Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Перспективи використання прянощів у технології м'якого козячого сиру(2019) Фролова, Наталія Епінетівна; Ющенко (Гончар), Наталія Михайлівна; Корольчук, Ірина Миколаївна; Корабльова, Ольга АнатоліївнаПроблема збалансованого харчування є однією з найважливіших соціальних проблем сучасності. В умовах змін у харчуванні населення та білкового дефіциту все більше уваги приділяється збільшенню використання білкових ресурсів на харчові цілі, у тому числі створенню нових продуктів. Цінність таких продуктів визначається не тільки кількістю білка, але і його якістю. Козяче молоко багате казеїном і альбуміном, які містять важливі для організму людини амінокислоти. Сир м'який на основі козячого молока характеризується високою харчовою і біологічною цінністю, а також доступністю поживних речовин. Особливості фракційного складу казеїну козячого молока зумовлюють необхідність пошуку методів регулювання технологічних властивостей молока при виробництві сиру. Проведені дослідження обґрунтували доцільність використання прянощів – куркуми, імбиру та пажитника в технології сиру м’якого на основі козячого молока. Доведено, що внесення цих прянощів у сухому вигляді з розміром часток до 0,4 мм до нормалізованої суміші перед термічним обробленням у кількості 1,0 ±0,1 % знижує показник активної кислотності нормалізованих сумішей в середньому на 0,2 рН, забезпечує утворення більш щільного згустку, прискорює виділення сироватки і підвищує вихід продукту в середньому на (5,0 ±0,2 %). Утворення щільного згустку в контрольному зразку відбувалося протягом 60 хвилин, а в модельних зразках з вмістом 1% сухих прянощів – через 45 хвилин і гідратованому – через 50 хвилин. Такий технологічний ефект, очевидно, пов’язаний з адсорбцією компонентів прянощів на поверхні казеїнових міцел і, як наслідок, зі зниженням їх поверхневого потенціалу та подальшою агрегацією. Встановлено показники якості сиру м’якого, виготовленого з козячого молока з додаванням прянощів, протягом не менше 5 діб за температури (4 ±2 °С) та відносної вологості (85 ±5 %).Документ Біоекологічна характеристика рослин Salvia verticillata L. в умовах лісостепу України(2019) Корабльова, Ольга Анатоліївна; Рахметов, Дмалал Бахулович; Фролова, Наталія Епінетівна; Ющенко, Наталія Михайлівна; Шанайда, Максим; Свіденко , ЛеонідРід Salvia L. є одним з найбільших у сімействі Lamiaceae. Шавлія вертицілатна (Salvia verticillata L.) використовується при різних захворюваннях у народній медицині та як медонос. Мета роботи – дослідити мінливість біоекологічних і морфологічних ознак рослин і насіння виду S. verticillata, відібрати високоврожайні форми для використання в Україні на рівні сортів. Проведено порівняльні дослідження біометричних та морфологічних ознак, визначено кількісні та якісні характеристики насіння рослин виду S. verticillata. Встановлено, що маса 1000 насінин виду S. verticillata досить нестабільна протягом років зберігання. Маса 1000 насінин S. verticillata значно зменшується після трьох років зберігання. Встановлено, що в перші два роки зберігання насіння S. verticillata його схожість зберігається на досить високому рівні, на третій рік вона знижується втричі, через 4–5 років проростає поодиноке насіння, а на шостий рік – схожість дорівнює нулю. Залежно від ширини міжрядь і кількості зрізів визначали врожайність і продуктивність рослин S. verticillata як на свіжу зелену масу, так і на насіння. Біометричні дослідження показали залежність між міжряддями та кількістю генеративних пагонів і суцвіть на рослинах, продуктивністю насаджень. За площі живлення 35 х 15 см рослини мали тонкі стебла (112,5 ±3,6 шт./м2) і найменшу насіннєву продуктивність (0,8 г/рослину). За площі живлення 55 х 15 см рослини мали більш товсте стебло (152,0 ±4,0 шт./м2) і найвищу насіннєву продуктивність (до 5 г/рослину). Найбільшу продуктивність зеленої маси мали рослини, які вирощували з міжряддями 55 см. Доведено, що в умовах зони Лісостепу під час першого цвітіння необхідно заготовлювати сировину рослин виду S. verticillata для технічної переробки, а під час другого цвітіння – збирати насіння. Насіння S. verticillata під час зберігання слід оновлювати кожні 2–3 роки. На основі генофонду пряно-ароматичних рослин та інтродукційних популяцій в НБС НАНУ вперше в Україні створено сорт S. verticillata – «Мушкетер», який у 2016 р. занесено до Реєстру сортів України.