Статті

Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Структурні деформації у виробництві сільськогосподарської продукції та їх наслідки для продовольчої безпеки України
    (2024) Страшинська, Лариса Володимирівна; Гривківська, Оксана Василівна; Михайлик, Ольга Михайлівна
    У статті досліджено сутність терміну «продовольча проблема» у вузькому та широкому її значенні. Проаналізовано структуру виробництва продукції сільського господарства у 2020–2022 рр. та акцентовано увагу на суттєвих диспропорціях у розвитку вітчизняного сільського господарства, де значна частина припадає на продукцію рослинництва. Проаналізована сучасна ситуація в Україні щодо основних показників діяльності в рослинництві. Визначено, що збільшення обсягів виробництва сільськогосподарських культур в рослинництві протягом 2020–2021 рр. було обумовлено, головним чином, за рахунок підвищення їх врожайності при незначних змінах площі вирощування, проте з початком війни ситуація в рослинництві зазнала кардинальних змін. Проаналізовано основні показники діяльності в тваринництві. Визначено, що кількість сільськогосподарських тварин протягом 2020-2022 рр. зменшилась за всіма видами, що вплинуло на виробництво основних видів продукції тваринництва в цілому. Наголошено, що зазначені тенденції знайшли своє відображення у споживанні населенням України основних харчових продуктів, споживання харчових продуктів на одну особу в рік збільшилось стосовно продукції рослинного походження і зменшилося стосовно продукції тваринного походження. Зауважено, що значний дефіцит споживання населенням України харчових продуктів відносно раціонально рекомендованих (медично обґрунтованих) норм споживання спостерігається за висококалорійними видами продукції, які, зважаючи на досить високу їх вартість, є недоступними для значної кількості населення України. Проаналізовано структуру сукупних витрат домогосподарств в Україні, де визначено, що наші співвітчизники разом зі збільшенням рівня доходів, також збільшують обсяги витрат на харчові продукти, при цьому не маючи можливість досягти раціональних норм споживання за основними видами харчових продуктів. Обгрунтовано напрямки державної політики щодо створення сприятливих умов для сільськогосподарських товаровиробників з ціллю подолання негативних тенденцій та підвищення поголів’я тварин і збільшення обсягів виробництва відповідної харчової продукції
  • Ескіз
    Документ
    Методичні підходи до визначення рівня продовольчої безпеки держави
    (2023) Страшинська, Лариса Володимирівна; Шеремет, Олег Олексійович; Михайлик, Ольга Михайлівна
    У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до визначення поняття «продовольча безпека», проте зауважено, що на законодавчому рівні відсутнє офіційне трактування цього поняття. Обґрунтовано низку критеріїв оцінки рівня продовольчої безпеки, використання яких передбачено в сукупності, при цьому рівень продовольчої безпеки може оцінюватись як задовільний на основі сукупного позитивного результату віх оціночних критеріїв. Досліджено рівень самозабезпеченості основними видами продовольства в Україні. Визначено, що незважаючи на досить високий рівень самозабезпеченості України на сучасному етапі розвитку, при наближенні споживання до раціонально рекомендованих норм, держава може стикнутися з проблемами значного нарощування виробництва продовольства. Проаналізовано рівень достатності продовольчого споживання. З'ясовано значне відставання України у 2020 р. як від раціонально рекомендованих норм споживання, так і від рівня споживання економічно розвинених країн світу. Запропоновано показник недостатності (неповноцінності) харчування, який доцільно називати дефіцитом продовольчого споживання і обчислювати його як різницю між фактичним і раціональним рівнями продовольчого споживання як для всього набору продуктів харчування, так і для окремих його складових. Досліджено, що недоспоживання висококалорійних продуктів таких як м'ясо та м'ясні продукти, молоко та молочні продукти, риба та рибні продукти заміщувалось в основному продуктами низької калорійності, а саме картоплею, овочами та баштанними продовольчими культурами. Запропоновано розподіл країн на групи в залежності від рівня калорійності продовольчого споживання. Проаналізовано рівень доступності продовольчого споживання. Визначено низьку цінову доступність для населення висококалорійних харчових продуктів, а також значний відсоток витрат у структурі доходів домогосподарств на харчові продукти, що свідчить про бідність нашої країни порівняно з європейськими державами. The article examines theoretical and methodological approaches to the definition of the concept of "food security", but it is noted that there is no official interpretation of this concept at the legislative level. A number of criteria for assessing the level of food security are substantiated, the use of which is provided in aggregate, while the level of food security can be assessed as satisfactory based on the overall positive result of the evaluation criteria. The level of self-sufficiency in the main types of food in Ukraine was studied. It was determined that despite the fairly high level of self-sufficiency of Ukraine at the current stage of development, when consumption approaches rationally recommended norms, the state may face problems of significantly increasing food production. The level of sufficiency of food consumption was analyzed. It was found that Ukraine is significantly behind in 2020 both from rationally recommended consumption norms and from the level of consumption of economically developed countries of the world. An indicator of insufficiency (inferiority) of nutrition is proposed, which should be called the deficit of food consumption and calculated as the difference between the actual and rational levels of food consumption both for the entire set of food products and for its individual components. It has been studied that the lack of consumption of high-calorie products such as meat and meat products, milk and dairy products, fish and fish products was mainly replaced by low-calorie products, namely potatoes, vegetables and melon food crops. It is proposed to divide countries into groups depending on the level of caloric content of food consumption. The level of availability of food consumption was analyzed. The low price availability for the population of high-calorie food products was determined, as well as a significant percentage of expenses in the structure of household incomes for food products, which indicates the poverty of our country compared to European countries.
  • Ескіз
    Документ
    Використання методики таксономічного аналізу для оцінювання рівня продовольчої безпеки України
    (2023) Михайлик, Ольга Михайлівна; Страшинська, Лариса Володимирівна
    У статті доведено практичну цінність застосування спеціальних економіко-математичних методів для проведення процесу оцінювання рівня продовольчої безпеки держави. Запропоновано для спрощеної формалізації розрахунків індексу продовольчої безпеки використати метод таксономії. Запропонований підхід дозволяє оцінити ступінь сукупного впливу факторних ознак на рівень забезпечення продовольчої безпеки держави. Визначено систему індикаторів (множинних ознак) для оцінки інтегрального показника рівня продовольчої безпеки за ретроспективний період з 2015 по 2021 рік, які створюють ваговий (стимулюючий, дестимулюючий) внесок в загальний індекс продовольчої безпеки. Згідно правила проведення таксономічної процедури нормовано індикатори вхідної матриці, визначено координати точки-еталону, визначено «відхилення» між окремими індикаторами та базовою порівняння, розраховано інтегральний (таксономічний) показник рівня продовольчої безпеки України. The article proves the practical value of using special economic and mathematical methods for the process of assessing the level of state food security. It is proposed to use the taxonomy method for a simplified formalization of food security index calculations. The proposed method makes it possible to assess the degree of cumulative influence of factor characteristics on the level of state food security. The research was used publicly available, reliable and representative indicators with statistical significance. The formalized indicators of food security according to the Methodological recommendations are: average daily caloric content of human nutrition; ratio of production and consumption volumes: meat products, milk and dairy products, eggs, oil, sugar, potatoes, vegetables and food melon crops; production of grain per person per year; the level of stocks of grain crops; the share of sales imported food products through the trade network of enterprises. The use of the taxonomy method as methodical research is determined to the search for a generalizing integral indicator among a significant number of indicators (multiple signs that have a vector character), which form the most significant impact on the overall level of food security and contribute to the sustainable development of agriculture. A step-by-step algorithm was used to calculate the food security on the basis of taxonomic analysis: a system of indicators (multiple signs) is defined for evaluating the integral indicator of the level of food security for the retrospective period from 2015 to 2021, which create a weighted (stimulating, disincentive) contribution to the overall food security index. In accordance with the rules of the taxonomic procedure, the indicators of the input matrix were normalized, the coordinates of the reference point were determined, the deviation between individual indicators and the base comparison was determined, and the integral (taxonomic) indicator of the level of food security of Ukraine was calculated.
  • Ескіз
    Документ
    Маркетингова діяльність державного замовника при організації тендеру
    (2021) Страшинська, Лариса Володимирівна; Никоненко, Андрій Володимирович
    Державні закупівлі в Україні є сферою, де маркетинг використовується в недостатньому обсязі. Потенціал маркетингу в сфері державних тендерів залишається недостатньо вивченим. Стаття присвячена дослідженню цього потенціалу для поліпшення діяльності вітчизняних державних замовників. Маркетинг в діяльності замовника обмежений низкою факторів. Це залежність від законодавства та результатів процедури конкурсних торгів. Основними напрямками маркетингу в діяльності державного замовника є зв'язки з громадськістю та дослідження ринку. Вітчизняні державні замовники не приділяють достатньої уваги зв'язкам з громадськістю, що обумовлює низький рівень довіри бізнесу і суспільства до тендерів. Центральним інструментом маркетингових досліджень ринку для державного замовника виступають ринкові консультації. Вони включають кілька етапів, таких як запрошення до участі в ринкових консультаціях, заповнення підприємством анкети, проведення зустрічі майбутнього замовника з потенційним учасником торгів і оформлення звіту. Маркетингові дослідження ринку використовуються державними замовниками в недостатній мірі. До ринкових консультацій звертаються переважно ті замовники, які фінансуються за рахунок міжнародних фінансових організацій. У той же час, ринкові консультації містять величезний потенціал підвищення ефективності державних закупок. Вони дозволяють правильно сформувати вимоги до предмету закупівлі та його очікуваної вартості. Це прискорює процес підготовки тендерної документації. Крім того, ринкові консультації привертають увагу потенційного учасника тендеру до даного державного замовника. Це сприяє збільшенню кількості учасників тендера і зниженню ціни предмета закупівлі.
  • Ескіз
    Документ
    Діагностика конкурентного середовища на вітчизняних продовольчих ринках
    (2021) Страшинська, Лариса Володимирівна; Ткачук (Стахурська), Світлана Валеріївна; Худолій, Діана Юріївна
    У статті проаналізовано конкурентне середовище та рівень інтенсивності конкурентної боротьби на молочному та кондитерському ринках. Визначено, що ринок молока питного (фасованого) є безпечним для конкуренції і достатньо відкритим для входження нових підприємств на нього. Про це свідчать як значення індексу, так й інші умови безпечності конкуренції. Досліджено, що розвиток ринку кондитерських виробів демонструє протилежні тенденції функціонування та потребує якнайшвидшого втручання держави в його діяльність. Запропоновано основні форми державного регулювання конкурентного середовища відповідно до специфіки галузі, які мають охоплювати наступні три напрями: правовий, стимулюючий та імперативний. Окреслено характеристику цих напрямів та основні важелі державного впливу. Наголошено, що саме за допомогою імперативних чинників можливо забезпечити прозорість конкурентних відносин на кондитерському ринку. В статье проанализированы конкурентная среда и уровень интенсивности конкурентной борьбы на молочном и кондитерском рынках. Определено, что рынок молока питьевого является безопасным для конкуренции и достаточно открытым для вхождения на него новых предприятий. Об этом свидетельствуют как значение индекса, так и другие условия безопасности конкуренции. Доказано, что развитие рынка кондитерских изделий демонстрирует противоположные тенденции и требует вмешательства государства. Предложены основные формы государственного регулирования конкурентной среды в соответствии со спецификой отрасли, которые должны охватывать следующие направления: правовое, стимулирующие и императивное. Определены характеристики этих направлений и основные рычаги государственного воздействия. Отмечено, что именно с помощью императивных факторов возможно обеспечить прозрачность конкурентных отношений на кондитерском рынке. The article uses the calculation of the Hirschman-Harfindel index to analyze the competitive environment and the level of intensity of competition in the dairy and confectionery markets. Based on the analysis, it was determined that the market of drinking milk (packaged) is safe for competition and open enough for new companies to enter it. This is evidenced by both the value of the index and other conditions of competition security. The whole milk market has shown similar development trends. It is proved that this market during January-August 2018 and 2019 was also favorable for competition, which provided an opportunity for the development of both existing enterprises and the emergence of new competitors. It is investigated that the development of the confectionery market demonstrates opposite tendencies of functioning. Its extremely high monopolization contributes to the fact that almost all its participants fall under the price and product press of the corporation "ROSHEN", which is a monopolist in this market. It is substantiated that the confectionery market requires the state intervention in its activities as soon as possible. Encouraging fair competition, preventing and limiting the negative consequences of monopolization become so important and large-scale in modern conditions that the protection of economic competition, the definition of rules of its conduct and antitrust regulation become a regular function of the state as one of its most important activities. After all, the purpose of regulating the competitive process in the relevant market is to create a favorable environment for competition to perform its functions, realize its potential, first of all - to ensure equal opportunities and conditions of market access for all its participants, to prevent monopolies. The main forms of state regulation of the competitive environment in accordance with the specifics of the industry are proposed, which should cover the following three areas: legal, incentive and imperative. The characteristics of these areas and the main levers of state influence are outlined. It is emphasized that with the help of imperative factors it is possible to ensure the transparency of competitive relations in the confectionery market.