Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Порівняльне вивчення інгібуючої дії синтетичних, природних та комплексних препаратів на клінічні ізоляти ВІЛ-1, виділені в Україні
    (1997) Антоненко, Світлана Василівна; Барбашева, О. В.; Карпов, Олександр Вікторович; Співак, Микола Якович
    В дослідах in vitro на моделі гострої ВІЛ-інфекції з використанням клінічних ізолятів ВІЛ, виділених в Україні, вивчали в порівняльному плані проективну дію препаратів модифікованих нуклеозидів (АЗТ, Д4Т) різних виробників, а також індукторів інтерферону полірибонуклеотидної природи та молекулярного комплексу дріжджова РНК – тилорон. Встановлено, що за захисною дією та пригніченням синтезу р24-антигена препарати модифікованих нуклеозидів вітчизняного виробництва практично не відрізняються від закордонних аналогів, індуктори інтерферону менш ефективні, причому молекулярний комплекс дріжджова РНК – тилорон діє краще за останні, наближаючись по ефективності до нуклеотидних препаратів. З огляду на різницю в механізмі дії препаратів обох вказаних типів зроблено висновок про перспективність їх поєднаного застосування в терапії СНІДу. In in vitro experiments using an acute HIV-infection model and clinical HIV isolates the authors have made comparative studies of modified nucleosides (AZT, D4T) protective action, the preparation being of different producers, as well as of polyribonucleic interferon inducers and of molecular complex yeast RNA – tilorone. It was found that modified nucleosides producted in Ukraine do not significantly differ from foreign ones in their protective effect and their inhibitory action on p24-antigen synthesis, whereas interferon inducers is less effective, moreover yeast RNA – tilorone molecular complex acts better latest ones, and approach to nucleoside preparations according this effectivity. Taking into account the difference in the both type preparations mechanisms of action it was done conclusion about effectivity of their usage in AIDS therapy.