Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Аюрведичні та європейські канони здоров’я(2018) Українець, Анатолій Іванович; Сімахіна, Галина Олександрівна; Науменко, Наталія ВалентинівнаСьогодні всі держави світу визнають, що володіння найвищим досяжним рівнем здоров’я є одним із основних прав кожної людини. Тому вивчення різних систем оздоровлення, їх індивідуальний вибір, перехід від традиційної медицини, орієнтованої на лікування хвороб, до профілактики і зміцнення здоров ’я нетрадиційними методами стало нагальною потребою. І найбільш ефективним із них є аюрведична система оздоровлення — невичерпна мудрість Давнього Сходу. Саме Аюрведа пропонує натуральне та безпечне лікування тих хвороб, які не піддаються навіть сучасним методам європейської медицини, причому і давня, і теперішня Аюрведа вважають запорукою належного стану здоров ’я систему раціонального харчування, йогу, фітотерапію, детоксикацію організму, психотерапію через медитації та молитви. У статті наведено порівняльну характеристику підходів Аюрведи та європейської, зокрема української медицини та нутриціології до проблем корегування стану здоров’я людини, її фізичної та психологічної рівноваги у сучасних соціально-економічних і екологічних умовах. Проаналізовано низку теоретичних праць українських та індійських авторів, присвячених творенню новітньої парадигми оздоровлення. Звернено увагу і виокремлено позитивні сторони обох концептуальних систем, які дають можливість кожному сформулювати індивідуальні принципи оздоровлення, що сприяє збереженню стану здоров’я на довгі роки. Аюрведа та інші системи оздоровлення дають різноманітні практичні поради, реалізуючи які можна навчитись підтримувати своє здоров’я в належному стані, насолоджуватись довгим повноцінним щасливим життям. Сучасна наука підтверджує давньоіндійські канони: людина безпосередньо пов ’язана з Природою як першоджерелом енергії. І тому найбільш результативними є природні методи оздоровлення. Nowadays, the authorities in all the states of the world recognize the possession of the most achievable level of health to be one of the main rights for every human. Therefore, we find relevant studying the various wellness systems, their individual choice and transition from the traditional medicine (aimed at treatment of certain diseases) to prevention and strengthening of health by non-traditional methods. Ayurvedic system of wellness — the immense wisdom of Ancient East — is supposed to be the most effective of them. It is Ayurveda which proposes the natural and safe treatment of those diseases that are resistant to even the up- to-date methods of European medicine. By the way, both ancient and modern Ayurvedic doctrines consider the warranty of proper state of health such factors as the system of reasonable nutrition, yoga, phytotherapy, organism detoxication, and psychotherapy with a help of meditations and prayers. This article represents the comparative characteristics of Ayurvedic and European (firstly Ukrainian) medical and nutritiological approaches to the problems of correcting the state of human health, one’s physical and psychological balance in today’s social, economical, and ecological conditions. There is analyzed an array of theoretic works by Ukrainian and Hindu scientists, dedicated to creation of the newest paradigm of recreation. The authors of this article pay the proper attention to the positive features of both of the conceptual systems to allow anyone to formulate one’s individual principles of recreation which would benefit the state of one’s health for years. Ayurveda and other systems of wellness give the various practical advices to be realized for keeping one’s health in the proper state and also enjoying the long, valuable, and happy life. The contemporary science confirms the ancient Hindu canon which is the following: the human is directly connected to Nature, the main source of energy. Therefore, the natural methods of recreation seem to be the most efficient by now.Документ Мотиви ведичної філософії в драматургії Івана Карпенка-Карого(2020) Науменко, Наталія ВалентинівнаУ статті з позицій культурологічного аналізу простежено інтерпретації концептів індійської (ведичної) філософії, різних її відгалужень (веданта, йога, санкх’я, ньяя, чарвакалокаята) в деяких творах Івана Карпенка-Карого, зокрема в комедії «Хазяїн». Відомо, що І. Карпенко-Карий був добре обізнаний із західною філософією; щодо східної доводиться лише припускати можливість спорадичного знайомства. Гіпотетичні типологічні збіги індійських мотивів, сюжетів, максим і реалій зі складниками художнього світу п’єс українського драматурга (мовою та поведінкою персонажів, їхнім природним і речовим оточенням) утверджено як вияви діалогу автора зі східною культурою на архетипному рівні – через осмислення орієнтальних філософем і надання їм нових конотацій на українському ґрунті.