Статті
Постійне посилання на розділhttps://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/7372
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Зависимость ζ-потенциала сатурационного осадка от расхода извести на дефекацию(1988) Олянская, Светлана Пантелеймоновна; Хомичак, Любомир Михайлович; Цехмистренко, Валентина АдамовнаВстановлено, що збільшення витрат вапна до 300 % до маси нецукрів дифузійного соку в присутності нектинових і білкових речовин як поліелектролітів призводить до утворення часточок осаду з від’ємним електрокінетичним потенціалом. Встановлено, що часточки осадів, отриманих сатуруванням вапняно-цукрових розчинів, які містять тільки пектин і альбумін, при вмісті вапна в розчині від 40 до 200 % до маси нецукрів, мають від’ємний зарад. Знак заряду частинок осаду, утвореного шляхом сатурації 13 %-го розчину сахарози, що містить 0,2 % пектину і 1000 % СаСО до маси пектину, також виявився негативним, а абсолютне значення ζ-потенціалу становило – 29,1 мВ. Встановлено, що мінімальний від’ємний заряд ζ-потенціалу часточок СаСО3 (за чистоти дифузійного соку 86,1…89,0 %) спостерігаеться при витратах вапна біля 120 % до маси нецукрів дифузійного соку. Установлено, что увеличение расхода извести дл 300 % к массе несахаров диффузионного сока в присутствии пектиновых и белковых веществ как полиэлектролитов вызывает образование частиц осадка, имеющих отрицательный электрокинетический потенциал. Установлено, что частицы осадков, полученных сатурированием известково-сахарных растворов, содержащих только пектин и альбумин, при содержании извести в растворе от 40 до 200 % к массе несахаров, имеют отрицательный заряд. Знак заряда частиц осадка, образованного сатурацией 13 %-го раствора сахарозы, содержащего 0,2 % пектина и 1000 % СаО к массе пектина, также оказался негативным, а абсолютное значение ζ-потенциала составило – 29,1 мВ. Установлено, что минимальный отрицательный заряд ζ-потенциала (при чистоте диффузионного сока 86,1…89,0 %) наблюдается при расходе извести около 120 % к массе несахаров диффузионного сока.Документ Зависимость ζ-потенциала CaCO3 от присутствующих в растворе органических кислот и электролитов(1985) Олянская, Светлана Пантелеймоновна; Цехмистренко, Валентина Адамовна; Хомичак, Любомир МихайловичВеличина ζ-потенціалу CaCO3 у всіх дослідах була позитивна і становила 20–25 мВ. Розчини аспаргінової, глутамінової, молочної і лимонної кислоти готували на дистильованій воді з концентраціями від 0,0188 до 0,15 %. Найбільший вплив на зміну ζ-потенціалу має лимонна кислота, за концентрації якої 0,15 % величина ζ-потенціалу падає до – 16,1 мВ. При збільшенні концентрації К+ і Na+ (як в солях так і в гідроксиді) до 4 мг на 1 г CaCO3 спостерігається зростання позитивного заряду поверхні CaCO3. Подальше збільшення їх концентрацій призводить до падіння заряду і навіть до перезарядки поверхні. Величина ζ-потенциала исходного CaCO3 во всех опытах была положительна и составляла 20–25 мВ. Растворы аспарагиновой, глутаминовой, молочной и лимонной кислоты готовили на дистиллированной воде с концентрациями от 0,0188 до 0,15 %. Наибольшее влияние на изменение ζ-потенциала оказывает лимонная кислота, при концентрации которой 0,15 % ве-личина ζ-потенциала снижается до – 16,1 мВ. При увеличении концентрации К+ и Na+ (как в солях так и в гидроксиде) до 4 мг на 1 г CaCO3, наблюдается рост положительного заряда поверхности CaCO3. Дальнейшее увеличение их концентраций приводит к снижению заряда и даже к перезарядке поверхности СаСО3.