщі» на тлі її критичних осмислень упродовж ХХ – початку ХХІ століть. Уважний погляд на формальні та змістові особливості молодопольської поезії зумовлює актуальність нашого дослідження – такий маловивчений аспект цього феномена, як вільне віршування. Природа верлібру дозволить визначити особливості взаємопроникнення жанрово-стильових рис у творчості певного автора і формуванні індивідуальної поетичної картини світу, заломлену крізь переосмислені фольклорні первини вільного вірша. Імпресіонізм, який, за свідченням переважної більшості науковців, є спільним стильовим знаменником лірики «Молодої Польщі», спонукає дослідника звернути увагу на верлібр як одне з його характерних явищ.Документ Поезія Івана Франка "Мамо-природо!.." як інваріант сучасного наукового дослідження(2022) Науменко, Наталія ВалентинівнаНаукова поезія – різновид поетичної творчості, в якій думка виявляє нерозривну естетичну єдність раціонального й ірраціонального першоелементів, а наукова компонента визначає зміст твору, напрям розвитку ліричної теми. У цій статті зроблено спробу осягнути формозмістові характеристики поезії Івана Франка “Мамо-природо!..” з циклу “В плен-ері”, зокрема її композицію та мову як засновки для створення новітньої парадигми наукового дослідження. Просодичні елементи, передусім вільновіршову форму та постійну зміну темпоритму мовлення ліричного оповідача, відтак утверджено як чинники творчого контакту з реципієнтом, спонуки до самостійного осмислення реальності в категоріях термінів, запозичених із різних наук. Scientific poetry is now asserted as the form of a poetic work in which the thought reveals itself as an esthetic integrity of rational and irrational initials, and the scientific component, in turn, determines the substance of the verse and thenceforth the trend of a lyrical theme development. Ukrainian scientific poetry, dating back to Ancient Rus period, obtained the new forms and sense at the end of the 19th century – firstly, in Ivan Franko’s heritage. The author of this article made an attempt to comprehend the formal and substantial characteristics of I. Franko’s poem ‘Mamo-pryrodo!..’ (‘You Mother Nature!..’) that belongs to the cycle ‘In the Plain Air’: particularly, its composition and language are defined as the precedents to create the novelty paradigm of the scientific research.Документ Specifications of Free Verse Writing in Lesja Ukrajinka’s Heritage(2021) Naumenko, NataliiaThe article gives an analysis of several poems taken from Lesja Ukrajinka’s nature philosophical verses written in the free form. What became the initials for this research was the nature of free verse, which would allow determining the specifications of generic and stylistic diffusion in works of a certain poet and observe formation of an individual vision of the world, thereby reflected in re-interpreted initials of folklore verse. The objectives of this work are to establish the formal and substantial features of free verse writing in the poetic works by Lesja Ukrajinka upon studying three most famous free verses (“Fragments from the Letter,” “Ave Regina!”, and “Spring in Winter”). Concisely, there was concluded that the formal and substantial conceits of Lesja’s creativity, the choice of genre and versification order first, evidence her endeavor to return to initial artistic syncretism. Particularly, her free verse, upon combining the prosodic systems dominant in Modernist literary process in Ukraine, appears to be the successor of preliminary versification traditions (folk duma verse) and, at the same time, the founder of those new. It is the factor that defines the special imagery of free verse works, including various lexical massifs (exotic, colloquial, or dialect words), artistic and scientific terms, and composition of a verse as a narration with profound philosophical content.Документ Onomatopoeias of contemporary Ukrainian poetry in the aspect of artistic synthesis(2020) Naumenko, NataliiaThe associative conceits, evoked by a concrete image in an author, a reader, or a speaker of a free-verse lyrical work, often get divergent, bearing a resemblance to the complicated system of concentric circles. However, they would converge on the certain level of perception, owing to the fact that the coincidences of associative fields are able to reveal the archetypal content of initial images. Therefore, the artistic imagery of a poetic work synthesizes the visual and audible component in its intonation dimension. This will significantly enlarge the volume of esthetic information, together with the speaker’s emotional attitude which is able to suggest an image expressed in a poem to a reader. Асоціації, які образ, виражений конкретним поняттям, викликає в автора, реципієнта й ліричних персонажів верлібрової поезії, розходяться в різні боки, являючи собою складну систему концентричних кіл. Але на певному рівні сприйняття вони збігаються. Адже на стику асоціативних полів, творених довкола образу, вельми часто приховується первозданне – архетипне його значення. Отже, художня мова вірша має сприйматися як візуально, так і на слух, в інтонаційному звучанні. Це значно посилює обсяг естетичної інформації, додаючи до неї емоційне ставлення мовця та сугестуючи його читачеві.Документ Мандала як модель поетичної світобудови Віри Вовк(2019) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті з культурологічних позицій аналізуються головні принципи побудови художнього світу, явлені у збірках Віри Вовк «Мандаля» (1980) та нашого співвітчизника В. Корнійчука «Я такий, як кольори у Реріха...» (2006). Стверджується, що принцип мандали, покладений в основу кожного з вільновіршів в обох книгах, дозволяє авторам оприявнити приховані естетичні потенціали архетипних образів, а читачеві – долучитися до започаткованого авторами акту творення власного художнього світу. Актуальності ця тема набуває у зв’язку з поширенням зацікавленості українців східними духовними практиками, зокрема застосуванням мальованих мандал для гармонізації внутрішнього світу. Адже, на думку психологів і лікарів, мандала-терапія поєднує елементи психотерапії, енерготерапії й відтак допомагає краще зрозуміти себе і проникнути у глибини своєї підсвідомості; мандала-терапія – один із найбільш сильних і ефективних засобів, який дає людині життєві сили, допомагає їй стати тим, ким вона є насправді. Тому автор статті шляхом «повільного прочитання» віршів доводить, що доданий до створення та споглядання мандали прийом «лікування словом», у нашому випадку – поетичним твором, здатен посилити позитивну енергетику візуального зображення.Документ Вільновіршова практика Лесі Українки в художній системі неоромантизму(2019) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті простежено шляхи імпліцитного та експліцитного втілення верлібрових форм у поетичному доробку Лесі Українки. Цей феномен, який є компонентом складного процесу під умовною назвою «верлібризація» (В. Руднєв), зумовлено характерним на зламі ХІХ – ХХ століть прагненням до оновлення віршового вислову, творчим переосмисленням фольклорної традиції й знакових літературних форм, а також досвідом перекладацької діяльності письменників. Показано, що ще в роботі над перекладами давньоєгипетських поезій та ведичних гімнів Леся Українка зробила концептуальний крок до створення власного стилю вільновіршування, атрибутивними рисами якого стали вживання різностопних трискладових розмірів, мистецька синестезія, інтертекстуальність. The article represents the analysis of the ways to explicitly and implicitly implement the free verse forms by Lesya Ukrayinka in her poetic works. This phenomenon as the constituent of the complex process named ‘vers libre’ization’ (a definition invented by Vadym Rudnev) was conditioned by the aspiration to renew the versified language, to interpret creatively the folklore traditions and the prominent literary forms, and also to actualize the translational experience, which factors are believed to be immanent to the fin de siecle. There was shown that, having worked over the translations of ancient Egyptian poems and Vedic hymns, Lesya Ukrayinka had elaborated her own style of free versification identified by the following features: using the various three-syllable feet; artistic synthesis; intertextuality.Документ An Endeavor of Freedom: Modern Anthologies of Ukrainian Free Verse(2018) Naumenko, NataliiaThe main problem of researching the semantics of free verse and its translations is that every literary critic is free to look at this intricate genre, choosing one’s own set of tropes and figures to interpret it in written form. These facts were considered in this study of original Ukrainian free verse works and their interpretations, regarding the specific treats of languages to use. The anthology Вільний вітер. Волен вятър published in Kharkiv in 2017 became a material for this research. This issue makes a good opportunity for one reader to get acquainted with Bulgarian culture, and for another to actualize their knowledge about this country on Black Sea coast. The 20th century free verse writing represents quite active and flexible use of natural philosophical imagery in the artistic texture of the poems. These are different functions for it to fulfill (from decorating the lyrical narration up to expression of an essence of the work), stylistic means, and formation of the new connotations on the base of traditional meanings. Studying the interpretations of traditional genres and their poetics in compositional and lingual dimensions of both Ukrainian and Bulgarian free verses (those included into Вільний вітер) allowed seeing the fact: the more the author gets into the internal world of the character and one’s relationships with nature, the wider becomes the circle of meanings for the cultural conceit, image, and symbol. Furthermore, the larger research field gets opened for comparison of aforesaid meanings in various languages, not only Ukrainian and Bulgarian.Документ Актуалізація архаїчних вільновіршових форм у поезії ХХ століття(2017) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті проаналізовано особливості версифікації у пам’ятці давньослов’янської літератури «Слово о полку Ігоревім» на основі її переспівів та автентичних писемних творів ХХ століття. Показано, що інтерес до вільного віршування, який виник наприкінці ХІХ ст., значною мірою зумовив актуалізацію стародавніх віршових форм і надання нового змісту традиційним образам, якими показано історичну подію та її відлуння у мирному часі. The article gives an analysis of versification specificity in The Song of Igor’s Campaign – the masterpiece of ancient Slavic literature, based on its interpretations and authentic written long poems of the 20th century. There is shown that the interest to free verse appeared at the end of the 19th century has significantly conditioned the actualization of the ancient verse forms and the new meaning for traditional images to show the historical event and its echoes in peaceful times.Документ До питання про інтерпретації концепту «вільний вірш» у літературознавстві слов’яномовних країн(2017-04) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті на основі аналізу поняття «вільний вірш» (верлібр) в українському та зарубіжному (слов’яномовному) літературознавстві простежено еволюцію сконцентрованої в термінові концепції вільного віршування: від прояву учнівства, наслідування, експериментаторства до становлення індивідуальної філософії, закладеної в поетичному вислові. Студії даного різновиду віршування дозволили говорити як про «звільнення», так і про кардинальне для новітнього бачення верлібру «вивільнення» прихованих світоглядно-естетичних можливостей авторського чуття-мислення. The article gives a review of different free verse theories appearing in Russian, Ukrainian, Bohemian, Polish, and Bulgarian literary science. The author observed the evolution of the ‘free verse’ conceit concealed in a lapidary term: from the moment of scholarly imitation and experimentation to creating the individual philosophy contained in poetic work. The studies of the given kind of versification allowed talking about both ‘liberation’ and crucial for contemporary vers libre ‘disengagement’ of latent esthetic potentials of the poet’s sensual and rational nature.