Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Наночастки срібла та золота: практичне застосування, біосинтез з використанням дріжджів, біологічна активність(2022) Скроцька, Оксана Ігорівна; Лазюка, Юлія Володимирівна; Харченко, Євген ВіталійовичІснують різні способи синтезу наночасток срібла та золота: хімічні та фізичні методи, а також біогенний синтез. Через ряд недоліків, які притаманні хімічному та фізичному синтезу наночасток – використання токсичних та дороговартісних реагентів, висока температура синтезу або тиск, негативний вплив на довкілля, перспективним є саме біологічний синтез вказаних наночасток. При виборі обʼєкту для біосинтезу наночасток срібла та золота необхідно врахувати його переваги та недоліки. Серед переваг використання дріжджів є те, що вони на відміну від більшості бактерій більш прості й безпечні у роботі, так як не потребують специфічних заходів біобезпеки. У статті наведено інформацію щодо використання біомаси, безклітинного водного екстракту, культуральної рідини або її супернатанту для біосинтезу наночасток срібла і золота. При цьому використовували дріжджі родів Saccharomyces, Yarrowia, Magnusiomyces, Phaffia, Candida, Rhodotorula, Cryptococcus, Metschnikowia, Meyerozyma. Показано за рахунок яких сполук може відбуватись біовідновлення іонів золота та срібла та їх стабілізація: амінні, амідні та гідроксильні групи білків, НАДН, амінокислоти, вуглеводи і цукри, меланін, ферменти, вітаміни. Наночастки срібла та золота проявляють антимікробну активність, вони є дієвими проти антибіотикорезистентних мікроорганізмів. У представленому матеріалі наведені дані щодо антибактеріальної та протигрибкової дії вказаних наночасток щодо збудників кишкових інфекцій, шигельозу, пневмонії, дерматитів, кандидозів, грибкових захворювань та інших. Також проаналізовано наукові джерела, в яких автори досліджують механізми антимікробної дії наночасток срібла та золота. На сьогодні встановлено протипухлинну дію наночасток золота та срібла. Так, доведено їх антиракову дію на моделях карциноми молочної залози, шлунку, легень, хоріокарциноми плаценти людини. Протипухлинну дію наночасток пояснюють активацією ферменту каспази, який запускає каскад реакцій, що повʼязані з апоптозом. Іншим поясненням протиракової дії є збільшення активних форм кисню всередині пухлинних клітин. При цьому на нормальні клітини людини наночастки не справляють токсичної дії.Документ Отримання біогенних наночасток срібла з використанням дріжджів та перспективи їх застосування у протимікробній терапії(2021) Харченко, Євген Іванович; Лазюка, Юлія Володимирівна; Скроцька, Оксана Ігорівна; Пенчук, Юрій МиколайовичНаноматеріали використовуються в багатьох галузях промисловості. При цьому існують різні способи їх отримання – хімічні, фізичні та біологічні. Саме біологічний метод синтезу наночасток, що передбачає використання клітин рослин, бактерій, грибів та дріжджів є екологічно чистим та економічно вигідним, оскільки при даному способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних та дорогих матеріалів. Вказаний метод дозволяє отримувати наночастки з різною формою та розмірами, що досягається різними умовами, такими як зміна температури, pH, часу культивування тощо. Також, на відміну від наночасток, отриманих хімічним чи фізичним методом, біогенні наночастки містять на поверхні біомолекули, що робить їх біосумісними і дозволяє використовувати у медицині та суміжних галузях. Наночастки, що синтезовані з використанням мікроорганізмів, проявляють ряд біологічних властивостей – антибактеріальну, протигрибкову, антивірусну та протиракову активність. Серед наночасток металів особливу увагу приділяють наночасткам срібла, які мають антимікробну дію щодо стійких до антибіотиків штамів бактерій, а також показали противірусну активність, зокрема при лікуванні коронавірусної інфекції. Що стосується механізму дії наночасток срібла є літературні дані, що вказують на принципово різні шляхи їх біологічної дії. Найбільш поширений механізм протибактеріальної дії – безпосередня взаємодія наночасток з пептидогліканом і порушення структури клітинної стінки, що призводить до руйнування клітини. Найбільш ймовірним механізмом противірусної дії наночастинок є блокування етапів прикріплення вірусу до чутливих клітин. У статті наведено інформацію щодо можливості використання наночасток срібла при лікуванні коронавірусної інфекції та здійснено аналіз препаратів, що містять наночастки срібла і реалізуються на території України. Показані різні варіанти синтезу наночасток срібла з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Candida, Cryptococcus, Rhodotorula, Yarrowia. Наведено форму та розмір, а також біологічну дію даних наночасток. Наведені розрахунки, що стосуються виробництва наночасток срібла з використанням Saccharomyces cerevisiae. Описано різні механізми антимікробної дії наночасток.Документ Мікроорганізми як продуценти інтерферонів І та ІІ типу: сучасний стан досліджень(2019) Боднар, Оксана Валентинівна; Скроцька, Оксана Ігорівнадіють противірусною, протипухлинною, антибактеріальною та імуномодулюючою дією. Різні типи інтерферонів характеризуються певними відмінностями в структурі, молекулярній масі та за функціональною активністю. На сьогодні розроблені різні способи отримання ІФН. При цьому найпоширенішим є виробництво ІФН з використанням мікроорганізмів, тому метою цього огляду є аналіз сучасної наукової літератури, у якій описано способи отримання різних типів інтерферонів з використанням бактерій, дріжджів, грибів та одноклітинних водоростей. У статті розглянуто продукцію інтерферонів І та ІІ типу (а-ІФН, [3-ІФН, є-ІФН, у-ІФН) рекомбінантними клітинами Escherichia соїі, Pichia pastoris, Kluyveromyces lactis, Yarrowia lipolytica, Trichoderma reesei, Chlamydomonas reinhardtii, бактеріальні продуценти на основі E. coli, які здатні накопичувати ІФН у вигляді нерозчинних тілець включень, а також продукувати розчинний ІФН у периплазматичний простір. Проаналізовано різні підходи авторів до оптимізації процесу культивування, а також способів виділення й очищення ІФН. Викладено інформацію про синтез консенсусного ІФН бактеріями. Interferons (IFNs) are produced by different cells of the body and have antiviral, antitumor, antibacterial and immunomodulatory action. Different types of interferons are characterized by certain differences in structure, molecular weight, and functional activity. Today different ways of obtaining IFN have been developed. Furthermore, the most common production of IFN is by using microorganisms. Therefore, the purpose of this review is to analyze the current scientific literature on the production of various types of interferons using bacteria, yeast, fungi and unicellular algae. This review contains scientific data on the production of type I and II interferons (a-IFN, pdFN, e-IFN, y-IFN) by recombinant Escherichia coli, Pichia pastoris, Kluyveromyces lactis, Yarrowia lipolytica, Trichoderma reesei, Chlamydomonas reinhardtii. Bacterial producers based on E. coli that are able to accumulate IFN in the form of insoluble inclusion bodies and to produce soluble IFN in the periplasmic space have been considered.Документ Протипухлинна активність і деякі аспекти біотехнології мікробних протиракових метаболітів(2020) Вискірко, Сергій Іванович; Скроцька, Оксана ІгорівнаХіміотерапія є найбільш ефективним методом лікування різних типів пухлин. Проте стійкість ракових клітин до різних сполук, а також побічні ефекти ліків створюють ряд перешкод для успішного застосування хіміотерапії. Крім того, завдяки більш поглибленим дослідженням механізму протипухлинної дії та збільшенням попиту на протипухлинні препарати, пошук нових і ефективних антиракових сполук є актуальним. Серед хіміотерапевтичних засобів велику частку складають сполуки, які отримують за допомогою мікроорганізмів — міцеліальних грибів і бактерій. На сьогодні продовжуються дослідження з виділення та ідентифікації нових штамів мікроорганізмів, які здатні синтезувати протипухлинні сполуки різної природи. В огляді наведено інформацію за останні п’ять років щодо досліджень протиракових властивостей нових і відомих сполук мікробного походження. З таких джерел, як ґрунт, рослини, водорості, моря та океани виділені штами мікроорганізмів, в яких виявлено здатність до синтезу нових сполук з протипухлинними властивостями. Зокрема, міцеліальні гриби продукують похідні бутеноліду, пенохалазин І, хетокохін G, асперпірон А, фомакетид А, трихоміцин, пеніхінон А, броказин G, кладоспорол Н, фенохалазин В, стахібохартин G тощо. Показано їхні протипухлинні властивості in vitro на різних моделях пухлин — раку підшлункової залози, яєчників, легень, молочної залози, печінки, шийки матки, моноцитарного лейкозу, лейкемії, остеосаркоми. Серед бактерій виділено та ідентифіковано штами, які синтезують похідні олівоміцину А, цикло(З-пролін-В-валін), цинкофорин В, латероспорулін 10. Ці сполуки виявились ефективними протираковими субстанціями. В літературі останніх п’яти років мало повідомлень про можливість використання дріжджів для синтезу протипухлинних сполук. У більшості проаналізованих статей автори виділяють, очищають та ідентифікують нові сполуки, які володіють протипухлинними властивостями. Проте дослідники не визначають, у якій концентрації синтезується біологічно активний метаболіт під час культивування та не проводять оптимізацію процесу біосинтезу. Chemotherapy is the most effective treatment for different types of tumors. However, the cancer cells resistance to various compounds, as well as adverse chug reactions create a number of obstacles to the successful use of chemotherapy. In addition, due to more in-depth studies of the antitumor action mechanism and increasing demand for antitumor medicines, the search for new and effective anticancer compounds is relevant. Among the chemotherapeutic agents, a large part are compounds that are obtained with the help of microorganisms — filamentous fungi and bacteria. The researches of the isolation and identification of new strains of microorganisms that are able to synthesize antitumor compounds of various natures, continue nowadays. The review provides information for the last five years’ studies of the anticancer properties of new and well-known compounds of microbial origin. From such sources as soil, plants, algae, seas and oceans, strains of microorganisms have been isolated, in which the ability to synthesize new compounds with antitumor properties has been revealed. In particular, the filamentous fungi produce derivatives of butenolide, penochalasin I, chaetocochins G, asper- pyrone A, phomaketide A, trichomicin, peniquinone A, bro- cazine G, cladosporol H, phenochalasin B, stachybochartin G and others. Their antitumor properties are shown in vitro on different models of tumors — cancer of the pancreatic, ovaries, lungs, breast, liver, cervix, monocytic leukemia, osteosarcoma. Among the bacteria there were isolated and identified strains that synthesize derivatives of olivomycin A, cyclo (S- Pro-S-Val), zincophorin B, laterosporulin 10. These compounds have been shown to be effective anticancer substances. There are few reports in the literature sources for the last five years about the possibility of using yeast for the synthesis of antitumor compounds. In most of the investigated articles, the authors isolate, purify and identify new compounds that have antitumor properties. However, researchers do not determine at what concentration the biologically active metabolite is synthesized during cultivation and do not optimize the biosynthesis process.Документ Використання мікроорганізмів для біогенного синтезу наночасток(2020) Харченко, Євген Віталійович; Скроцька, Оксана ІгорівнаНаночастки різних металів використовують у багатьох галузях — медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості, хімічній та нафтохімічній промисловості, електроніці. Є різні способи отримання наночасток — хімічні, фізичні, а також популярні на сьогодні біологічні методи. Слід наголосити, що отримання наночасток різних елементів і сполук за допомогою мікроорганізмів є екологічно чистим та економічно вигідніш, оскільки при такому способі синтезу відпадає необхідність у використанні токсичних і дорогих матеріалів. Тож метою цього огляду є аналіз сучасної наукової літератури щодо можливостей використання бактерій, грибів та дріжджів для біогенного синтезу наночасток, їхніх властивостей і перспектив можливого застосування. Мікробний синтез наночасток пов’язує нанотехнології і мікробні біотехнології. В огляді наведені дані щодо застосування бактерій родів Bacillus, Pseudomonas, Isoptericola, Acinetobacter, Halomonas, Streptomyces тощо для синтезу наночасток золота, срібла, паладію, міді, діоксиду титану та оксиду цинку. Наведено інформацію про внутрішньо- та позаклітинний синтез наночасток міцеліальними грибами: аскоміцетами Neurospora crassa, ендофітами Fusarium solani, термофілами Thermoascus thermophilus, сапротрофами Cladosporium cladosporioides тощо. Описані різні способи синтезу наночасток срібла, селену, заліза, діоксиду кремнію, оксиду цинку, фериту кобальту з використанням дріжджів роду Saccharomyces, Magnusiomyces, Pichia. Показано різні підходи авторів до параметрів біогенного синтезу наночасток з використанням мікроорганізмів (різні температурні параметри, зміна pH, тривалість процесу тощо). Наведено дані щодо різних способів використання біологічної системи для синтезу наночасток — застосування культуральної рідини, безклітинного супернатанту або безклітинного екстракту. Визначено морфологічні характеристики та розміри біогенних наночасток, можливі механізми їх синтезу, а також властивості та галузі застосування. Nanoparticles of various metals are used in many industries — medicine, agriculture, food, chemical, petrochemical and electronics. There are different ways to obtain nanoparticles — chemical, physical and also biological methods which are popular today. It should be noted that obtaining nanoparticles of various elements and compounds using microorganisms is environmentally friendly and cost-effective. This method of synthesis eliminates the need of using toxic and expensive materials. Therefore, the aim of this review is to analyze modem scientific literature on the possibilities of using bacteria, fungi and yeast for the biogenic synthesis of nanoparticles. Special attention was paid to their properties and potential applications. Microbial synthesis of nanoparticles connects nanotechnology and microbial biotechnology. The review provides data on the use of bacteria of the genera Bacillus, Pseudomonas, Isoptericola, Acinetobacter, Halomonas, Streptomyces etc. for the synthesis of gold, silver, palladium, copper, titanium dioxide and zinc oxide nanoparticles. Intra- and extracellular synthesis of nanoparticles of filamentous fungi is discussed: asco- mycetes Neurospora crassa, endophyte Fusarium solani, thermophiles Thermoascus thermophilus, saprotroph Clado- sporium cladosporioides and others. Various methods for the synthesis of silver, selenium, iron, silicon dioxide, zinc oxide, cobalt ferrite nanoparticles using yeast of the genus Saccharo- rrtyces, Magnusiomyces, Pichia are described. Various approaches of the authors to the parameters of the biogenic synthesis of nanoparticles using microorganisms are shown — different temperature parameters, pH change, process duration. The data on various ways of using the biological system for the synthesis of nanoparticles: culture fluid, acellular supernatant, or acellular extract are presented. Morphological characteristics and sizes of biogenic nanoparticles, possible mechanisms for their synthesis, as well as properties and applications are also indicated.