Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Характеристика полімерних матеріалів, що використовуються при виробництві бутильованої питної води(2023) Стаднічук, Наталія Олександрівна; Костюченко, Тетяна Петрівна; Кроніковський, Олег ІгоревичВикористання полімерних матеріалів у господарсько-питному водопостачанні є однією з гігієнічних проблем через можливий несприятливий вплив на якість води, що контактує з ними, за рахунок виділення вихідних мономерів, різних добавок і продуктів деструкції цих матеріалів. Пакувальні полімерні матеріали для виробництва бутильованої води повинні забезпечувати адекватний захист та мінімізувати зараження, запобігати пошкодженням та мати відповідне чинному законодавству маркування. Пакувальні матеріали, повинні бути не токсичними і не загрожувати безпеці та придатності питної води за певних умов зберігання та використання. Тара, що багаторазово використовується, повинна бути відповідно довговічною, легко піддаватися очищенню і дезінфекції. Останнім часом саме бутильована питна вода набула широкого розповсюдження як в промислово розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. Споживачі купують упаковану питну воду з таких причин, як зручність використання, смак. Важливими міркуваннями є також безпека та потенційна користь для здоров'я. Тому особливе значення на сьогодні має контроль безпеки матеріалів, що використовуються для виробництва бутильованої (фасованої) упакованої питної води. Бутильовану воду виробляють у різних ємностях – від пляшок на одну порцію до великих пляшок, що вміщують до 80 літрів. Призначену для споживання воду упаковують у різноманітні полімерні ємності (каністри, бутелі, пляшки), але самою найпоширенішою упаковкою серед них є пластикові пляшки та бутелі виготовлені з поліетилентерефталату та полікарбонату. Доцільність та безпека їх використання й розглядається в даній роботі.Документ Особливості безпечного використання і токсикологічна оцінка сучасного харчового пакування та вимоги до нього(2020) Горцева, Людмила Валентинівна; Костюченко, Тетяна Петрівна; Стаднічук, Наталія Олександрівна; Міхлик, Ірина Вікторівна; Кроніковський, Олег ІгоревичІнтенсивний розвиток індустрії харчових продуктів і напоїв призвів до впровадження нових пакувальних технологій, розширення ринку пакувальних матеріалів та збільшення об’єму їх використання. Різноманітність харчових продуктів і матеріалів, що використовуються для їх пакування, потребують індивідуального підходу до вибору пакування. Враховуються властивості пакувальних матеріалів, комплекс вимог загального та спеціального призначення і властивості харчового продукту, з яких головним є склад, консистенція, маса, умови зберігання й терміни реалізації. Основні матеріали, які використовуються для пакування харчових продуктів і напоїв: скло, полімерні та пластичні матеріали, алюмінієва фольга, жерсть, тканини, дерево, папір, картон, ламінати — багатошарове пакування. В останні роки особливого поширення набули полімерні та інші синтетичні матеріали, що застосовуються для пакування, зберігання, перевезення, реалізації харчових продуктів і в складі технологічного обладнання, приборів та пристроїв, які використовують при виготовленні харчових продуктів. Використання синтетичних матеріалів дає змогу економити традиційні матеріали. При цьому з ’являються нові можливості подовження термінів зберігання, зниження втрат харчових продуктів, а також забезпечення більш високих споживчих властивостей запакованої продукції. З гігієнічних позицій синтетичні матеріали, які контактують з їжею на різних етапах її виробництва і споживання, розглядаються як потенційно небезпечні тривалодіючі фактори, пов ’язані з можливістю міграції їх компонентів до складу продукту. У зв'язку з цим встановлено жорсткий гігієнічний регламент санітарно-епідеміологічної експертизи полімерних і синтетичних матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами, на етапах їх виробництва, реалізації та утилізації. Остання вимога, пов'язана з нормами екологічної безпеки нових синтетичних матеріалів, що надходять у біосферу, передбачає їхню максимально швидку біодеградацію в природному середовищі або промислову реутилізацію. The intensive development of food and beverage industry has led to the introduction of new packaging technologies, an expansion of the packaging materials market and an increase in their usage. The variety of food products and materials used for packing requires an individual approach in each case. Properties of packaging materials, the set of general and special purpose of food product, such characteristics as composition, consistency, mass, storage condition and terms of realization should be taken into account. The main materials used for packaging of food and beverages are glass, polymers and plastics, aluminum foil, tin, fabric, wood, paper, cardboard, laminates and combination as multilayer packaging. Polymeric and other synthetic materials have become especially widespread in recent years. They are used for packaging, storage, transportation, sale of food products and as a part of technological equipment, devices used in manufacture of food products. The usage of synthetic materials gives an possibility to save traditional materials. At the same time, new possibilities are emerging for prolonging shelf life, reducing food losses, as well as providing higher consumer properties of packaged products. From a hygienic standpoint, synthetic materials that come into contact with food at different stages of its production and consumption are considered as potentially dangerous lasting factors which are associated with the possibility of migration of their components into the composition of the product. In this regard, a strict hygienic regulation of sanitary-epidemiological examination of polymeric and synthetic materials intended for contact with foodstuffs was established at the stages of their production, sale and disposal. The latter requirement is related to the environmental safety standards of new synthetic materials entering the biosphere and provides their fastest biodegradation in the natural environment or for industrial re-utilization.