Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Небезпека ртуті для здоров’я населення Донецького регіону
    (2021) Дмитруха, Тетяна Іллівна; Маджд, Світлана Михайлівна; Черняк, Лариса Миколаївна; Лапань, Оксана Володимирівна; Петрусенко, Валентина Павлівна
    У статті розглядається проблема забруднення ртуттю в Донецькій області, а також зміни у здоров’ї місцевого населення під впливом ртуті. Дослідження показали, що у 35,5% людей, які живуть на забруднених територіях, є проблеми зі шлунком. 25% підтвердили гінекологічні захворювання, 13% - хронічний ієлонефрит, 11% - шлунковий і виразки дванадцятипалої кишки. Дослідження короткочасної та довготривалої пам’яті проводили у людей мешкають у забруднених ртуттю районах. Було встановлено, що майже 70% респондентів у віці 21-60 років років, 33% людей у ​​віці 15-20 років та близько 10% людей у ​​віці 5-14 років мали важку форму симптоми тривалого погіршення пам’яті. Зміни в роботі короткочасної пам'яті були зафіксовано, а саме: 31% опитаних осіб у віці 21–60 років, близько 16% осіб у віці 15–20 років, і приблизно 10% осіб у віці 5–14 років живуть на заражених ртутні території мали послаблення короткочасної пам’яті
  • Ескіз
    Документ
    Вивчення впливу гіпертермічної обробки насіння салату та хімічного забруднення ґрунту на ростові показники проростків
    (2021) Черняк, Лариса Миколаївна; Міхєєв, Олександр Миколайович; Маджд, Світлана Михайлівна; Дмитруха, Тетяна Іллівна; Лапань, Оксана Володимирівна
    Роботу присвячено встановленню впливу гіпертермічної обробки насіння салату та хімічного забруднення у ґрунті на ростові показники проростків. Зокрема, визначено рівень впливу декількох факторів на ростові харак-теристики салату, що використовується для біотестування ґрунту, забрудненого нафтопродуктами. У роботі досліджено вплив гіпертермічної обробки насіння салату насіння салату та хімічного забруднення ґрунту на ростові показники проростків. У якості хімічного забруднення використано авіаційний керосин у різній конце-нтрації по відношенню до орієнтовно допустимої концентрації вмісту нафтопродуктів у ґрунті. У результаті аналізу отриманих нами експериментальних даних встановлено, що для мінімальної концент-рації нафтопродукту у ґрунті, що використовувалась при досліджені (1 ОДК для авіаційного керосину), мож-лива сенсибілізуюча дія додаткового впливу іншого за своєю природою фактору – гіпертермії. А також, вияв-лено стимулюючу дія нафтопродукту на ростові характеристики біотесту, за певних концентрацій у ґрунті. Ця обставина потребує вдосконалення практики визначення ОДК, оскільки в реальних умовах об’єкти піддаються дії комплексу факторів, негативна дія яких може взаємопідсилюватись