У статті на великому теоретичному та ілюстративному матеріалі розглядаються особливості «молитвословного» вірша в системі традиційних ліричних жанрів української поезії ХХ ст. Зміст поетичного твору, якому автор надає рис того чи того жанру релігійної поезії, наближає його до жанрового інваріанту, прояснюючи взаємодію суто релігійних концептів із реаліями світського оточення авторів.
Based on the large theoretical and illustrative material, the author of this article has researched the specificity of so-called ‘prayer’ verse in the 20th century Ukrainian poetry. The sense of a work given the peculiar genre features of a religious poetry can get it closer to a genre invariant, elucidating the interaction between purely religious conceits and the secular environment of the poets.
