Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Борис Лазаревський про повсякденне життя еміграції в Парижі (за матеріалами щоденника «Ma Vie»: 1927–1929 рр.)(2020) Береговий, Сергій Ігорович; Силка, Оксана ЗахарівнаУ статті вперше зроблено спробу частково висвітлити зміст одного із численних томів щоденникових записів російського та українського письменника, громадсько-культурного діяча української еміграції у 20 – 30-х рр. ХХ ст. Б. Лазаревського (1871–1936 рр.). У пропонованих матеріалах аналізується паризький «Щоденник» за 1927–1929 рр., зокрема, сфера повсякденного життя емігрантів. Abstract. Introduction. Researching of the personal, social and creative life of the representatives of Ukrainian emigration of the 20–30s of the twentieth century, manifestations of their mental traits, psychological and behavioral responses afford us an opportunity to understand the context of the relevant historical period and surroundings. The diary notes of writers, scholars, military and priests are important 109 Серія «Історичні науки», 2020 sources that researchers rely on. The subject of the proposed article is The Paris Diary of Borys Lazarevsky, who was a Russian and Ukrainian fiction writer, a son of a famous Ukrainian historian Olexander Lazarevsky (1834–1902). The author’s notes as a projection of the Parisian expatriate life are relevant in the context of these issues, including everything “denoted by a Ukrainian marker”: reflections on Ukraine, assessments of certain events of life, culture and people related to them. Purpose. The purpose of the article is to introduce the contents of The Paris Diary of B. Lazarevsky for 1927–1929 to the Ukrainian historiographic space. B. Lazarevsky kept diary notes throughout his life. There is a prevailing assertion that there are 60 volumes of such entries. The emigration period is represented only by the volume from 1924 to 1925, which is kept in the Russian State Archive of Literature and Art (Moscow) and an exemplar for 1927–1929. The last one from the time of its founding is still kept in the private collection of the family of I. Goncharenko. Results. B. Lazarevskyj was a well-known figure in both Russian and Ukrainian immigrant communities. His name is often recorded in the Russian-speaking secular chronicle of Paris next to the names of the famous figures of culture. Thanks to his charisma, literary talent, public activity, personal relations B. Lazarevskyj received material assistance from the President and the Government of Czechoslovakia until 1930. He lived poorly, but he loved Paris: streets and parks, theatres and cinemas, transport and the press, he adored the Parisian lifestyle because of its publicity, a crowd of beautiful and uninhibited women, its leisure and communication. Originality. For the first time the content of the diary entries for 1927 – 1929 by B. Lazarevsky was partly analyzed in contemporary Ukrainian historiography. Conclusion. Borys Lazarevsky’s Diary for 1927–1929 (both his own manuscripts and his correspondence) is a valuable and important original source, the study, analysis and publication of the content of which will supplement contemporary Ukrainian historiography in the researches of Ukrainian emigration of the 20–30s of the twentieth century. We consider that the development of following areas are very promising: B. Lazarevsky’s scientific and literary surroundings, his collaboration with the representatives of Ukrainian and Russian Paris emigration, the publication (for the first time) of their autographs; B. Lazarevsky’s assessment of contemporary political, social and cultural changes (for example, events in Ukraine – from the UPR to the USSR and the RSFSR) and others. Sympathies and antipathies, subjective perception of people and events are always the most interesting when they are dealing with a bright and an extraordinary personality, and that is exactly our point of view about Borys Lazarevsky. Private, personal and creative are interlaced and integral in this personality.Документ Фронтові дороги поета Івана Гончаренка: Київ-Одеса-Севастополь (на матеріалі родинного архіву)(2019) Силка, Оксана Захарівна; Береговий, Сергій ІгоровичУ статті висвітлено життєвий шлях та схарактеризовано перші літературні здобутки українського радянського поета Івана Івановича Гончаренка (1908–1988). Особливу увагу звернено на період 1941–1942 рр. – участь письменника у військових діях Другої світової війни, зокрема в обороні Одеси й Севастополя. Відзначено, що життєвий і творчий досвід І. Гончаренка є цінним сегментом у вивченні історії спеціального загону українських письменників-фронтовиків. Розвідку написано на основі приватних документів І. Гончаренка (спогадів, епістолярію, маргіналій), що зберігаються в родинному архіві його нащадків, передусім кандидата історичних наук, доцента С. І. Берегового. Детально проаналізовано мотиви воєнних подій та військових дій у творчому доробку поета. The article highlights the way of life and characterizes the first literary achievements of the Ukrainian Soviet poet Ivan Ivanovych Honcharenko (1908–1988). A special attention was paid to the years 1941–1942 – the period of time whenI. Honcharenkoparticipated in themilitary actions of the Second World War, in particular, in the defence of Odessa and Sevastopol. It is emphasized that the poet’s life and his creative experience are valuable components for studying the history of a special detachment of Ukrainian front-line writers who were seconded to the army. For the objective coverage of events in the life of the front-line writer in 1941–1942, based on I. Honcharenko’s personal documents (memoirs, epistolary, marginalia) from the private family archive, highlighted the period of his life from the first war days in Kyiv to the evacuation from Sevastopol in late May 1942. The documents are kept in the family archive of the poet’sdescendants, in particular, in the archive of the Candidate of Historical Sciences, associate professor S. I. Berehovyi. The military events and hostilities in the poet’s literary work were analysed in detail. Research methodology is based upon the work of French historical school “Annals” by applying the concepts of “mentality” and “author’s ego” in the understanding of its representatives. I. Honcharenko began his literary career in 1923withsome publications in the magazine “Molodyi Bolshevik” and the newspaper “Chervona Lubenshchyna”. During that period a number of lyric poetry was created. Over time, Ivan Honcharenko joined the Ukrainian writing cohort. He had close personal and professional relations with P. Tychyna, M. Rylskyi, A. Malyshko and many other representatives of the literary environment. Numerous testimonies of their friendship (letters, telegrams, gift inscriptions) are stored in the family archive. I. Honcharenko was among the defenders of Odessa, Sevastopol and Stalinhrad. He was a correspondent for the Army newspapers, working as a journalist and as a poet. He published two collections of the front lyrics “Odessa. Sevastopol” and “Prymortsi”. The family and private documentary collections of the creative and epistolary heritage of the Ukrainiansoviet writers are among the additional and equally important sources for the study of their personalities in the context of the era. Actually, a part of Ivan Honcharenko’s documentary legacy, which is kept in the family archive, allowed us to analyse his life and creative path in 1941– 1942. We consider the problem development of interpersonal communication of the Ukrainian writers as the participants of military actions of the period to be promising.Документ Репресована наука та освіта України (у контексті епохи 1920-Х – 1930-х років)(2017) Левицька, Надія Миколаївна; Береговий, Сергій ІгоровичУ статті досліджено, проаналізовано та систематезовано матеріал про гучні справи, відомих науковців і викладачів університетів України, які стали жертвами сталінського терору 1920–1930 рр. Біографії та трагічні долі людей подано в контексті епохи масових репресій проти української освіти та науки з боку радянської шовіністично-імперської системи. The article examines, analyzes and systematizes material about high-profile cases of famous scientists and professors of Ukrainian universities who became victims of Stalinist terror in 1920-1930. imperial system.Документ Викладачі Національного університету харчових технологій – жертви репресій 30-х років ХХ століття(2018) Левицька, Надія Миколаївна; Береговий, Сергій ІгоровичНа основі державних та університетського архівів, спогадів ветеранів НУХТ систематизовано матеріал про викладачів та керівників університету, що стояли біля його витоків (1920-1930 рр.) та зазнали репресій в роки сталінського терору. Біографії та трагічні долі професорсько-викладацького складу університету подані в контексті епохи масових репресій проти української освіти та науки з боку радянської шовіністично-імперської системи. On the basis of state and university archives, memoirs of veterans NUFT systematized the material about teachers and leaders of the University, which stood at its origins (1920-1930 years) and were subjected to repression during the Stalinist terror. The biographies and tragic fate of the teaching staff of the University are presented in the context of the era of mass repressions against Ukrainian education and science from the side of the Soviet chauvinistic imperial system.Документ Проблеми збереження і реставрації пам’яток архітектури Західної України (культура діалогу та діалог культур)(2012) Береговий, Сергій Ігорович; Кобилянський, Євгеній ЕдуардовичСтаття присвячена проблемам збереження і реставрації визначних шедеврів польської і української архітектури Західної України, введенню їх в європейський культурний контекст, налагодженню співпраці в цих питаннях на національному, регіональному і міжнародному рівні.