Тези доповідей, матеріали конференцій
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7373
Переглянути
54 результатів
Результати пошуку
Документ Інноваційна технологія вакуумної перегонки із збереженням життєдіяльності дріжджів(2021) Булій, Юрій Володимирович; Карпутіна, Маргарита Віталіївна; Ободович, Олександр Миколайович; Сидоренко, Віталій Володимирович; Хоменко, В. А.Представлено результати вакуумної дистиляції за визначених технологічних параметрів роботи бражної колони. Визначено, що в бражній колоні призупиняється новоутворення домішок, в бражному дистиляті зменшується вміст органічних домішок спирту, в післяспиртовій барді зберігаються цінні амінокислоти і вітаміни, та залишаються «живими» дріжджі.Документ Використання чистої культури дріжджів у пивоварінні(2023) Розмеріця, Ольга Володимирівна; Пархоменко, Анастасія Михайлівна; Мукоїд, Роман МиколайовичАктуальною проблемою у крафтовому пивоварінні є забезпечення пивоварної промисловості різними чистими культурами дріжджів з різними властивостями бродіння. Для крафтових пивоварень на ринку запропоновано комбінацію чистих культивованих дріжджів і живильного середовища, щоб, зокрема, невеликі виробництва могли легше розпочати власне культивування. Адже деякі сорти пива не можна зробити якісно без рідких дріжджів, просто тому, що вони не мають еквівалентних штамів у висушеній формі. Справа в тому, що не всі дріжджові штами добре переносять процес сушки, і тому в рідкій формі є набагато більше штамів порівняно з сухими. Це стосується, наприклад, таких бельгійських сортів як «блонд», «дубль», «тріпль». Багато пивоварів стверджують, що неможливо виготовити хороше бельгійське пиво з використанням сухих дріжджів. Виготовлення пива з такими дріжджами є більш вимогливим, але не таким складним, як може здатися. А смак пива, посилений рідкими дріжджами, – чудова винагорода за їх використання у пивоварніДокумент Інтенсифікація процесів зброджування пивного сусла(2021) Сєдих, Кaмiлa Юрiївнa; Пархоменко, Анастасія Михайлівна; Кошова, Валентина Миколаївна; Мукоїд, Роман Миколайович; Василів, Володимир ПавловичПроцеси бродіння і доброджування є найважливішими при виробництві пива. Під час того, як відбуваються ці процеси, окрім власне бродіння і доброджування, відбувається накопичення діоксиду вуглецю, спирту, біологічно-активних речовин, таких як вітаміни. Саме в процесі бродіння і доброджування утворюється смак, аромат та колір пива. Використання цитрату цинку у кількості 0,10 мг/дм3 покращує бродильну здатність пивоварних дріжджів та комплексу мікроелементів 0,05 мг/дм3 покращують бродильну активність та мають найкращі показники мертвих клітин порівняно з контролем.Документ Перегонка і дистиляція бражки із збереженням життєдіяльності дріжджів(2021) Булій, Юрій Володимирович; Мукоїд, Роман Миколайович; Пархоменко, Анастасія МихайлівнаПроведення перегонки і дистиляції бражки в бражній колоні під вакуумом дозволяє отримати хлібопекарські дріжджі із барди, бражний дистилят з меншим вмістом домішок, підвищити якість спирту і кормову цінність барди. Відомо, що оптимальною для життєдіяльності дріжджів є температура 27-33 °С. При температурі 45-50 °С дріжджі припиняють життєдіяльність. Метою роботи було встановлення оптимальних технологічних параметрів роботи бражної колони, за яких дріжджі зберігають свою життєдіяльність. Для вирішення поставленої задачі у виробничих умовах була змонтована експериментальна бражна колона циклічної дії діаметром 300 мм, яка містила 24 лускаті тарілки. Практично доведено, що для реалізації інноваційного способу в нижній частині бражної колони розрідження повинно становити 695 мм. рт. ст. (93 кПа), у верхній її частині 710 мм. рт. ст. (95 кПа). За таких умов температура в нижній частині колони становить 38 оС, у верхній її частині 28 оС, в колоні призупиняються новоутворення домішок, у тому числі складних естерів, в бражному дистиляті зменшується вміст органічних домішок спирту, в післяспиртовій барді зберігаються цінні амінокислоти і вітаміни, що в значній мірі покращує кормову цінність барди, та залишаються «живими» дріжджіДокумент Біосинтез молочної кислоти генетично модифікованими дріжджами Saccharomyces cerevisiae(2020) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаВ останні роки у світі збільшується цікавість до біополімерів, які отримуються з відновлювальної сировини. Одним з найбільш перспективних полімерів на біологічній основі є полімолочна кислота, яка широко використовується в якості пакувального матеріалу. Дана кислота в основному отримується за рахунок ферментації мономеру – молочної кислоти. Природними продуцентами молочної кислоти є молочнокислі бактерії. Однак, вони володіють певним недоліком, зокрема, є чутливими до високих концентрацій кислот в поживному середовищі. Тому, отримання молочної кислоти в промислових масштабах вимагає нейтралізації під час ферментації та подальше виділення молочної кислоти з отриманої солі лактату. В свою чергу дріжджі Saccharomyces cerevisiae володіють високою кислотостійкістю, тому вони є перспективною альтернативою для виробництва молочної кислоти. Тому, вченими було генетично модифіковано сахароміцети з метою отримання молочної кислоти.Документ Синтез етанолу рекомбінантними дріжджами Saccharomyces cerevisiae на лігноцелюлозній сировині(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаНа сьогодні сільськогосподарські культури втратили свою актуальність як джерело для отримання біоетанолу, оскільки на це витрачається велика кількість сировини, яку потрібно вирощувати протягом тривалого часу на великих площах. Так, перспективним є створення дріжджових продуцентів етанолу, що можуть використовувати лігноцелюлозну сировину.Документ Saccharomycetes as biological agents for the mediated biosynthesis of silver nanoparticles(2021) Kharchenko, Yevgen; Skrotska, OksanaThe most commonly used are chemical and physical methods of silver nanoparticles (AgNPs) synthesis, but there is also biological synthesis, which is a promising and more environmentally friendly method. Synthesized using the supernatant Saccharomycescerevisiae M437 AgNPs had a spherical shape. AgNPs that were obtained using a cell-free aqueous extract of S. cerevisiae M437 had an oval shape.Документ Синтез наночасток срібла за допомогою сахароміцетів(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Коваль, Ростислав ВіталійовичРозглядаючи наночастки срібла у розрізі практичного застосування у медицині, великий практичний інтерес у якості продуцента викликають дріжджі. Дріжджі Saccharomyces сerevisiae є одним з найбільш досліджених і широко використовуваних у промисловості мікроорганізмів, адже культура сахароміцетів досить швидко росте і не вибаглива до поживних середовищ та не потребує особливих умов проведення процесу біосинтезу. Дріжджові клітини містять більшу кількість ферментів редуктаз, які беруть участь в утворенні наночасток, а їх мембрани виділяють адгезивні білки, які можуть сприяти закріпленню іонів металу на мембрані клітини.Документ Синтез дріжджами роду Saccharomyces наночасток срібла з антибактеріальними властивостями(2021) Потапенко, Валерія Віталіївна; Скроцька, Оксана ІгорівнаНа сьогоднішній день лікарі часто стикаються зі складнощами під час лікування пацієнтів від хвороб бактеріального походження. Бактерії швидко набувають стійкості до антибіотиків, тому актуальним є пошук нових агентів для боротьби з патогенними бактеріями. Наночастинки срібла можуть бути альтернативою антибіотиків через їх унікальні антибактеріальні властивості. Дріжджі роду Saccharomyces є непатогенними та безпечними для роботи мікроорганізмами, тому їх розглядають як перспективні обʼєкти для біогенного синтезу наночастинок срібла.Документ Особливості біосинтезу наночасток металів з використанням метаболітів дріжджів(2021) Лазюка, Юлія Володимирівна; Потапенко, Валерія ВіталіївнаНа сьогоднішній день розроблено багато методів «зеленого» синтезу наночасток металів з використанням метаболітів бактерій, грибів та дріжджів. Але перевагами синтезу саме за допомогою дріжджів є розмір отриманих наночасток, низька температура та коротка тривалість біосинтезу. Біосинтез наночасток металів дріжджами може відбуватись за допомогою позаклітинних та внутрішньоклітинних метаболітів.